Висновки від 30.03.2023 (ч. 1)

Висновок № 212

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області

В результаті проведеного аналізу заяви скаржника від 20.09.2022 та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області було зроблено наступні висновки.
Так, у приватного виконавця Черкаської області виконанні перебувало виконавче провадження № ___ з примусового виконання виконавчого листа Апеляційного суду Черкаської області у справі № __ виданого 14.02.2013 про стягнення зі скаржника на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» заборгованості по кредитному договору, а також та заборгованості по пені та судових витрат. 14.12.2020 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Суть заяви скаржника полягає у невиконанні приватним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме не зняття арешту з майна боржника після закінчення виконавчого провадження № __ на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Скаржниця звернулась зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця до Уманського міськрайонного суду Черкаської області щодо не зняття арешту з майна (коштів) боржника. Ухвалою від 18.05.2021 судом скаргу задоволено повністю. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 16.09.2021 ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.05.2021 залишено без змін. 19.01.2022 Верховний суд в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, касаційну скаргу приватного виконавця залишив без задоволення.
З пояснень приватного виконавця встановлено, що в неї на виконанні перебувало зведене виконавче провадження № __, до складу яких входили два виконавчих провадження. 09.03.2021 виконавче провадження № ___ було виведено із складу зведеного виконавчого провадження та закінчено на підставі вимог п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Зі сказаного: виконавець вважає, що вимоги Закону України «Про виконавче провадження» щодо зняття арешту, який був накладений на майно боржника, не могли бути застосовані при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження № ___, оскільки залишилось діюче відкрите виконавче провадження № __, тому будь-які права скаржниці приватним виконавцем не порушено.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв’язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Таким чином, проаналізувавши вищезазначені норми Закону України «Про виконавче провадження», якими приватний виконавець має обов’язок керуватися та дотримуватися у вчиненні дій при примусовому виконанні виконавчого провадження, вбачається наявність чітко визначеного обов`язку виконавця у разі прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження зняти арешт, накладений на майно (кошти) боржника, про що зазначити у відповідній постанові.
Разом з цим слід зазначити, що в межах виконавчого провадження № __ приватним виконавцем такий захід примусового виконання рішення як арешт майна (коштів) боржника не застосовувався, що не позбавляло виконавця можливості застосувати арешт у визначеному законом порядку після виведення виконавчого провадження № ___ зі зведеного виконавчого провадження № ___.
Враховуючи вищевикладене, Комітет з етики дійшов висновку, що в діях приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області є ознаки порушення Кодексу професійної етики приватних виконавців України.

Висновок № 213

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області

В результаті проведеного аналізу скарги заявника від 23.01.2023 та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області було зроблено наступні висновки.
Так, у приватного виконавця Дніпропетровської області на виконанні перебуває виконавче провадження № ___ з примусового виконання виконавчого листа виданого 23.09.2021 Бабушкінським районним судом м. Дніпра по справі № ___ про стягнення з боржника на користь Дніпровської міської ради судового збору у розмірі. 23.09.2021 виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Суть скарги заявниці полягає у невиконанні приватним виконавцем ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження, у зв’язку зі смертю її чоловіка (боржника). Зі звернення скаржниці встановлено, що документи та дані про смерть приватний виконавець отримав 14.12.2022, про що свідчить відмітка виконавця на заяві за вх. № 3862.
З пояснень приватного виконавця встановлено, що 14.12.2022 приватним виконавцем отримано заяву скаржниці від 10.12.2022, у якій повідомлялось про смерть боржника. 13.12.2022 ним направлено запит до Соборного ВДРАЦС у місті Дніпрі ПСМУМЮ стосовно наявності зареєстрованого актового запису про смерть боржника, 07.12.1946 р.н. Згідно відповіді Соборного ВДРАЦС у місті Дніпрі ПСМУМЮ від 27.01.2023 факт смерті боржника підтверджений.
З метою встановлення правонаступництва та спадкоємців померлого, виконавцем, 31.01.2023 скеровано запит до П’ятої Дніпровської державної нотаріальної контори про заведення спадкової справи щодо померлого. Крім того, 01.02.2023 такий запит направлено до Департаменту нотаріату Міністерства юстиції України.
Також, від представника стягувача – Дніпровської міської ради, 01.02.2023 до виконавця надійшла заява, в якій, зокрема, зазначено, що в провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває справа № __ за позовом Дніпровської міської ради до боржника про визнання недійсним правочину та скасування державної реєстрації, у якій суддя витребував у нотаріуса спадкову справу для встановлення правонаступників у зв’язку зі смертю боржника та після встановлення правонаступників Дніпровською міською радою таку інформацію буде надано приватному виконавцю.
Ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Пунктами 12,13 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.
Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов’язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
Також, виконавець у вчиненні виконавчих дій посилався на позицію Великої Палати Верховного Суду викладеної у справі № 916/617/17 від 03.11.2020 року: закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення.
Із зазначеного нормативного регулювання випливає, що, дотримуючись засад законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності виконавчого провадження, його гласності та відкритості, виконавець зобов'язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій.
Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з'ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.
Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.
Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов'язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
Отже, доводи боржника викладені у його скарзі не знайшли свого підтвердження і пояснення приватного виконавця щодо них є абсолютно обґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, Комітет дійшов висновку, що в діях приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ознак порушення Кодексу професійної етики виявлено не було.

