Позиція затверджена Рішенням РПВУ №57 від 26 липня 2023 року.
Позиція
щодо Проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо цифровізації виконавчого провадження №9363 від 07.06.2023
Асоціація приватних виконавців України підтримує законодавчі ініціативи, спрямовані на «цифровізацію» виконавчого провадження та вважає їх одними з ключових для підвищення ефективності примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Протягом останніх років реальний рівень примусового виконання судових рішень (у грошовому еквіваленті) складав 2,6%, а за результатами 2022 року в умовах повномасштабної агресії російської федерації та проведення на території України бойових дій знизився до 1,6%.
«Цифровізація» виконавчого провадження розглядається як один із засобів підвищення його ефективності. При цьому «цифровізація», на думку АПВУ, повинна бути спрямована не лише на автоматизацію робочих процесів виконавця, а і на впровадження зручних та доступних електронних сервісів для громадян, як один з пріоритетів у розвитку нашої держави.
Окремі аспекти «цифровізації» закріплені як в урядових програмних документах, у проектах нормативно-правових актів, що у різний час готувались до розгляду українським парламентом, так і в рекомендаціях міжнародних експертів.
Так, Програма діяльності Кабінету Міністрів України передбачає «цифровізацію» виконавчого провадження та впровадження за окремими категоріями справ фігури «цифрового виконавця» з метою істотного збільшення рівня фактичного виконання судових рішень[1].
Однією з основних причин виникнення проблеми невиконання рішень судів урядом визначено недостатній рівень автоматизації процесу виконавчого провадження[2],
До основних завдань Міністерства юстиції України на 2022-2024 включено підвищення ефективності виконання судових рішень, у тому числі через цифрову трансформацію виконавчого провадження[3].
Слід зазначити, що проблема невиконання рішень національних судів констатована у рішеннях Європейського суду з прав людини, і тому вона стала предметом уваги з боку міжнародних інституцій.
За результатами третього щорічного форуму «Виконання рішень національних судів в Україні», що відбувся 5 листопада 2020 року, експертами Ради Європи надані рекомендації[4], які, зокрема, передбачають:
· запровадження системи автоматичного блокування та стягнення коштів з рахунків боржників із залученням різних банківських установ;
· розробку якісних цифрових каналів зв'язку між органами судової та виконавчої влади щодо виконання судових рішень, автоматизації та спрощення процедур виконання судових рішень, а також ведення відповідних баз даних із метою спрощення виконання та переведення цього процесу в цифровий формат;
· спрощення, наскільки це можливо, та переведення у цифровий формат процедури видачі виконавчих листів, судових наказів та інших документів, що є підставою для виконання.
У Верховній Раді України протягом останніх років внесені декілька законодавчих ініціатив, спрямовані на комплексне удосконалення виконавчого провадження, у тому числі на засадах його «цифровізації».
Проектом Закону «Про виконавче провадження» (Європейський пакет законопроектів №3726-3729 від 23.06.2020, н.д. Тарасенко Т.П., Демченко С.О.,) передбачається з-поміж іншого підвищення ефективності виконавчого провадження шляхом його автоматизації, зокрема через удосконалення автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі – АСВП) та запровадження належної системи автоматизованого арешту та списання коштів з банківських рахунків боржників з необхідними запобіжниками (мінімальна захищена сума та інше).
Перехід до сучасних європейських практик примусового виконання рішень запропонований і Проектом Закону «Про примусове виконання рішень» (№ 5660 від 14.06.2021, н.д. Божик В.І. та інші), прийнятим Верховною Радою України у першому читанні. Такий перехід пропонується досягти у тому числі шляхом «цифровізації» виконавчого провадження, а саме:
· розширення функціоналу АСВП;
· удосконалення проведення перевірки відомостей Єдиного реєстру боржників та повідомлення про це виконавців;
· впровадження нового механізму виключення відомостей про особу з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з його рахунків завдяки формування АСВП в автоматичному режимі повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням;
· положенням законопроекту, які спрямовані на запровадження Єдиного державного реєстру виконавчих документів.
