Висновок № 126
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області
Комітет з етики дослідив доводи скарги заявника, пояснення приватного виконавця та надані приватним виконавцем матеріали виконавчого провадження № 63405218 на дотримання норм Кодексу професійної етики приватних виконавців.
Скаржник є боржником за виконавчим провадженням № 63405218, відкритим на підставі наказу Господарського суду Одеської області від 29.09.2020 р. у справі № 916/1861/20 про стягнення з фізичної особи-підприємця на користь ТОВ «Аміго И С» заборгованості та судового збору.
Доводи скарги та їх оцінка Комітетом з етики.
1. Скаржник посилається на порушення приватним виконавцем ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пп. 1-4 ч. 9 ст. 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Скаржник стверджує, що постанова про відкриття виконавчого провадження йому взагалі не направлялася, що позбавило останнього права надати свої пояснення, висловити доводи і міркування з приводу перебігу виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали виконавчого провадження № 63405218, Комітет з етики встановив, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.10.2020 надіслана боржнику рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 26.10.2020 р., про що свідчить наявна у матеріалах виконавчого провадження квитанція АТ «Укрпошта» за № 6800402733673.
Комітет з етики враховує, що постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана наступного робочого дня з дня винесення постанови, оскільки 24.10.2020 – 25.10.2020 р. є вихідними днями.
2. Скаржник стверджує, що під час здійснення виконавчого провадження приватний виконавець порушив порядок звернення стягнення на майно боржника. На переконання Скаржника, під час здійснення виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого документа про стягнення коштів з боржника фізичної особи-підприємця, виконавцем не враховано вимоги ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»:
виконавець не пересвідчився про наявність або відсутність грошових коштів боржника у банках та інших фінансових установах;
виконавець не здійснив заходів, спрямованих на звернення стягнення на майно, що пов’язане із здійсненням господарської діяльності боржника.
Так, дійсно, згідно наказу Господарського суду Одеської області від 29.09.2020 р. у справі № 916/1861/20 боржником є фізична особа-підприємець.
Комітет з етики зазначає, що особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи – підприємця визначені ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження». Ч. 5 вищевказаної статті передбачено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові.
У відповідності із ст. 52 ЦК України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Про правомірність дій, спрямованих на звернення стягнення на майно фізичної особи за зобов’язаннями, набутими тією ж особою в статусі фізичної особи-підприємця свідчать висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 р. у справі № 910/16713/15. Колегія суддів дійшла до висновку, що фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статусу фізичної особи - підприємця, не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус "фізична особа - підприємець" сам по собі не впливає на будь-які правомочності особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю як фізичної особи, та жодним чином не обмежує їх.
Комітет з етики, зважаючи на норми чинного законодавства, усталену судову практику дійшов до висновку про правомірність дій приватного виконавця, спрямованих на звернення стягнення на майно фізичної особи за зобов’язаннями, набутими тією ж особою в статусі фізичної особи-підприємця.
Твердження Скаржника, що приватний виконавець не здійснив заходів, спрямованих на виявлення грошових коштів боржника, зокрема грошових коштів, що містяться на рахунках, відкритих у банках та інших фінансових установах, спростовуються поясненнями виконавця та наданими матеріалами виконавчого провадження.
23.10.2020 р. приватний виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника та скерував до виконання банківським установам. Одержавши інформацію про відсутність коштів боржника на рахунках, відкритих останнім у банківських установах, врахувавши, що за боржником не зареєстроване інше рухоме майно, в т.ч. автотранспортні засоби, приватний виконавець розпочав процедуру звернення стягнення на нерухоме майно.
Крім того, Комітет з етики враховує пояснення приватного виконавця, що боржник не надає приватному виконавцю інформацію про грошові кошти або майно, на які, у ході здійснення виконавчого провадження, необхідно звернути стягнення.