Висновок № 214

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

Комітет з етики дослідив доводи скарги директора ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» (далі – скаржник) на дотримання приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва норм Кодексу професійної етики приватних виконавців.
Скаржник звернення обґрунтовує тим, що приватний виконавець прийняв до виконання та розпочав примусове виконання наступних «документів»:
наказу Господарського суду міста Києва від 28.10.2022 у справі № __ про стягнення з ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» на користь ТОВ «НЕЛІН-ЛАВ» грошових та судового збору в розмірі;
наказу Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі № __ про стягнення з ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» на користь ТОВ «АЙС Корпорація» грошових коштів;
наказу Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 у справі № ___ про стягнення з ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» на користь ТОВ «АЙС Корпорація» грошових коштів та судового.
Скаржник стверджує, що відкриття виконавчих проваджень спрямоване на незаконне заволодіння коштами, які знаходяться на рахунках ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» з огляду на таке:
1) Скаржник ніколи не мав господарських чи будь-яких цивільно-правових відносин із ТОВ «АЙС Корпорація» та ТОВ «НЕЛІН-ЛАВ»;
2) виконавчі документи, які стали підставою для відкриття виконавчих проваджень, судом не видавалися;
3) ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» не зареєстровано та не має майна на території виконавчого округу міста Києва (у тому числі відкритих рахунків в банківських установах із місцем реєстрації у місті Києві).
Проаналізувавши доводи скарги, письмові пояснення та матеріали, надані приватним виконавцем, Комітет з етики встановив наступне.
1. 02.11.2022 на виконання до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва надійшла заява про примусове виконання та «наказ господарського суду м. Києва від 25.10.2022 у справі № __ про стягнення з ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» на користь ТОВ «АЙС Корпорація» грошових коштів та судового збору. 03.11.2022 за результатами розгляду поданих документів приватний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № __.
03.11.2022 приватний виконавець виніс постанову про стягнення з боржника основної винагороди та постанову про стягнення з боржника розміру мінімальних витрат виконавчого провадження.
03.11.2022 та 04.11.2022 приватний виконавець виніс постанови про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з врахуванням заборгованості, визначеної виконавчим документом, суми основної винагороди приватного виконавця та розміру витрат виконавчого провадження. Постанови скеровано до виконання до АТ «МІБ» та ПАТ «БАНК ВОСТОК».
10.11.2022 винесена постанова про скасування процесуального документа, відповідно до якої приватний виконавець скасував, винесені ним 03.11.2022 та 04.11.2022 постанови про арешт коштів боржника. Мотивувальна частина постанови зводиться до наступного (стилістичні й граматичні прийоми збережені): «10.11.2022 отримано запит АПВУ щодо надання пояснень та копій документів з приводу скарги ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ». За результатами розгляду скарги встановлено, що виконавчий документ у ВП № ___ не відповідає вимогам ст. 3 та 4 Закону України «Про виконавче провадження». Постанову скеровано до виконання АТ «МІБ» та ПАТ «БАНК ВОСТОК».
Того ж дня, 10.11.2022, приватний виконавець виніс постанови про скасування наступних процесуальних документів: постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.11.2022; постанови про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця від 03.11.2022; постанови про стягнення з боржника розміру мінімальних витрат виконавчого провадження від 03.11.2022.
10.11.2022 приватний виконавець із посиланням на п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» склав повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.
Згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» та ТОВ «АЙС Корпорація» не є учасниками судової справи № __. Відповідно в межах справи № __ жодних рішень, які засвідчували б наявність боргових зобов’язань ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» перед ТОВ «АЙС Корпорація» не виносилося.
Вказане підтверджується наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень судовим наказом від 22.08.2022, винесеною господарським судом м. Києва за результатами розгляду справи __ за заявою ПрАТ «Київстар» до фізичної особи-підприємця про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором від 09.08.2021.
Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна окрема ухвала господарського суду м. Києва від 11.11.2022 у справі __ відповідно до якої, з поміж іншого, суд ухвалив:
скерувати цю ухвалу Міністерству юстиції України з метою усунення порушень і недоліків в сфері примусового виконання судових рішень з метою недопущення прийняття державними та приватними виконавцями до примусового виконання неіснуючих виконавчих документів, а також для вирішення питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва;
повідомити Головне управління Національної поліції у м. Києві про виявлення в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва та інших осіб можливих ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190, 191, 358, 365-2 Кримінального кодексу України, а саме, підроблення та використання завідомо підробленого документа (судового наказу Господарського суду міста Києва № __ від 25.10.2022), що мало наслідком неправомірне втручання у право власності ТОВ «Нова-Постач»; заволодіння або замах на нього чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб; заволодіння або замах на нього чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги.