Разом з тим, на виконання п. 486 Плану пріоритетних дій Уряду на 2023 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.03.2023 № 221-р.[5], Урядом внесено до Верховної Ради України Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо цифровізації виконавчого провадження» (№9363 від 07.06.2023), який містить деякі з вказаних вище напрацювань.
Аналіз законопроекту
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його розроблено з метою забезпечення виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) шляхом осучаснення та «цифровізації» деяких етапів виконавчого провадження, а запропоновані зміни сприятимуть оптимізації стадій виконавчого провадження, строків вчинення виконавчих дій та підвищенню ефективності виконавчого провадження.
З аналізу положень законопроекту можна зробити висновок, що більшість нововведень запозичена з попередніх законодавчих ініціатив, зокрема законопроекту №5660.
Однак, нажаль, такі запозичення мають вибірковий характер. Як наслідок, поза увагою парламентарів залишаться одні з ключових напрацювань, спрямовані саме на «цифровізацію» виконавчого провадження, як підвищення ефективності процедур, так і впровадження доступних сервісів для громадян.
Відтак, законопроект передбачає:
1) Зміну підходу до блокування активів боржника з метою недопущення відчуження ним майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості за виконавчим документом.
Законопроектом пропонується звільнити виконавців від обов’язку накладати арешт на майно боржника і реєструвати відповідні обтяження у державних реєстрах, скасувавши такі повноваження. Натомість, пропонується з метою недопущення відчуження майна боржником використовувати відомості Єдиного реєстру боржників. Для цього передбачаються відповідні зміни до Законів України «Про дорожній рух», «Про нотаріат», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Як виняток, виконавець накладатиме арешт на майно і реєструватиме відповідне обтяження у державних реєстрах у разі виконання рішення про забезпечення позову. Особливості виконання таких рішень пропонується врегулювати окремою статтею.
Крім того, запроваджується можливість автоматизованого формування довідки про наявність або відсутність відомостей про особу в Єдиному реєстрі боржників, у тому числі з накладеним кваліфікованим електронним підписом адміністратора АСВП.
2) Розширення функціоналу АСВП – ключової системи, яку використовує виконавець для здійснення своїх функцій. Передбачається, що АСВП забезпечуватиме взаємодію з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей; отримання виконавцями інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної з державних електронних баз даних і реєстрів, а також інших автоматизованих інформаційних систем; формування відомостей, необхідних для обрахування розмірів винагороди державних виконавців; автоматизацію інших процесів діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців та здійснення виконавчого провадження.
Разом з тим, слід відзначити, що деякі з положень, які пропонується передбачити у законі, не спрямовані на реальне удосконалення функціоналу АСВП, оскільки вже реалізовані. Так, АСВП з 2019 року забезпечує інформаційну взаємодію державних або приватних виконавців та деяких банків[6], а також формування звітів про суму стягнутого виконавчого збору для нарахування винагород державним виконавцям[7].
3) Запровадження принципу «один виконавчий документ - одне виконавче провадження». Пропонується поновлювати виконавче провадження за яким виконавчий документ було повернуто стягувачу, а не відкривати нове у разі повторного пред’явлення такого виконавчого документа до виконання. Зазначене дозволить виключити дублювання відомостей про боржника в Єдиному реєстрі боржників, а також сприятиме більш ефективному використанню відомостей про боржника та його майно, виконавчі дії, проведені виконавцем при попередньому пред’явленні виконавчого документа до виконання. Всі відомості про такі дії будуть доступні виконавцю у АСВП.
4) Автоматичне виключення відомостей про особу з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з коштів на його рахунках. Передбачається, що у разі надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача за рішенням, АСВП формуватиметься повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням, яке в день його формування надсилатиметься банку для зняття арешту з коштів боржника, та слугуватиме підставою для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників. Порядок формування такого повідомлення та категорії стягнення виконавчих документів, за якими воно формується, пропонується визначати Міністерству юстиції України. Очевидно, що прийняття таких положень спрятиме подоланню корупційних явищ, які мають місце в органах державної виконавчої служби.
5) Встановлення обов’язковості на підключення банків, інших фінансових установ до нинішньої системи інформаційної взаємодії (автоматизованого арешту коштів). За чотири роки до такої взаємодії підключені всього лише 20 банків з 65 діючих в Україні, тож встановлення такого обов’язку э очевидним.
