Висновок № 68
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області
В результаті проведеного аналізу скарги Заявника та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу Київської області (надалі по тексту – Виконавець), було зроблено наступні висновки. На виконанні у Виконавця перебуває виконавче провадження № 61537191 з примусового виконання виконавчого листа № 752/20611/16-ц від 09.10.2019, виданого Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з Заявника на користь іншої особи суму матеріальної шкоди.
Проаналізувавши письмове звернення Заявника, пояснення Виконавця та копії матеріалів виконавчого провадження, можна зазначити наступне. До офісу Виконавця від стягувача надійшла заява про відкриття виконавчого провадження. Приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», Виконавцем, було винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що міститься на рахунках боржника, відкритих в банківських установах (15 банківських установ), в тому числі в AT «ОТП Банк» та постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.
Крім того, Виконавцем було направлено запити до Пенсійного фонду України, МВС України, ГУ Держпродспоживслужби у Київській області та ГУ Держпраці у Київській області задля здійснення перевірки майнового стану боржника. Так, згідно відповіді Пенсійного фонду України, Заявник отримує дохід в ТОВ «МЛ Діла». У зв`язку з цим, керуючись ст. ст. 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження», Виконавцем 01.04.2020 було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернено стягнення на дохід боржника в ТОВ «МЛ Діла».
Згідно відповіді МВС України, Заявнику на праві власності належить автомобіль, на який постановою Виконавця накладено арешт та оголошено в розшук. Заявником 23.04.2020 надіслано заяву Виконавцю про припинення арешту рахунків, Заявник посилається на те, що приватним виконавцем в порушення вимог чинного законодавства накладено арешт на рахунок боржника в AT «ОТП Банк», на який боржник отримує заробітну плату. Жодної інформації про те, що рахунки, відкриті на ім`я боржника, мають спеціальний режим використання, від банка не надходило. Отже, у виконавця згідно наданих документів відсутня можливість ідентифікувати вказані рахунки, як рахунки, що мають спеціальний режим використання та використовуються для отримання заробітної плати та пенсії.
Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу Київської області ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.
Висновки № 69-71
щодо скарг на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області
На розгляд надійшли звернення від 20.05.2020 р. та 26.05.2020 р. трьох Заявників стосовно порушення, на їхню думку, приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області вимог чинного законодавства України під час виконання виконавчого провадження № 61245673. В результаті проведеного аналізу даних звернень щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу Львівської області було зроблено наступні висновки.
Відповідно до отриманих пояснень приватного виконавця встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області було відкрито виконавче провадження № 61245673, в рамках якого виявлено нерухоме майно, а саме нежитлова будівля – лазня-пральня літ.А-1-А’-1, заг.пл. 543,7 кв.м., котельня літ.Б-1, заг.пл.134,3 кв.м., та земельна ділянка пл.0,3494 га, за адресою: м. Львів, вул. ___, 9, а також кв.46 по вул. ___, 50. Скаржники зазначають, що у разі накладення арешту на майно боржника кількома виконавцями право звернути стягнення на майно боржника матиме лише той виконавець, який наклав арешт першим.
Відповідно до п.6 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. Стаття 50 Закону України «Про виконавче провадження» визначає порядок звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна фізичної особи.
«1. Звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
2. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.
3. У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
4. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
5. У разі відсутності технічної документації на майно, у зв`язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов`язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення.»
Закон України «Про виконавче провадження» та Порядок реалізації арештованого майна не містять жодних посилань на положення, які зазначає скаржник. Тому всі дії виконавця вчинені відповідно до вимог законодавства. Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.
Висновок № 72
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва
В результаті проведеного аналізу звернення Скаржника від 18.05.2020 р. та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва було зроблено наступні висновки. На виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження по виконанню виконавчого напису № 5291 виданого 30.03.2020 р. Приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області про стягнення із Скаржника на користь ТОВ “Фінансова компанія “АЛЕКСКРЕДИТ” заборгованості у розмірі.
Скаржник звернулася зі скаргою до Ради приватних виконавців України щодо порушення, на її думку, приватним виконавцем при виконанні виконавчого документа вимог Закону України “Про виконавче провадження”, а саме: прийнято виконавчий документ та відкрито виконавче провадження не за місцем проживання Скаржника, чим порушено вимоги ст. 24, 25 Закону України “Про виконавче провадження” та під час здійснення виконавчих дій приватний виконавець наклав арешт на рахунок Скаржника, на який зараховуються кошти на допомогу на дітей одиноким матерям та кошти державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.