2. 02.11.2022 на виконання до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва надійшла заява про примусове виконання та «наказ господарського суду м. Києва від 28.10.2022 у справі № __» про стягнення з ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» на користь ТОВ «НЕЛІН-ЛАВ» грошових коштів та судового збору. 03.11.2022 за результатами розгляду поданих документів приватний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № __.
03.11.2022 приватний виконавець виніс постанову про стягнення з боржника основної винагороди та постанову про стягнення з боржника розміру мінімальних витрат виконавчого провадження.
03.11.2022 та 04.11.2022 приватний виконавець виніс постанови про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з врахуванням заборгованості, визначеної виконавчим документом, суми основної винагороди приватного виконавця та розміру витрат виконавчого провадження. Постанови скеровано до виконання до АТ «МІБ» та ПАТ «БАНК ВОСТОК».
10.11.2022 винесена постанова про скасування процесуального документа, відповідно до якої приватний виконавець скасував, винесені ним 03.11.2022 та 04.11.2022 постанови про арешт коштів боржника. Мотивувальна частина постанови зводиться до наступного (стилістичні й граматичні прийоми збережені): «10.11.2022 отримано запит АПВУ щодо надання пояснень та копій документів з приводу скарги ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ». За результатами розгляду скарги встановлено, що виконавчий документ у ВП № __ не відповідає вимогам ст. 3 та 4 Закону України «Про виконавче провадження». Постанову скеровано до виконання АТ «МІБ» та ПАТ «БАНК ВОСТОК».
Того ж дня, 10.11.2022, приватний виконавець виніс постанови про скасування наступних процесуальних документів: постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.11.2022; постанови про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця від 03.11.2022; постанови про стягнення з боржника розміру мінімальних витрат виконавчого провадження від 03.11.2022.
10.11.2022 приватний виконавець із посиланням на п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» склав повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.
Згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» та ТОВ «НЕЛІН-ЛАВ» не є учасниками судової справи № __. Відповідно в межах справи № __ жодних рішень, які засвідчували б наявність боргових зобов’язань ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» перед ТОВ «НЕЛІН-ЛАВ» не виносилося.
Вказане підтверджується наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень судовим наказом від 29.08.2022, винесеною господарським судом м. Києва за результатами розгляду справи № __ за заявою ТОВ «ФЛАГМАН СІФУД до ТОВ «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ДИНАМО» КИЇВ» про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок порушення останнім умов договору купівлі-продажу від 15.02.2021.
3. 04.11.2022 на виконання до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва надійшла заява про примусове виконання та «наказ господарського суду м. Києва від 26.10.2022 у справі № __» про стягнення з ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» на користь ТОВ «АЙС Корпорація грошових коштів та судового збору. 04.11.2022 за результатами розгляду поданих документів приватний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № __.
04.11.2022 приватний виконавець виніс постанову про стягнення з боржника основної винагороди та постанову про стягнення з боржника розміру мінімальних витрат виконавчого провадження.
04.11.2022 приватний виконавець виніс постанови про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з врахуванням заборгованості, визначеної виконавчим документом, суми основної винагороди приватного виконавця та розміру витрат виконавчого провадження. Постанови скеровано до виконання до АТ «МІБ» та ПАТ «БАНК ВОСТОК».
10.11.2022 винесена постанова про скасування процесуального документа, відповідно до якої приватний виконавець скасував, винесені ним 04.11.2022 постанови про арешт коштів боржника. Мотивувальна частина постанови зводиться до наступного (стилістичні й граматичні прийоми збережені): «10.11.2022 отримано запит АПВУ щодо надання пояснень та копій документів з приводу скарги ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ». За результатами розгляду скарги встановлено, що виконавчий документ у ВП № __ не відповідає вимогам ст. 3 та 4 Закону України «Про виконавче провадження». Постанову скеровано до виконання АТ «МІБ» та ПАТ «БАНК ВОСТОК».
Того ж дня, 10.11.2022, приватний виконавець виніс постанови про скасування наступних процесуальних документів: постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.11.2022; постанови про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця від 04.11.2022; постанови про стягнення з боржника розміру мінімальних витрат виконавчого провадження від 04.11.2022.
10.11.2022 приватний виконавець із посиланням на п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» склав повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.
Згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» та ТОВ «АЙС Корпорація» не є учасниками судової справи № __. Відповідно в межах справи № __ жодних рішень, які засвідчували б наявність боргових зобов’язань ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» перед ТОВ «АЙС Корпорація» не виносилося.
Вказане підтверджується наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на офіційному веб-сайті Судова влада України (https://court.gov.ua/) інформацією, відповідно до якої судова справа № __ відкрита за позовом ТОВ «Гудвіл» до ТОВ «Стандарт Констракшн».
Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна окрема ухвала господарського суду м. Києва від 09.11.2022 у справі __ відповідно до якої, з поміж іншого, суд ухвалив:
скерувати цю ухвалу Міністерству юстиції України з метою усунення порушень і недоліків в сфері примусового виконання судових рішень з метою недопущення прийняття державними та приватними виконавцями до примусового виконання неіснуючих виконавчих документів, а також для вирішення питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва;