6) Автоматизація взаємодії з системою депозитарного обліку цінних паперів. Передбачається обов’язок використання депозитарними установами відомостей Єдиного реєстру боржників при відкритті або закритті клієнтом рахунку у цінних паперах, обов’язкове повідомлення виконавця про такі факти. Порядок інформаційної взаємодії АСВП із системою депозитарного обліку цінних паперів встановлюватиметься Міністерством юстиції України за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
7) Інші положення, спрямовані на удосконалення порядку звернення стягнення на майно.
Зокрема, пропонується розширити перелік відомостей, які розкриваються банком на запити органів державної виконавчої служби або приватних виконавців - надавати інформацію про розмір заборгованості за основним зобов’язанням клієнта, забезпеченим заставою (іпотекою), якщо банк є заставодержателем (іпотекодержателем) за таким зобов’язанням. Такі відомості необхідні виконавцю для вирішення питання про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) за зобов’язанням на користь особи, яка не є заставодержателем (іпотекодержателем).
Також законопроектом передбачається скасування добровільної реалізації арештованого майна боржником або передачі такого майна за погодженням зі стягувачем у його власність у рахунок погашення боргу за виконавчим документом. Пояснювальна записка до законопроекту не містить обґрунтування необхідності виключення таких положень закону і прогнозу впливу на ефективність виконавчого провадження.
Слід відзначити і визначення порядку звернення стягнення на кошти боржника, які перебувають на вкладних (депозитних рахунках). Пропонується передбачити, що факт наявності коштів на депозитному рахунку не може бути підставою для відмови у зверненні на них стягнення, однак таке стягнення буде можливе лише після закінчення строку дії договору банківського вкладу. Законопроект встановлює, що банк не пізніше ніж за два робочих дні до закінчення строку дії договору банківського строкового вкладу зобов’язаний повідомити про це виконавця, а також не допускається продовження строку дії договору після отримання банком постанови про арешт коштів боржника.
Висновки та пропозиції
Асоціація підтримує законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій професійної спільноти приватних виконавців.
Законопроект спрямований радше на удосконалення і оптимізацію чинних процедур, ніж на впровадження нових «цифрових» інструментів.
Єдиним нововведенням, який може істотно вплинути на ефективність виконання судових рішень та підвищити його рівень є обов’язковість підключення банків до автоматизованого арешту.
Асоціація пропонує суттєво удосконалити законопроект, доповнивши його відповідними положеннями.
1) Запровадити нові цифрові інструменти у виконавчому провадженні:
· Замість чинного порядку автоматизованого арешту коштів перейти до повноцінної системи електронного арешту коштів та їх списання. Пропонується, щоб АСВП забезпечувала не тільки надсилання в електронній формі постанови про арешт коштів боржника до банку, а і примусове списання заблокованої суми на підставі такої постанови, визначення рахунку боржника, з якого відбудеться списання, з метою уникнення подвійного списання; автоматичне розблокування інших арештованих рахунків у разі достатності на одному або декількох рахунках суми коштів.
З метою забезпечення обов’язковості підключення банків до системи та дотримання ними встановленого порядку її функціонування пропонується додатково передбачити у профільному банківському законодавстві відповідальність банку та механізм її реалізації.
Асоціація пропонує парламентарям використати досвід іноземних країн та запровадити таку систему. Зокрема, у Литовській Республіці успішно функціонує система PLAIS. Вона дозволила значно скоротити процес примусового стягнення заборгованості, забезпечити автоматичне блокування і списання грошових коштів боржника, пропорційне стягнення заборгованості на користь декількох кредиторів, пришвидшити розблокування арештованих рахунків. Крім судових виконавців таку систему також використовують податкова і митні служби. З 2015 року система PLAIS забезпечила стягнення понад 2 млрд. євро заборгованості[8]. У Хорватії після запровадження електронного арешту коштів з початку 2011 року із 8,1 млн. документів про стягнення коштів на загальну суму 39,7 млрд. євро кількість виконаних документів склала майже 7 млн. документів (82%) на суму більше 23 млрд. євро (58%). Через кілька років після введення електронного арешту коштів за оцінками, складеними для доповіді Світового банку «Ведення бізнесу-2017», Хорватія піднялася з 52 на 7 місце[9].
