щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва
На розгляд надійшло звернення від 18.04.2020 р. заявника стосовно порушення на його думку приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва вимог чинного законодавства України під час виконання виконавчого провадження № 61636272. В результаті проведеного аналізу даного звернення щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва було зроблено наступні висновки. Відповідно до отриманих пояснень приватного виконавця та копій матеріалів виконавчого провадження встановлено, що 25.03.2020 р. приватним виконавцем, керуючись ст. 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61636272. Скаржник зазначає, що він 26.03.2020 р. та 31.03.2020 р. направляв на електронну адресу приватного виконавця заяви про зняття арешту з рахунку, оскільки він використовується для зарахування заробітної плати, що підтверджується довідкою з банку. Також з копій матеріалів виконавчого провадження вбачається, що заяву та довідку з банку, якою підтверджено, що даний рахунок використовується для зарахування заробітної плати, було зареєстровано виконавцем 27.03.2020 р., а 30.03.2020 р. виконавцем було виставлено платіжну вимогу на списання коштів з даного рахунку. 01.04.2020 р. на депозитний рахунок виконавця було списано кошти з рахунку боржника, проте арешт виконавцем було знято лише 06.04.2020 р. (винесено постанову про зняття арешту з рахунку боржника), у зв`язку із тим, що на вказаний рахунок зараховується заробітна плата боржника (є рахунком із спеціальним режимом використання). Тобто виконавцем було порушені права боржника, пов`язані із отриманням заробітної плати за роботу, передбачені ст. 43 Конституції України, ст. 25 Закону України «Про оплату праці», ст. 2, 10 Конвенції про захист заробітної плати, ст. 68, 70 Закону України «Про виконавче провадження». В той же час, членами комітету з етики АПВУ розглядався ряд інших скарг на дії даного приватного виконавця, з яких встановлено, що в аналогічній ситуації, а саме виконавче провадження №61687802 (виконавець повідомляє, що дійсно 15.04.2020 р. на його адресу надійшла заява боржниці про зняття арешту з рахунку, на який вона отримує заробітну платню із довідкою з банку, де зазначено, що на рахунок UА___, відкритий у АТ КБ «ПриватБанк» зараховується заробітна плата, але зі слів виконавця вказана довідка не містить інформацію, що рахунок відкритий на ім`я боржника має спеціальний режим використання та жодним чином не підтверджує того факту, що даний рахунок використовується лише для зарахування соціальних виплат, а зарахування інших коштів на рахунок боржника є неможливим. А тому виконавець зробив висновок, що Закони України не містять заборони звертати стягнення та накладати арешт на кошти на рахунках боржників, які відкриті для зарахування заробітної плати, а також не визначають такі рахунки як рахунки із спеціальним режимом використання, про що боржниці була надана відповідь листом від 30.04.2020 р.), виконавче провадження № 61638287 (виконавець повідомляє, що 27.03.2020 р. на його адресу надійшла заява від боржника, в якій він просив зняти арешт з його рахунку UA___, відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» у зв`язку із тим, що на вказаний рахунок зараховується заробітна плата. Також до вказаної заяви була додана виписка по надходженням на картку, з якої вбачається, що з вересня 2019 р. по березень 2020 р. на вказаний рахунок надходила виключно заробітна платня. Виконавець відмовив боржнику у задоволенні його заяви про зняття арешту з рахунку у зв`язку із тим, що виконавцем було визначено для банку обов`язок повернути постанову, якщо рахунок має спеціальний режим використання. А у зв`язку з прийняттям АТ КБ «ПриватБанк» постанови пpo арешт коштів боржника, рахунок, на який накладено арешт, не вiдноситься до рахунків iз спецiльним режимом використання або iнших paхyнкiв, звернення стягнення на якi заборонено законом, про що була надана відповідна відповідь боржнику), виконавцем не було винесено постанову про зняття арешту з рахунку, на який зараховується заробітна плата. Тобто в аналогічних ситуаціях виконавець вчиняє різні дії по відношенню до різних боржників за виконавчими провадженнями. Також варто звернути увагу, що приватним виконавцем накладається арешт на рахунок, який використовується боржником для отримання заробітної плати та зволікає із зняттям арешту з вказаного рахунку не зважаючи на пандемію коронавірусу COVID – 19 та запровадженні Урядом України з 12.03.2020 р. карантинні заходи, що поставили громадян у скрутне матеріальне та психологічне становище, обмеження вільного пересування громадян та обмежений режим роботи банківських установ, що значно ускладнює процес отримання документів, що підтверджують факт отримання на рахунки боржників саме заробітної плати. Крім того, у скарзі скаржник зазначає, що при телефонних дзвінках на номер телефону приватного виконавця з боржником спілкувалась особа, що представлялась помічником приватного виконавця, мала доступ до матеріалів виконавчого провадження та надавала боржникові інформацію про хід виконавчого провадження. В той же час, згідно інформації скаржника, згідно даних Реєстру приватних виконавців України за даним приватним виконавцем помічники не значаться. При розгляді скарги на дії приватного виконавця члени Комітету з етики АПВУ перевірили дані з Реєстру приватних виконавців України та встановили, що за приватним виконавцем помічники не значаться (станом на 19.05.2020 р.). В той же час Члени комітету з етики АПВУ перевірили дані з Автоматизованої