3. Скаржник стверджує, що приватний виконавець, звертаючи стягнення на нерухоме майно, порушив майнові права третьої особи. Свою позицію Скаржник обґрунтовує тим, що квартира є спільною сумісною власністю подружжя та, в більшій мірі, придбана за кошти чоловіка.
Комітет з етики враховує, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, власником квартири № ___, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Бреуса, __ є Скаржник.
Ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Комітет з етики враховує, що ані Скаржник, ані чоловік Скаржника не зверталися до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя або із позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
4. У своєму зверненні Скаржник стверджує, що під час здійснення виконавчого провадження приватний виконавець порушив вимоги ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» - не виніс постанову про зупинення виконавчого провадження.
Так, ухвалою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 р. у справі № 916/1861/20 фізичній особі-підприємцю поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 31.08.2020 р. та відкрито апеляційне провадження.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.
Згідно пояснень приватного виконавця, про відкриття апеляційного провадження йому стало відомо 24.12.2020 р. після надходження на його адресу повідомлення від Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) про проведення позапланової невиїзної перевірки виконавчого провадження № 63405218.
28.12.2020 р., перевіривши вказану інформацію в Єдиному державному реєстрі судових рішень, керуючись ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець виніс постанову про зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» на сторін виконавчого провадження, серед іншого, покладено обов’язок невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій.
Окрім того, Комітет з етики враховує, що звернення Скаржника та матеріали виконавчого провадження, надані приватним виконавцем, не містять доказів звернення сторін виконавчого провадження до приватного виконавця із заявою про зупинення виконавчого провадження на підставі ухвали Південно-Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 р. у справі № 916/1861/20.
Враховуючи вищевикладене, Комітет з етики дійшов висновку, що ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця в діях та рішеннях приватного виконавця виконавчого округу Одеської області під час здійснення виконавчого провадження № 63405218 не виявлено.
Висновок № 127
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва
Комітет з етики дослідив доводи скарги заявника, пояснення приватного виконавця та надані приватним виконавцем матеріали виконавчого провадження № 63474194 на дотримання норм Кодексу професійної етики приватних виконавців.
Скаржник є боржником за виконавчим провадженням № 63474194, відкритим на підставі виконавчого напису № 28892, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського МНО 08.09.2020 р. про стягнення з боржника на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості.
Доводи скарги та їх оцінка Комітетом з етики:
1. Скаржник посилається на порушення приватним виконавцем ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» при відкритті виконавчого провадження. Скаржник стверджує, що в місті Києві ніколи не проживала, майна в місті Києві не має.
Дослідивши матеріали виконавчого провадження № 63474194, Комітет з етики встановив, що 02.11.2020 р. ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» звернулося до приватного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження. До заяви представника за довіреністю ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» додано виконавчий напис № 28892, вчинений приватним нотаріусом Житомирського МНО 08.09.2020 р.
У виконавчому документі, окрім місця реєстрації, зазначено місце проживання боржника – м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. _, кв. _.
За результатом розгляду поданих документів 03.11.2020 р. приватний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Того ж дня приватний виконавець направив запити до Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України.
ПФУ надав відповідь на запит, відповідно до якої боржник отримує доходи у Головному управлінні ПФУ в Чернігівській області та відділі культури і туризму Семенівської міської ради Семенівського району Чернігівської області.
09.11.2020 р. приватний виконавець виніс постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Постанови направлено до виконання за місцем одержання доходів боржника.
Ст. 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що виконавчим округом є територія АР Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах АР Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Тобто, враховуючи наведені вище норми законодавства, якщо місце проживання, перебування боржника – фізичної особи та місцезнаходження боржника – юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташоване в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та на яку розповсюджується відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження.
Окрім того, щодо адреси місця перебування, проживання боржника – фізичної особи, що відрізняється від адреси його реєстрації Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 09.12.2020 р. у справі № 460/3537/20 дійшов до висновків, що: «якщо адреса місця проживання/перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження майна боржника, вказана у виконавчому документі, знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця, то відкриття виконавчого провадження, за умови дотримання приватним виконавцем інших вимог Закону № 1404-VIII, є правомірним».