· Запровадити «захищену суму» на рахунку фізичних осіб у банку із розрахунку на один календарний місяць. Розмір такої суми пропонується визначати Кабінету Міністрів України з урахуванням прожиткового мінімуму. Така сума буде завжди доступна на одному з арештованих рахунків боржника та з метою забезпечення основних потреб життєдіяльності боржника не підлягатиме арешту і примусовому списанню виконавцем.
Слід зазначити, що відповідні норми вже реалізовані у змінах до прикінцевих та перехідні положень Закону України «Про виконавче провадження», але тимчасово – на період до припинення або скасування воєнного стану та без елементу «цифровізації»[10].
Асоціація пропонує імплементувати в українське законодавство такий інститут на постійній основі як соціальну складову повноцінної системи електронного арешту і списання коштів боржників;
· Передбачити електронну систему діловодства приватних виконавців з можливістю її інтеграції з АСВП. Пропонується надати Раді приватних виконавців України повноваження на розробку і затвердження такої системи, яка б задовольняла всі вимоги у ефективності і своєчасності здійснення виконавчих дій, виготовлення документів та діловодства приватних виконавців. Розробка і впровадження системи не потребуватиме витрат державного бюджету;
· Перевести виконавче провадження в електронну форму, передбачивши, що АСВП забезпечує виготовлення, централізоване зберігання і надсилання документів виконавчого провадження у формі електронного документа.
· «Цифровізувати» надсилання документів виконавчого провадження та іншої паперової кореспонденції, передбачивши можливість інтеграції АСВП з електронними системами операторів поштового зв’язку. Документ після його підписання електронним підписом виконавця в один клік автоматично завантажуватиметься до електронної системи оператора поштового зв’язку у формі електронного документа та надсилатиметься адресату у формі його паперової копії. При цьому справжність документа можна перевірити за спеціальним кодом-посиланням на його електронний оригінал;
За боргами у невеликому розмірі Асоціація пропонує встановити режим «спрощеного виконавчого провадження». До відома сторін виконавчого провадження доводитимуться лише основні документи – постанови про відкриття виконавчого провадження та про його завершення. Отримати інформацію про виконавчі дії та ознайомитись з іншими документами виконавчого провадження сторони зможуть, авторизувавшись, за допомогою онлайн доступу до АСВП, яка забезпечуватиме завантаження всіх документів у формі електронного документа, підписаного цифровим підписом виконавця. Граничний розмір суми боргу, у якому застосовуватиметься такий підхід, пропонується визначити не більше 10 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня календарного року.
2) Суттєво розширити функціонал АСВП:
· Автоматизувати перевірку майнового стану боржника. Забезпечити за допомогою АСВП автоматичне оновлення електронних запитів до державних реєстрів щодо майна та доходів боржника, аналіз змін у його майновому стані та повідомлення про них виконавця;
· Удосконалити процес збирання інформації та даних про арештоване майно, його оцінку та формування лоту для реалізації арештованого майна, інтегрувавши АСВП з електронним кабінетом систем продажу арештованого майна;
· Автоматизувати обрахування розміру витрат виконавчого провадження з метою їх подальшого стягнення з боржника у відповідності фактично понесених виконавцем витрат;
· Забезпечити інтеграцію АСВП з електронним кабінетом ЄСІТС та надсилання документів виконавчого провадження у формі електронного документу на офіційні електронні адреси ЄСІТС сторін виконавчого провадження (у разі їх наявності);
· Удосконалити електронний інформаційний обмін з інформаційною системою Державної прикордонної служби України. Передбачити автоматичне виключення відомостей про обмеження боржника у виїзді за кордон у разі сплати боржником заборгованості за виконавчим провадження, у тому засобами онлайн сплати заборгованості;
· Запровадити автоматичну фіксацію факту ознайомлення сторін виконавчого провадження з матеріалами виконавчого провадження, що містяться у АСВП. Передбачити доступ до документів виконавчого провадження за умови авторизації засобами електронної аутентифікації (BankID, MobileID тощо). Надати такому факту юридичного значення;
· Запровадити для приватних виконавців за допомогою АСВП автоматизований розподіл виконавчих документів про стягнення адміністративних штрафів на користь держави та у подальшому надати їм повноваження на виконання вказаної категорії справ.
