Висновок № 142
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області
В результаті проведеного аналізу скарги ТОВ «С-ИНВЕСТ» (надалі по тексту – Заявник) та доданих до неї матеріалів щодо порушень вимог чинного законодавства України з боку приватного виконавця виконавчого округу Харківської області (надалі по тексту – Виконавець), було зроблено наступні висновки.
На виконанні у Виконавця знаходиться зведене виконавче провадження № ____ з примусового виконання: наказу Господарського суду Харківської області від 02.04.2021 про стягнення з ТОВ «С-ИНВЕСТ» на користь ПП «Фірма Інекс» заборгованості за договором про надання охоронних послуг б/н від 15.04.2017 та судового збору, а також наказу від 02.04.2021 Господарського суду Харківської області про стягнення з ТОВ «С-ИНВЕСТ» на користь ПП «Фірма Інекс» заборгованості за договором про надання охоронних послуг № ___ від 18.09.2013.
Проаналізувавши письмове звернення Заявника, пояснення Виконавця варто зазначити наступне. 19.04.2021 ТОВ «С-ИНВЕСТ» було подано приватному виконавцю заяву за вих. № 85 від 19.04.2021 з проханням закрити виконавче провадження № ___ та № ___ і зняти арешт з грошових коштів, що містяться на рахунку ТОВ «С-ИНВЕСТ» на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку з добровільним виконанням рішення суду від 24.12.2020 р. по справі № ___, рішення суду від 23.11.2020 № ___.
Враховуючи відсутність у заявах стягувача про примусове виконання виконання рішень будь-яких відомостей про повну або часткову сплату боргу за рішенням суду, в тому числі до відкриття виконавчих проваджень, 20.04.2021 за вих.№ 4899 до ПП «ФІРМА ІНЕКС» направлений запит щодо підтвердження сплати боргу за наказами № ___ від 31.03.2021 та № ___ від 02.04.2021, що видав Господарський суд Харківської області, згідно платіжних доручень № 986 від 26.03.2021, № 880 від 19.02.2021, № 879 від 19.02.2021, № 668 від 26.11.2020 боржником ТОВ «С-ИНВЕСТ».
23.04.2021 за вх. №2049 від ПП «ФІРМА ІНЕКС» надійшла відповідь на вищезгаданий запит, згідно якої стягувач не підтвердив сплату боргу за наказами № ___ від 31.03.2021 та № ___ від 02.04.2021, що видав Господарський суд Харківської області. Вказаним листом стягувач повідомив, що платежі, зазначені боржником в заяві про закінчення виконавчого провадження від 19.04.2021, не проходили, просив стягнути суми за виконавчими документами в повному обсязі.
22.04.2021 на рахунок виконавця з обліку депозитних сум надійшли грошові кошти, достатні для задоволення вимог стягувача за виконавчими документами, стягнення основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження. 23.04.2021 грошові кошти були перераховані стягувачу в рахунок погашення боргу та керуючись приписами п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», винесені постанови про закінчення виконавчих проваджень № ___ та № ___.
Враховуючи, що 23.04.2021 виконавчі провадження було закінчено у зв’язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішень згідно виконавчих документів, в той час як ухвали про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, постановлені судом 28.04.2021. У зв’язку з викладеним, дії виконавця щодо примусового виконання наказів Господарського суду Харківської області від 02.04.2021 по справі № ____ та від 31.03.2021 по справі № ___ відповідали вимогам законодавства.
Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.
Висновок № 143
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області
Членами Комітету було проведено аналіз скарги приватного виконавця виконавчого округу міста Києва від 05.07.2021 щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу Одеської області.
Під час розгляду було встановлено, що в публікації в Телеграм-каналі приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області був оприлюднений аудіозапис промови члена Комітету етики АПВУ, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області, стосовно особистих якостей приватного виконавця виконавчого округу міста Києва. На думку скаржника, вирази на записі мали принизливий і образливий тон, та пошкодили її репутації, тому що вказаний телеграм-канал відслідковують усі приватні виконавці України.
Також, на думку скаржника, член Комітету з етики не мав права так висловлюватись про неї, згідно із своїми громадськими обов`язками, або розповсюджувати інформацію про її числені порушення, доказів про які насправді немає. Скаржник наголосила, що за всю її практичну діяльність як приватного виконавця її жодного разу не притягали до відповідальності за порушення норм етики приватних виконавців.