Комітет з етики, зважаючи на норми чинного законодавства, усталену судову практику дійшов до висновку про правомірність дій приватного виконавця, стосовно відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладене, Комітет з етики дійшов висновку, що ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця в діях та рішеннях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва під час здійснення виконавчого провадження № 63474194 не виявлено.
Висновок № 128
щодо оцінки дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва
До Комітету з етики надійшов лист від Голови Ради приватних виконавців України із дорученням вивчити матеріали публікацій у ЗМІ, соціальних мережах та пояснення для надання висновку відносно дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва під час примусового виконання виконавчого провадження №61161875.
Членами Комітету було проведено аналіз наданих приватним виконавцем матеріалів та пояснення за виконавчим провадженням №61161875, а також інформацію із соціальних мереж та засобів масової інформації, щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва.
Перш за все, слід зауважити, що члени Комітету з етики повинні неупереджено та неемоційно розглядати матеріали від 22.12.2020 р., які в свою чергу пронизані негативними відгуками, як на бік існуючого українського уряду так і відносно самого приватного виконавця. Для всебічного вивчення викладених фактів, членами Комітету була відтворена картина подій, що були передумовою вказаного конфлікту, подій які супроводжували конфлікт та подій які відбулись після конфлікту, але настали в разі його виникнення.
Проведеним дослідженням встановлено, що за виконавчим провадженням №61161875 ще 04.02.2020 р. приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та розпочато примусове виконання виконавчого листа №2-2948/2012 від 29.01.2015 р. Як видно, боржниця ще з 2015 р. не виконує рішення суду та з моменту відкриття виконавчого провадження не сприяє його повному виконанню. Більше того, боржниця в березні 2020 р. писала скаргу до Міністерства юстиції України на дії приватного виконавця. Згідно довідки, виданої 16.03.2020 р. за результатами невиїзної позапланової перевірки діяльності приватного виконавця, в його діях не виявлено прошень законодавства. Крім цього законність інших виконавчих дій приватного виконавця підтверджені Києво-Святошинським судом Київської області від 23.04.2020 р. Тому Комітетом, в межах своїх повноважень, досліджувались питання дотримання норм етики приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва.
Комітетом встановлено, що приватний виконавець не мав і не має більше на примусовому виконанні виконавчих документів від цього стягувача ТОВ «ОТП Факторінг Україна», як за виконавчим провадженням №61161875. Тому питання можливості його неупередженості та давніх зв`язків із стягувачем, що може бути підставою порушення ст.4 Кодексу професійної етики не мають підтвердження.
22.12.2020 р., близько 12:00, згідно вимог ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець розпочав виконавчі дії за місцем мешкання боржниці. За для фіксації своїх дій та для доведення дотримання ним гідної поведінки, згідно ст.2 Кодексу професійної етики приватних виконавців, приватний виконавець застосував відео-зйомку. На відео матеріалах приватного виконавця видно, що початок виконавчих дій та подальший перетік подій відбувався із дотриманням ним норм Кодексу професійної етики приватних виконавців. Також це підтверджується двома фактами виклику нарядів поліції приватним виконавцем для усунення порушень правопорядку під час проведення виконавчих дій.
Не зважаючи на постійні спроби боржниці заважати процесу примусового виконання, матеріалами доведено, що приватний виконавець дотримувався вимог ст.6 Кодексу професійної етики приватних виконавців, забезпечуючи гідне ставлення до всіх учасників виконавчого провадження із ввічливістю та повагою.