Як вбачається з пояснень приватного виконавця та наданих копій матеріалів виконавчого провадження в заяві про відкриття виконавчого провадження, Стягувач просив відкрити виконавче провадження за місцем проживання Скаржника в м. Києві. У даному виконавчому документі зазначено дві адреси Скаржника, а саме: адресу реєстрації в м. Суми та адресу проживання в м. Києві.
Щодо накладення арешту на рахунок Скаржника, на який зараховуються кошти на допомогу на дітей одиноким матерям та кошти державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, то слід зазначити, що скаржником не надано підтверджуючих документів щодо направлення відповідник довідок, виписок та заяв приватному виконавцю для зняття арешт з даного рахунку, як такого, що має спеціальний режим використання.
Згідно ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Також в цій статті зазначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Законом України “Про виконавче провадження” визначено, що Боржник у виконавчому провадження має право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом, це передбачено статтею 19 Закону України “Про виконавче провадження”.
На підставі наведених фактів Скаржником та пояснень приватного виконавця, аналізу матеріалів виконавчого провадження та враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.
Висновок № 73
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва
В результаті проведеного аналізу скарги Заявника від 14.05.2020 року за виконавчим провадженням № 60800336 та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва було зроблено наступні висновки. Заявник звернулась до Ради приватних виконавців України зі скаргою від 14.05.2020 р. щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва.
Так, у приватного виконавця міста Києва на виконанні перебуває виконавче провадження № 60800336 щодо примусового виконання виконавчого напису від 9 листопада 2019 р. за № 6715, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про стягнення з Заявника на користь АТ «Банк Форвард»» заборгованості.
Суть скарги полягає у порушенні приватним виконавцем вимог чинного законодавства та Кодексу професійної етики приватних виконавців, а саме у неправомірності накладення арешту на кошти боржника, оскільки, на думку скаржника, арештований рахунок є зарплатним, що порушує вимоги Закону України «Про виконавче провадження», не виконання приватним виконавцем ухвали суду про зупинення виконання та ухвали про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З пояснення приватного виконавця встановлено, що довідка про зарахування коштів на спірний рахунок, надана боржником разом із зверненням на адресу офісу приватного виконавця жодним чином не доводить того факту, що даний рахунок використовується лише для зарахування заробітної плати, а отже доводи скаржника є необґрунтованими.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є, в тому числі, звернення стягнення на кошти боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами. Ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 15 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до ст. 26 Закону України «Про теплопостачання», ст. 18 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Однак, законодавець не встановлює у жодному Законі про те, що на рахунок фізичної особи не може бути накладено арешт. А тому, накладаючи арешт на вказаний рахунок виконавець вчиняє дії, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» з метою повного, ефективного та своєчасного виконання рішення суду.
У випадку, якщо поточний рахунок відкритий для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат, у заяві про відкриття поточного рахунку зазначено, що вказаний рахунок є рахунком виключно для зарахування таких коштів, або ж якщо використовується уже наявний відкритий рахунок, то така інформація визначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.
У всіх інших випадках, за рахунком «Кошти на вимогу фізичних осіб» (призначення рахунку: облік вкладів (депозитів) на вимогу фізичних осіб, у тому числі поточні рахунки фізичних осіб та розрахунки за ними; надані кредити овердрафт) за дебетом та кредитом проводяться наступні операції. За дебетом: суми перерахувань, виплат за розпорядженням власників рахунків згідно з режимом роботи рахунків, суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України, надані кредити овердрафт. За кредитом: суми, що надходять у встановленому порядку на рахунки клієнтів згідно з режимом роботи рахунків, суми залишків кредитів овердрафт, що перераховані на рахунки простроченої заборгованості. Тобто, на рахунок 2620 можуть надходити будь-які кошти, а не лише заробітна плата чи пенсія, якщо інше не обумовлено в договорі між Банком та боржником.
З наведеного слід зробити висновок про те, що законодавець не тільки не забороняє накладення арешту на рахунок, але й чітко вказує на те, що кошти на вказаному рахунку підлягають примусовому стягненню.
Ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, в тому числі, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Отже, накладення арешту на кошти боржника є правомірною дією виконавця і лише за настання певних обставин, передбачених ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець вправі знімати накладений арешт.