3) Щодо інших положень законопроекту, спрямованих на вдосконалення порядку звернення стягнення на майно боржника, Асоціація також вважає за необхідне зазначити про таке.
· Спільнота приватних виконавців пропонує відмовитись від використання інституту понятих у виконавчому провадженні, виключивши статтю 22 Закону України «Про виконавче провадження». Сучасні засоби фото- та відео- фіксації дозволяють забезпечити у разі необхідності фіксацію виконавчих дій. З огляду на таке інститут понятих у теперішню епоху цифровізації залишається рудиментом;
· Асоціація також вважає за необхідне висловити зауваження щодо скасування повноважень виконавця накладати арешт на майно та реєстрації обтяжень рухомого і нерухомого майна. Як передбачено законопроектом, таке спрямовано на оптимізацію стадій виконавчого провадження. При цьому, з метою недопущення відчуження боржником майна така оптимізація компенсуватиметься наявністю відомостей про боржника у Єдиному реєстрі боржників, а взаємодія між ним та іншими реєстрами державних органів, які здійснюють реєстрацію прав на майно, буде автоматизованою.
Разом з тим, парламентарям слід врахувати, що такі зміни не узгоджуються з положеннями Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» щодо визначення пріоритету у зверненні стягнення на конкретне майно. Без проведення реєстрації обтяження (накладеного виконавцем арешту) у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна буде неможливим визначити пріоритет у зверненні стягненні на майно боржника, якщо щодо конкретного майна зареєстровані інші обтяження.
Відповідно до положень вказаного закону обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом, крім випадків, передбачених цією статтею. Якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом.
З огляду на таке, Асоціація підтримує ідею оптимізації стадій виконавчого провадження за умови доопрацювання відповідних положень законопроекту з урахуванням ґрунтовного аналізу чинного нормативно-правового регулювання та належним чином здійсненого прогнозу впливу на вказані правовідносини.
· Асоціація вважає на необхідне додатково врегулювати деякі питання, що можуть виникнути при поновленні виконавчого провадження у порядку статті 371 законопроекту. Завершене виконавче провадження, на нашу думку, має бути поновлено на засадах вільного вибору стягувачем виконавця – тобто у тому числі іншим виконавцем, незалежно від того, у якого приватного виконавця або органу державної виконавчої служби виконавчий документ перебував на примусовому виконанні, а первісне виконавче провадження було завершено.
Крім того, додатково необхідно врегулювати і порядок поновлення виконавчого провадження за заявою боржника у разі, якщо діяльність приватного виконавця, який завершив таке виконавче провадження, зупинена або припинена.
· Щодо автоматичного формування повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням Асоціація вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Категорії стягнення (аліменти, адміністративні штрафи, кредитна заборгованість тощо), у яких пропонується автоматично формувати таке повідомлення, варто визначити законом, а не залишати на розсуд центрального органу виконавчої влади. Асоціація пропонує у статті 391 законопроекту прямо передбачити, що таке правило застосовуватиметься до всіх виконавчих проваджень, сума стягнення за яким становить до 10 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня календарного року.
По-перше, саме норми закону спрямовані на регулювання найбільш значущих суспільних відносин, якими очевидно є порядок закінчення виконавчого провадження та подальші правові наслідки для сторін (припинення обтяжень і т.д.).
По-друге, згідно з статтею 1291 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Саме врегулювання такого питання у законі забезпечить передбачуваність суспільних відносин, а також сталу практику правозастосування у майбутньому, відповідатиме принципу правової визначеності та положенням Конституції України.
Крім того, необхідно звернути увагу на необхідність забезпечення стягнення витрат виконавчого провадження у разі прийняття запропонованої законопроектом норми. Відповідно до чинної редакції частини четвертої статті 42 постанова про стягнення витрат виконавчого провадження з боржника виноситься виконавцем на стадії розподілу стягнутих грошових сум. Отже, на момент формування повідомлення про погашення заборгованості постанова про стягнення витрат виконавчого провадження має бути винесена, а заборгованість сплачена з урахуванням суми таких витрат.