системи виконавчого провадження та встановили, що на примусовому виконанні у приватного виконавця знаходиться понад 5686 виконавчих проваджень, що фізично унеможливлює самостійне виконання та належним чином опрацювання такої великої кількості виконавчих проваджень. Отже, з наведеного вище вбачається достовірною інформація, зазначена скаржником у скарзі, та прослідковується інформація, що доступ до матеріалів виконавчого провадження мають сторонні особи, які в той же час спілкуються зі сторонами виконавчого провадження та надають їм інформацію про виконавчі провадження. Відповідно до ст. 8 Кодексу професійної етики приватних виконавців для забезпечення довірливих відносин із іншими учасниками виконавчого процесу, приватний виконавець зобов`язаний дотримуватись конфіденційності та не розголошувати третім особам інформацію, отриману ним у зв`язку з виконанням своїх функцій; забезпечувати дотримання конфіденційності помічниками та персоналом. Дані відомості свідчать про порушення виконавцем статей 6 та 7 Кодексу професійної етики приватних виконавців, а саме приватний виконавець зобов`язаний вживати усіх можливих та законних заходів для забезпечення виконання рішення; забезпечити однакове ставлення до усіх учасників виконавчого провадження, дотримуючись високих стандартів ввічливості та поваги до їх прав; сприяти сторонам виконавчого провадження в реалізації їх прав, передбачених чинним законодавством; та приватний виконавець, під час здійснення своєї діяльності, повинен неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства. Дотримуватись принципів: верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; обов`язковості виконання рішень; диспозитивності; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями. Приватний виконавець повинен вжити всіх передбачених законодавством заходів до повного виконання рішення у розумні строки з дотриманням прав сторін у виконавчому провадженні. Отже, виконавець у своїй професійній діяльності допускає дискримінаційно різне ставлення до різних учасників виконавчого провадження, а також не дотримується принципів верховенства права, законності, справедливості та співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями. Також стаття 2 Кодексу професійної етики приватних виконавців визначає, що поведінка приватного виконавця повинна бути тактовною та сприяти підвищенню авторитету, поваги та довіри до професії; етика його поведінки базується на загальноприйнятих цінностях і визначається відповідальністю перед суспільством; має бути прикладом високого професіоналізму; під час виконання своїх обов`язків має дотримуватися ділового стилю одягу, але з урахуванням особливостей проведення виконавчих дій, приватний виконавець має право не дотримуватись ділового стилю одягу, хоча такий стиль повинен відрізнятись стриманістю та акуратністю; не використовувати авторитет професії у рекламних або пропагандистських цілях; не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету професії, викликати негативний резонанс. Своїми діями (що підтверджується великою кількістю скарг на дії приватного виконавця, постів на сторінці АПВУ у Фейсбук, чисельних звернень зі скаргами до Міністерства юстиції України), приватний виконавець підриває авторитет молодої професії приватного виконавця, всієї спільноти приватних виконавців та кожного окремого виконавця, та зводить нанівець всі зусилля, спрямовані на виховання поваги та довіри до професії приватного виконавця. Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва було виявлено ознаки порушення ст. 2, 6, 7, 8 Кодексу професійної етики приватних виконавців.
Висновок № 62
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва
На розгляд надійшло звернення від 09.04.2020 р. заявника стосовно порушення на її думку приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва вимог чинного законодавства України під час виконання виконавчого провадження № 61638287. В результаті проведеного аналізу даного звернення щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва було зроблено наступні висновки. Відповідно до отриманих пояснень приватного виконавця та копій матеріалів виконавчого провадження встановлено, що 25.03.2020 р. приватним виконавцем, керуючись статями 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61638287. Скаржник зазначає, що він 27.03.2020 р. звернувся до приватного виконавця із заявою про зняття арешту з рахунку, оскільки він використовується для зарахування заробітної плати, що підтверджується довідкою з банку. Проте арешт виконавцем знято не було. На адресу боржника надійшла відповідь від виконавця в якій зазначено, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне: «У постанові про накладення арешту на кошти боржника зазначено «крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику». Тобто приватний виконавець визначив банківським установам, які виконують рішення виконавця, порядок виконання з урахуванням обмежень визначених законодавством. Таким чином, наведеними законодавчими положеннями обмежено право виконавця в частині накладення арешту на кошти боржника, звернення стягнення на які заборонено законом. Водночас, визначено обов`язок банку повернути постанову, якщо рахунок має спеціальний режим використання. У зв`язку з прийняттям АТ КБ «ПриватБанк» постанови про арешт коштів боржника у ВП №61638287, рахунок, на який накладено арешт, не відноситься до рахунків зі спеціальним режимом використання або інших рахунків, звернення стягнення на якi заборонено законом.» Тобто у рамках вказаного ВП виконавець посилається на те, що у