Новини АПВУ
Новини асоціації

Відкритий лист АПВУ у зв'язку з неприпустимістю прийняття Проекту Закону 7317 від 26.04.2022

Народним депутатам України


Асоціація приватних виконавців України завжди докладала зусилля для впровадження в Україні повноцінної змішаної системи примусового виконання судових рішень, розширення повноважень приватних виконавців на виконання рішень на користь і проти держави, зміцнення інституційної незалежності приватних виконавців, посилення ролі судового контролю за виконанням рішень. На цьому шляху ми заручилися підтримкою народних депутатів України, бізнесу, банків, громадянського суспільства, міжнародних організацій та іноземних партнерів нашої держави. Відповідний законопроект №5660 був прийнятий у першому читанні 14 липня 2021 року та готувався до другого.

Проте сьогодні ми ставимо питання не про подальший розвиток змішаної системи примусового виконання рішень, а про її збереження. Після початку збройної агресії російської федерації проти нашої держави Міністерством юстиції України було зупинено доступ до Єдиних і Державних реєстрів, серед них і автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП). На початку квітня роботу АСВП відновлено лише для органів державної виконавчої служби, а для приватних виконавців за відсутності будь-яких правових, технічних або інших підстав – ні. Внаслідок цього заблокованим залишилося виконання ¼ всіх виконавчих проваджень на суму майже 150 мільярдів гривень.

Таким чином, наразі кредитори не можуть отримати стягнуті ще до оголошення воєнного стану кошти, а боржники – відновити можливість розпоряджатися своїм майном та арештованими рахунками. Численні звернення до Міністра юстиції України, його профільного заступника, Директора Департаменту державної виконавчої служби, адміністратора АСВП ДП «НАІС» не давали свого результату.

За цей час Асоціація приватних виконавців України підготувала пропозиції щодо розблокування арештованих рахунків незалежно від суми стягнення за виконавчим документом і спрощеного порядку заміщення приватних виконавців.

Проте наприкінці квітня Міністерство юстиції України ініціювало власний законопроект без консультацій із зацікавленими представниками професії – Проект закону 7317 від 26.04.2022 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності з примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану» (далі – Проект закону). Наразі документ зареєстровано народними депутатами України у Верховній Раді України.

Спільнота приватних виконавців України вважає, що Проект закону підлягає суттєвому доопрацюванню, оскільки у запропонованому вигляді він знецінює всі ті здобутки і переваги, які система примусового виконання судових рішень отримала за останні п’ять років з дня впровадження інституту приватних виконавців. Прийняття законопроекту зумовить відкат назад у ті часи, коли посадові особи органів державної виконавчої служби підміняли собою правосуддя та у ручному режимі керували виконанням рішень, вирішували, які судові рішення виконувати, а які ні. Інституційна незалежність приватних виконавців може бути скасована, а надання повноважень посадовим особам державної виконавчої служби на скасування постанов та інших процесуальних рішень приватних виконавців зробить їх фактично «філіалом» державної виконавчої служби.

Нагадаємо, що успіх реформи примусового виконання рішень якраз і полягав у зворотному – у мінімізації втручання посадових осіб у процес виконання судового рішення приватним виконавцем. Завдяки цьому приватні виконавці за 5 років відданої праці в Україні довели свою ефективність, стали надійним інструментом для відновлення порушених прав кредитора, отримали визнання бізнесу.

Роль судового контролю за виконанням рішення та подальше відновлення судом порушеного права фактично підмінюється контролем з боку посадової особи державної виконавчої служби при тому, що в умовах правового режиму воєнного стану повноваження судів, передбачені Конституцією України, не можуть бути обмежені, а правосуддя здійснюється.

Функції зі здійснення одноособового контролю та виявлення у діях приватних виконавців «ознак порушення вимог законодавства» передаються у руки посадових осіб, які не зацікавлені у ефективності роботи приватних виконавців, а рівно навпаки – у якомога більших стягненнях державними виконавцями. Такими посадовими особами є Директор та керівники регіональних управлінь державної виконавчої служби, які отримують 1-4 % від стягнутого виконавчого збору у вигляді легальної винагороди.

Регламентовану дисциплінарну процедуру у Проекті закону пропонують замінити «ручним» зупиненням діяльності приватного виконавця строком на три місяці на підставі суб’єктивного рішення посадової особи, що може базуватися не на вчиненні дисциплінарного проступку, передбаченого законом, а лише на абстрактному понятті «наявності ознак порушення вимог законодавства». При цьому, якими мають бути ці ознаки, який склад проступку, його об’єктивна та суб’єктивна сторона, Проект закону відповіді не дає.

Мораторій на виконання певної категорії рішень, що вводиться Проектом закону, не містить чітких критеріїв визначення таких юридичних осіб.

В умовах збройної агресії російської федерації особливості виконання судових рішень, безумовно, мають бути врегульовані, мораторій на стягнення з підприємств оборонного сектору та критичної інфраструктури запроваджений, дисциплінарні процедури та відновлення порушеного права спрощені, розумний баланс між інтересами сторін виконавчого провадження досягнутий, а засоби для життєдіяльності населення забезпечені.

Однак, Проект закону у теперішньому вигляді завдасть більшої шкоди, ніж користі, перекреслить всі здобутки та «відкатить» систему примусового виконання рішень на п’ять років назад.

Закликаємо народних депутатів України відправити законопроект на доопрацювання, а юридичну спільноту консолідуватись задля збереження в Україні змішаної системи примусового виконання рішень.