Виконавчі дії були завершені приблизно 21:30 складанням постанови про опис та арешт майна боржниці, де підписались усі учасники крім самої боржниці, що свідчить про її негативне ставлення до приватного виконавця та самого виконання рішення суду. Приблизно в цей час відбулись хуліганські події із невідомими, які слугували приводом для вищевказаних негативних публікацій. Із матеріалів учасників події видно, що приватний виконавець знаходився в приміщенні разом із боржницею та сам став жертвою вказаних незаконних дій. За його словами, він залишився до кінця розв`язання конфлікту на місці події, надаючи свідчення працівникам поліції та допомагаючи проведенню поліцейського розслідування, що вимагає ст.7 Кодексу професійної етики приватних виконавців.
Стосовно інших можливих порушень приватним виконавцем норм Кодексу професійної етики приватних виконавців встановлено, що вони не підтверджуються матеріальними доказами зі сторони боржниці та її представників. Більше того, вони саме підтверджують доброчесність приватного виконавця під час виконання своїх службових обов’язків.
Варто зауважити, що можливі звинувачення приватного виконавця у співучасті незаконних дій викладені у новинних та мережевих засобах інформації не знайшли свого підтвердження і пояснення приватного виконавця щодо них є абсолютно обґрунтованими. Правопорушення, вчинені під час виконавчих дій розслідуються тепер органами національної поліції України в межах кримінального провадження, де підтверджений статус свідка приватного виконавця та його сприяння слідству.
Зрозуміло, що примусове виконання виконавчих проваджень пов’язане із постійним конфліктом між сторонами, а приватний виконавець апріорі розташований на стороні стягувача. Тому одним із впливів на приватного виконавця та хід примусового виконання, боржниками використовується написання скарг та необґрунтовані звинувачення на недоведені вчинки приватних виконавців.
Враховуючи вищевикладене, Комітет дійшов висновку, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва діяв в межах своїх повноважень при виконанні рішення суду. Ознак порушення Кодексу професійної етики у приватного виконавця виявлено не було.
Висновок № 129
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області
Членами Комітету було проведено аналіз скарги заявника від 12.12.2020 р. року щодо дій приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області щодо зняття обтяжень з майна.
Скаржник зазначає, що 29.11.2020 р. він придбав автомобіль марки Mitsubishi Lancer на електронних торгах ДП «СЕТАМ», продавцем якого являється приватний виконавець. Однак після проведення електронних торгів приватний виконавець відмовляється знімати всі арешти з автомобіля. В усній розмові виконавець повідомив скаржнику що не зобов’язаний знімати всі арешти, після чого надав номер телефону до особи, яка може це зробити. В телефонній розмові така особа вимагає кошти за зняття обтяжень з автомобіля.
Під час розгляду скарги та доданих до неї матеріалів було встановлено, що на виконанні у приватного виконавця перебувало виконавче провадження № 63293318, відкрите на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса про стягнення коштів на користь юридичної особи. В межах вищевказаного виконавчого провадження приватним виконавцем звернено стягнення на майно боржника – автомобіль марки Mitsubishi Lancer. Згідно протоколу № 512873 від 23.11.2020 р., даний автомобіль було реалізовано на електронних торгах. Переможцем визнано скаржника. Пізніше 26.11.2020 р. приватним виконавцем складено акт про проведені електронні торги та винесено постанову про зняття арешту з рухомого майна боржника – автомобіля марки Mitsubishi Lancer. Копії даних документів надано безпосередньо переможцю електронних торгів, а також надіслано для виконання в ТСЦ МВС України № 1242 та ТСЦ МВС України № 1249.
Згідно доданих до скарги матеріалів вбачається про наявність приватного обтяження – застави транспортного засобу автомобіля марки Mitsubishi Lancer в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Слід зазначити, що у відповідності до вимог Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», приватні обтяження застави можуть бути зняті за заявами обтяжувачів.
Стосовно порушення приватним виконавцем норм Кодексу етики приватних виконавців встановлено наступне.