повідомити Головне управління Національної поліції у м. Києві про виявлення в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва та інших осіб можливих ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190, 191, 358, 365-2 Кримінального кодексу України, а саме, підроблення та використання завідомо підробленого документа (судового наказу Господарського суду міста Києва № __ від 26.10.2022), що мало наслідком неправомірне втручання у право власності ТОВ «Нова-Постач»; заволодіння або замах на нього чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб; заволодіння або замах на нього чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги.
І законодавець у відповідних законодавчих актах, і сама професійна спільнота приватних виконавців у Кодексі професійної етики та Статуті Асоціації приватних виконавців України закріпили високі стандарти професійної діяльності і поведінки приватних виконавців.
Отже, можемо стверджувати, що грубе порушення норм профільного законодавства приватним виконавцем не може мати позитивної оцінки через призму дотримання норм Статуту та Кодексу професійної етики, оскільки окрім порушення прав та законних інтересів учасників виконавчого провадження, також має наслідком шкоду авторитету і репутації професії, підриває довіру суспільства до нього та загалом прямо суперечить визначеним самою спільнотою правилам професійної діяльності.
Проте, з нашої точки зору, не будь-яке порушення норм профільного законодавства може трактуватися як порушення Кодексу професійної етики приватних виконавців. У цьому контексті маємо вести мову виключно про такі порушення норм законодавства, які мали наслідком негативний вплив на правомірні очікування учасників виконавчого провадження, авторитет і репутація професії приватного виконавця, оминаючи своєю увагою формальні порушення, які жодних негативних наслідків не мають.
Саме через призму запропонованого підходу розглянемо діяння, вчинені приватним виконавцем у виконавчих провадженнях №№ ___, ___, ___.
Про порушення приписів п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:
1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
Відповідно до приписів п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» одним із обов'язкових реквізитів виконавчого документа є дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню). Отже, виконавець зобов'язаний переконатися, чи набрало законної сили рішення, на підставі якого видано виконавчий документ.
Безумовною передумовою набрання рішенням законної сили є його постановлення. Таким чином, обов'язковою складовою перевірки набрання рішенням сили є перевірка факту постановлення такого рішення відповідним судом, органом державної влади або уповноваженою посадовою особою.
Маємо зазначити, що у виконавця фактично відсутня можливість перевірити факт постановлення та існування несудового рішення. На противагу цьому, процес перевірки факту постановлення судового рішення є нескладним та доволі дієвим.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання (крім вказаних у Законі виключень).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Таким чином, всі судові рішення (окрім законодавчо встановлених винятків і з врахуванням законодавчо встановлених обмежень) публікуються судами у Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є відкритим.
Разом із тим, Державна судова адміністрація України через спеціально утворене ДП «Центр судових сервісів» забезпечує функціонування офіційного веб-сайту Судова влада України. Завдяки функціоналу означеного веб-сайту у розділі Інформація щодо розгляду справ можливо здійснювати пошук інформації відносно розгляду судами справ, зокрема, за номером справи та ім’ям/найменуванням сторони розгляду справи. У вказаному розділі веб-сайту найменування учасників розгляду справи відображаються у відкритому доступі.
Також маємо звернути увагу на ту обставину, що Верховний Суд у постанові від 22.02.2023 у справі № 203/798/20 зазначив, що принцип «розумної обачності», […] безумовно має застосовуватися у виконавчому провадженні.
Таким чином, враховуючи приписи законодавства, норми професійної етики та правові позиції Верховного Суду, маємо констатувати таке:
перш, ніж приймати рішення про відкриття виконавчих проваджень, приватний виконавець повинен був, серед іншого, перевірити чи набрали судові рішення, на підставі яких начебто видані накази господарського суду, законної сили, зокрема, і шляхом перевірки факту постановлення та існування означених судових рішень за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень та веб-сайту Судова влада України.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).
Таким чином, за умов належного виконання своїх професійних обов’язків, приватний виконавець 26.09.2022 у виконавчих провадженнях №№ __, __, ___ мав скласти повідомлення про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Натомість, приватний виконавець відкрив виконавчі провадження та наклав арешт на грошові кошти «боржника». Слід зазначити, що вищевказані протиправні дії приватного виконавця безпосередньо впливають на право «боржників» вільно розпоряджатися своєю власністю.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 1 та 2 ст. 319 ЦК України).
Окрім того, відповідно до ст. 316, 319 Цивільного кодексу України особа здійснює своє право на майно: а) відповідно до закону; б) за своєю волею; в) незалежно від волі іншої особи; г) на власний розсуд; д) шляхом реалізації правомочностей власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном; е) вчиняючи щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, зокрема; є) використовуючи своє майно для підприємницької діяльності (ст. 320 Цивільного кодексу України).
Загальними гарантіями здійснення права власності є забезпечення всім власникам рівних умов здійснення своїх прав (ч. 3 ст. 319 Цивільного кодексу України); непорушність права власності (ст. 321 Цивільного кодексу України).
Враховуючи наведене вище Комітет з етики АПВ України дійшов висновку, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва під час здійснення виконавчих проваджень №№ __, ___, ___ наявні порушення статей 3, 4 Кодексу професійної етики приватних виконавців України.