Відносно невиконання на думку заявника приватним виконавцем ухвал суду про зупинення виконання та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, то згідно пояснень та наданих матеріалів виконавчого провадження встановлено, що 13 березня 2020 р. до приватного виконавця виконавчого надійшла ухвала Дружківського міського суду Донецької області № 229/847/20 від 24.02.2020 р. про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню № 60800336 до завершення розгляду справи судом та набранням рішення суду законної сили за позовом Заявника до АТ «Банк Форвард», треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус КМНО, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, – у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
Відповідно 16 березня 2020 р. (14-15 вихідні дні) приватним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій до вирішення справи по суті заявлених вимог. Дана постанова, у відповідності до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», на наступний робочий день направлена на адреси сторін виконавчого провадження та до ТОВ «Кондитерська фабрика «Дружківська» (по місцю роботи заявника).
27 травня 2020 р. перевіркою Єдиного державного реєстру судових рішень України приватним виконавцем встановлено, що рішення Дружківського міського суду Донецької області рішення № 229/847/20 від 23 квітня 2020 року набрало законної сили 26 травня 2020 року, у зв`язку з цим, керуючись п. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем 27 травня 2020 р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Скаржником у своєму зверненні не наведено жодного конкретного факту порушення виконавцем вимог чинного законодавства та Кодексу професійної етики приватних виконавців. Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.
Висновок № 74
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва
В результаті проведеного аналізу скарги Заявника від 30.04.2020 р. за виконавчим провадженням № 60615551 та доданих до нього матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва було зроблено наступні висновки. Заявник звернулася до Ради приватних виконавців України зі скаргою від 30.04.2020 р. щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва.
Так, у приватного виконавця міста Києва на виконанні перебуває виконавче провадження № 60615551 щодо примусового виконання виконавчого напису № 1983 від 30.09.2019 р., виданого приватним нотаріусом КМНО про стягнення з Заявника на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості. Суть скарги полягає у порушенні приватним виконавцем вимог чинного законодавства та Кодексу професійної етики приватних виконавців, а саме у неправомірності накладення арешту на кошти боржника, оскільки, на думку скаржника, арештований рахунок є зарплатним, що порушує вимоги Закону України «Про виконавче провадження».
З пояснення приватного виконавця встановлено, що довідка про зарахування коштів на спірний рахунок, надана боржником разом із зверненням на адресу офісу приватного виконавця жодним чином не доводить того факту, що даний рахунок використовується лише для зарахування заробітної плати, а отже доводи скаржника є необґрунтованими.
П. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами. Ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 15 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до ст. 26 Закону України «Про теплопостачання», ст. 18 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
А тому, накладаючи арешт на вказаний рахунок виконавець вчиняє дії, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» з метою повного, ефективного та своєчасного виконання рішення суду. У випадку, якщо поточний рахунок відкритий для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат у заяві про відкриття поточного рахунку зазначено, що вказаний рахунок є рахунком виключно для зарахування таких коштів, або ж якщо використовується уже наявний відкритий рахунок, то така інформація визначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.
У всіх інших випадках, за рахунком «Кошти на вимогу фізичних осіб» (призначення рахунку: облік вкладів (депозитів) на вимогу фізичних осіб, у тому числі поточні рахунки фізичних осіб та розрахунки за ними; надані кредити овердрафт) за дебетом та кредитом проводяться наступні операції. За дебетом: суми перерахувань, виплат за розпорядженням власників рахунків згідно з режимом роботи рахунків, суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України, надані кредити овердрафт. За кредитом: суми, що надходять у встановленому порядку на рахунки клієнтів згідно з режимом роботи рахунків, суми залишків кредитів овердрафт, що перераховані на рахунки простроченої заборгованості. Тобто, на рахунок 2620 можуть надходити будь-які кошти, а не лише заробітна плата чи пенсія, якщо інше не обумовлено в договорі між Банком та боржником. З наведеного слід зробити висновок про те, що законодавець не тільки не забороняє накладення арешту на рахунок, але й чітко вказує на те, що кошти на вказаному рахунку підлягають примусовому стягненню.
Ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, в тому числі, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Отже, накладення арешту на кошти боржника є правомірною дією виконавця і лише за настання певних обставин, передбачених ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець вправі знімати накладений арешт.
Скаржником у своєму зверненні не наведено жодного конкретного факту порушення виконавцем вимог чинного законодавства та Кодексу професійної етики приватних виконавців. Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.