Скаржником у своїй скарзі від 12.12.2020 р. не наведено фактів та не надано відповідних доказів щодо неправомірності дій приватного виконавця, зокрема щодо ознак вимагання неправомірної винагороди за вчинення виконавчих дій, тощо. Натомість всі виконавчі дії в межах ВП 63293318 при зверненні стягнення на рухоме майно боржника – автомобіля марки Mitsubishi Lancer вчинено приватним виконавцем у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи вищевикладене, Комітет дійшов висновку, що ознак порушення Кодексу професійної етики приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області виявлено не було.
Висновок № 130
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва
Членами Комітету було проведено аналіз скарги боржника за виконавчим провадженням № 63599275 від 16.12.2020 р. та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва.
Під час розгляду було встановлено, що скаржник є боржником по виконавчому провадженню № 63599275, відкритому на підставі виконавчого напису про стягнення боргу на користь АТ «Банк Форвард». Приватний виконавець виніс постанови про відкриття провадження, арешт майна та арешт коштів боржника.
Стосовно вказаних скаржником фактів порушень приватним виконавцем норм Кодексу етики приватних виконавців встановлено наступне. Скаржник звинувачує приватного виконавця в незаконних діях при вчиненні виконавчих дій відносно неї, що виразилось у арешті банківської карти для зарахування заробітної плати. Вона вказує, що 26.11.2020 р. скерувала приватному виконавцю заяву про зняття арешту із банківської карти по причині того що вона для отримання заробітної плати.
Необхідно зазначити, що скаржник, не дочекавшись відповіді від приватного виконавця на свою попередню заяву, 04.12.2020 р. скеровує нову заяву про зупинення виконавчого провадження разом із ухвалою Зарічного суду міста Суми про забезпечення позову та зупинення виконавчого провадження від 03.12.2020 р. Дану заяву приватний виконавець отримала 17.12.2020 р. Вже 18.12.2020 р., згідно норм Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження та розсилає їх сторонам. Після винесення даної постанови приватний виконавець не могла вчиняти будь які дії.
Варто зауважити, що звинувачення скаржника, викладені у його скарзі, не знайшли свого підтвердження і пояснення приватного виконавця щодо них є абсолютно обґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, Комітет дійшов висновку, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва діяла в межах своїх повноважень при виконанні рішення суду. Ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.
Висновок № 131
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області
Членами Комітету було проведено аналіз скарги від 04.12.2020 р. адвоката, яка представляє боржника за виконавчим провадженням № 58225028, щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу Київської області, а саме розголошення персональних даних боржника.
Під час розгляду було встановлено, що адвокат представляє боржника по виконавчому провадженню № 58225028, відкритому за виконавчим листом про стягнення з останнього коштів на користь ПАТ «Дельта Банк». 21.10.2019 р. приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та розпочато примусове виконання виконавчого документа.
В ході проведення виконавчих дій з метою виявлення майна боржника, 29.10.2020 р. виконавцем направлено запити в Старобезрадичівську сільську раду з метою отримання інформації про наявність будь-якого майна, що зареєстроване за боржником а також про надання інформації щодо зареєстрованих осіб за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Старі Безрадичі, вул. ___, буд. ___. Дані запити приватного виконавця вчинено керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Скаржник адвокат звинувачує приватного виконавця в розголошенні персональних даних боржника, а саме реєстраційного номеру облікової картки платника податків та дату народження боржника без отримання на це попереднього дозволу боржника. Також на думку скаржника вищевказані запити вчинено не з метою отримання інформації, а з метою вчинення тиску на боржника.
Стосовно вказаних скаржником фактів порушень приватним виконавцем норм Кодексу етики приватних виконавців встановлено наступне. Згідно п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Згідно ч. 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної.
Згідно п. 11. Розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, запит виконавця є письмовим документом, який є обов’язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень.
Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою. У вимозі, дорученні, запиті виконавця обов’язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім’я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім’я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.
Враховуючи вищевикладене, Комітет дійшов висновку, що приватний виконавець виконавчого округу Київської області діяв в межах своїх повноважень при виконанні рішення суду. Ознак порушення Кодексу професійної етики приватним виконавцем виявлено не було.