зв`язку із тим, що банком прийнято до виконання постанову виконавця про арешт коштів не вiдноситься до рахунків зі спеціальним режимом використання або iнших paхyнкiв, звернення стягнення на якi заборонено законом. Також виконавець посилається на п. 1 ч. 4 ст.59 Закону Украiни «Пpo виконавче провадження», згідно якого пiдставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштiв) боржника або його частини є отримання виконавцем документального пiдтвердження, що рахунок боржника має спецiальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Жодних документiв, зі слів виконавця, з повiдомленням про те, що на кошти, які знаходяться на рахунку боржника, заборонено звертати стягнення вiд АТ КБ «ПриватБанк» на адресу приватного виконавця не надходило». В той же час виконавець повідомляє, що 27.03.2020 р. на її адресу надійшла заява від боржника, в якій він просив зняти арешт з його рахунку UA___, відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» у зв`язку із тим, що на вказаний рахунок зараховується заробітна плата. Також до вказаної заяви була додана виписка по надходженням на картку, з якої вбачається, що з вересня 2019 р. по березень 2020 р. на вказаний рахунок надходила виключно заробітна платня. Водночас виконавець відмовив боржнику у задоволенні його заяви про зняття арешту з рахунку у зв`язку із тим, що виконавцем було визначено для банку обов`язок повернути постанову, якщо рахунок має спеціальний режим використання. А у зв`язку з прийняттям АТ КБ «ПриватБанк» постанови пpo арешт коштів боржника, рахунок, на який накладено арешт, не вiдноситься до рахунків зі спеціальним режимом використання або iнших paхyнкiв, звернення стягнення на якi заборонено законом, про що була надана відповідна відповідь боржнику. Проте в аналогічній ситуації, а саме в рамках виконавчого провадження №61636195 виконавець вчинив за аналогічних обставин інші дії. Відтак, боржник у заяві від 30.03.2020 р. (вхідний номер, а також штамп приватного виконавця про прийняття заяви відсутні) просить зняти арешт з рахунку UA___ відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» та додає довідку за банку від 30.03.2020 р. про те, що боржник має в АТ КБ «ПриватБанк» картку № ___ (в довідці немає конкретного номеру рахунку, на який боржник отримує платежі), на яку отримує заробітну плату. 30.03.2020 р. виставляє платіжні вимоги на списання грошових коштів з цього ж рахунку боржника. 06.04.2020 р. приватний виконавець розподіляє списані з рахунку боржника кошти. І в той же день, 06.04.2020 р. виконавцем було винесено постанову про зняття арешту з рахунку боржника, на який зараховується заробітна плата, що і підтверджує у своїх поясненнях приватний виконавець. Тобто в аналогічних ситуаціях виконавець вчиняє різні дії по відношенню до різних боржників за виконавчими провадженнями. Також варто звернути увагу, що приватним виконавцем накладається арешт на рахунок, який використовується боржником для отримання заробітної плати та зволікає із зняттям арешту з вказаного рахунку не зважаючи на пандемію коронавірусу COVID – 19 та запровадженні Урядом України з 12.03.2020 р. карантинні заходи, що поставили громадян у скрутне матеріальне та психологічне становище, обмежили вільне пересування громадян та роботу більшості фінансових установ. Дані відомості свідчать про порушення виконавцем ст. 6 та 7 Кодексу професійної етики приватних виконавців, а саме приватний виконавець зобов`язаний вживати усіх можливих та законних заходів для забезпечення виконання рішення; забезпечити однакове ставлення до усіх учасників виконавчого провадження, дотримуючись високих стандартів ввічливості та поваги до їх прав; сприяти сторонам виконавчого провадження в реалізації їх прав, передбачених чинним законодавством; та приватний виконавець, під час здійснення своєї діяльності, повинен неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства. Отже, виконавець у своїй професійній діяльності допускає дискримінаційно різне ставлення до різних учасників виконавчого провадження, а також не дотримується принципів верховенства права, законності, справедливості та співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями. Також стаття 2 Кодексу професійної етики приватних виконавців визначає, що поведінка приватного виконавця повинна бути тактовною та сприяти підвищенню авторитету, поваги та довіри до професії; етика його поведінки базується на загальноприйнятих цінностях і визначається відповідальністю перед суспільством; має бути прикладом високого професіоналізму; під час виконання своїх обов`язків має дотримуватися ділового стилю одягу, але з урахуванням особливостей проведення виконавчих дій, приватний виконавець має право не дотримуватись ділового стилю одягу, хоча такий стиль повинен відрізнятись стриманістю та акуратністю; не використовувати авторитет професії у рекламних або пропагандистських цілях; не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету професії, викликати негативний резонанс. Своїми діями (що підтверджується великою кількістю скарг на дії приватного виконавця, постів на сторінці АПВУ у Фейсбук, чисельних звернень зі скаргами до Міністерства юстиції України), приватний виконавець підриває авторитет молодої професії приватного виконавця, всієї спільноти приватних виконавців та кожного окремого виконавця, та зводить нанівець всі зусилля, спрямовані на виховання поваги та довіри до професії приватного виконавця. Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва було виявлено ознаки порушення ст. 2, 6, 7 Кодексу професійної етики приватних виконавців.