· Щодо визначення порядку звернення стягнення на кошти боржника, що знаходяться на депозитних рахунках у банках, вважаємо за необхідне зазначити таке.
З аналізу визначень поняття банківського вкладу (депозиту), які містяться у статті 1058 Цивільного кодексу України та Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів[11] (далі – Інструкція), можна зробити висновок, що при відкритті депозитного рахунку у банку право власності на грошові кошти не переходить від вкладника до банку. Такі кошти передаються до банку для зберігання, про що прямо зазначено у підпункті 4 пункту 3 розділу I Інструкції, а власником грошових коштів залишається вкладник.
З метою підвищення ефективності виконання судового рішення та протидії «убезпечення» боржником своїх активів на депозитних рахунках у банках, Асоціація пропонує визначити, що кошти боржників з таких рахунків мають бути списані банком на вимогу виконавця незалежно від строку, на який укладено депозитний договір.
· Також Асоціація пропонує передбачити, що звернення стягнення на майно боржника здійснюється без врахування черговості, визначеної цим законом, у разі якщо боржник у встановлені строки не подасть виконавцю декларацію про доходи та майно. Таке положення сприятиме спонуканню боржника до належного виконання свого обов’язку, передбаченого пунктом 3 частини п'ятої статті 19, та більш ефективному виконанню рішення у разі невиконання ним такого обов’язку. Очевидно, що чинний механізм контролю у вигляді притягнення боржника до адміністративної відповідальності за неподання виконавцю декларації є неефективним та не сприяє подальшій ефективності виконавчого провадження.
4) Асоціація вважає необґрунтованими положення законопроекту, якими пропонується виключити деякі норми чинного закону. Пояснювальна записка до законопроекту не містить обґрунтувань, як виключення таких норм спрятиме ефективності виконавчого провадження або його «цифровізації», а також прогнозу впливу на суспільні відносини.
· Залишити чинним положення п.4 ч.4 ст. 59, згідно з яким наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення чи пошкодженням є підставою для зняття арешту з такого майно майна. Зазначене дозволить уникнути неефективної реалізації майна і покладання у зв’язку з цим зайвих витрат виконавчого провадження на сторін.
Разом з тим, пункт 5 частини четвертої вказаної статті пропонуємо доповнити положенням, яким передбачити можливість повторної передачі майна на реалізацію за заявою стягувача. Зазначене удосконалить, на нашу думку, саму процедуру – дозволить за вибором стягувача повторно передавати майно на реалізацію, передавати майно стягувачу в рахунок погашення боргу або повернути непродане майна боржнику, знявши з нього арешт.
[1] Постанова КМУвід 12.06.2020 № 471 «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/471-2020-%D0%BF#Text
[2] Національна стратегія розв’язання проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація, на період до 2022 року, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1218-2020-%D1%80#Text
[3] План діяльності Міністерства юстиції України на 2022-2024 роки, https://minjust.gov.ua/objectives_of_public_policy
[4] Загальні висновки та рекомендації Третього щорічного форуму «Виконання рішень національних судів в Україні», https://rm.coe.int/recommendations-third-annual-forum-execution-of-judgments-ukr-final/1680a14497
[5] Плану пріоритетних дій Уряду на 2023 рік, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.03.2023 № 221-р., https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/221-2023-%D1%80#Text
[6] Порядок автоматизованого арешту коштів/електронних грошей боржників на рахунках/електронних гаманцях, відкритих надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, емітентами електронних грошей, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2019 № 1203/5, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0399-19#Text
[7] Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджене наказом Міністерства
юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1126-16#Text
[8] https://www.vz.lt/e-valstybe/2023/05/17/analogu-pasaulyje-neturintis-sprendimas-is-skolininku-isieskojo-2-mlrd-euru-skolu#ixzz86OLwSkTl
[9] https://minjust.gov.ua/news/ministry/ministerstvo-yustitsii-bratime-do-uvagi-dosvid-horvatii-u-pitanni-zaprovadjennya-sistemi-elektronnih-areshtiv-bankivskih-rahunkiv
[10] Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» № 3048-IX від 11.04.2023, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3048-20#n33
[11] Інструкція про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затверджена Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 162, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0162500-22#n12