Висновок № 214

щодо скарги на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Сумської області

Членами Комітету було проведено розгляд скарги директора департаменту «Енергозбут» ТОВ «Сумитеплоенерго» щодо дій приватного виконавця виконавчого округу Сумської області з приводу неправомірної на думку скаржника бездіяльності щодо повернення виконавчого провадження.
Директор департаменту «Енергозбут» ТОВ «Сумитеплоенерго» у свої скарзі зазначає, що приватним виконавцем виконувались кілька виконавчих проваджень, відкритих для стягнення боргів на користь ТОВ «Сумитеплоенерго». Довгий час скаржник не міг зв`язатися із приватним виконавцем, не міг знайти приватного виконавця на робочому місці, тому вирішив звернутись із питанням про можливість повернення виконавчих документів стягувачу.
Приватний виконавець пояснює, що з моменту повномасштабного вторгнення 24.02.2022, її регіон знаходився під окупацією, тому вона вимушена була покинути своє місце мешкання та роботи в місті Суми. Після повернення окупованих територій під контроль української влади приватний виконавець спрямовувала свої зусилля для відновлення роботи, як приватний виконавець виконавчого округу Сумської області. Після отримання дозволу на роботу та відновлення роботи в АСВП, приватний виконавець розглянула вказану заяву скаржника та повернула вказані виконавчі документи стягувачу. На теперішній час спірних питань не виявлено.
Враховуючи вищевикладене, при розгляді скарги та додатних до неї матеріалів, Комітет дійшов висновку, що приватний виконавець виконавчого округу Сумської області діяла в межах своїх можливостей. Ознак порушення Кодексу професійної етики приватним виконавцем виявлено не було.