Стосовно вказаних скаржником фактів порушень приватним виконавцем і членом Комітету з етики АПВУ було зазначегно наступне. На його думку, скаржник хотіла ввести в оману керівництво АПВУ, тому що він промовляв інші слова та мав на увазі інший сенс. Також приватний виконавець виконавчого округу Одеської області зауважив, що він проаналізував інформаційну довідку з Єдиного реєстру приватних виконавців України та власний досвід як колишнього голови Комітету з етики АПВУ. Він повідомляє, що скаржник неодноразово притягалася до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарною комісією приватних виконавців та мала кілька скарг до Комітету з етики АПВУ. Проте жодного разу Рада приватних виконавців України не скеровувала подання про притягнення скаржниці до Дисциплінарної комісії за порушення норм Кодексу етики. Також він наголосив, що не мав бажання та намірів привселюдно образити скаржницю, його слова відносились виключно до членів Комітету з етики. До розповсюдження вказаних відомостей він ніякого відношення не має. Більше того, в своїх поясненнях він не погодився з тим, що інформація із телеграм-каналу є суспільною, він зазначив: "кількість осіб, які мали можливість прослухати вказаний запис обмежене, тобто коло осіб не є широким".
Варто зауважити, що звинувачення скаржниці викладені у її скарзі не містять ознак порушеннь норм Кодексу професійної етики приватних виконавців, тому що дійсно, на погляд членів Комітету з етики АПВУ в словах приватного виконавця виконавчого округу Одеської області не містяться образливі та принизливі відомості. Також, Комітет з етики АПВУ згоден з тим, що промова була спрямована на відпрацювання питань діяльності Комітету, а не для суспільного розголосу. За переконанням членів Комітету з етики доводи скаржниці не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до п. 8.5 розділу 8 Статуту Асоціації приватних виконавців України Комітет з етики за дорученням РПВУ розглядає питання та надає правові висновки щодо фактів порушення приватними виконавцями правил професійної етики.
Згідно п.п. 12 пункту 4.1. розділу 4 Положення про Раду приватних виконавців України, Рада приватних виконавців України розглядає висновок Комітету з етики щодо порушення або непорушення приватними виконавцями правил професійної етики.
Враховуючи вищевикладене, Комітет дійшов висновку, що в діях приватного виконавця виконавчого округу Одеської області та члена Комітету з етики АПВУ ознак порушення норм Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.
Висновок № 144
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області
В результаті проведеного аналізу окремої ухвали Львівського окружного адміністративного суду та доданих до неї матеріалів щодо порушень вимог чинного законодавства України з боку приватного виконавця виконавчого округу Львівської області (надалі по тексту – Виконавець), було зроблено наступні висновки.
Львівським окружним адміністративним судом було винесено окрему ухвалу, враховуючи, що приватним виконавцем Львівського виконавчого округу не надано відзив на позов, не виконані ухвали суду про витребування доказів, не забезпечено явку в судове засідання для надання пояснень по суті спору та не повідомлено про наявність перешкод для виконання вказаних обов’язків, що розцінюється судом як порушення вимог процесуального законодавства та невиконання відповідачем процесуальних обов’язків, як сторони у справі та посадової особи суб’єкта владних повноважень, на яку ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов’язок, щодо доказування правомірності свого рішення.
Суд дійшов висновку про порушення приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області вимог ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Проаналізувавши окрему ухвалу, пояснення виконавця варто зазначити наступне. На виконання вимог ухвали від 02.12.2020 по справі № ___ про витребування матеріалів виконавчих проваджень зареєстровано за вхідним № 1728 від 18.12.2020 приватним виконавцем на адресу суду 21.12.2020 за вих. № 3375 було направлено простою кореспонденцією належним чином завірені копії документів виконавчих проваджень.
25.05.2021 приватному виконавцю стало відомо про окрему ухвалу Львівського окружного адміністративного суду та через канцелярію адміністративного суду повторно подано витребувані ухвалою від 02.12.2020 по справі № ___ належним чином завірені копії документів виконавчих проваджень. Приватним виконавцем було виконано вимоги ухвали та надано суду витребувані ухвалою від 02.12.2020 по справі № ___ належним чином завірені копії документів виконавчих проваджень.
Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.
Висновок № 146
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області
Членами Комітету було проведено аналіз скарги адвоката, який діє в інтересах заявника щодо дій приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області з приводу грубого порушення ним вимог чинного законодавства, Кодексу професійної етики приватних виконавців при вчиненні виконавчої дії щодо відкриття виконавчого провадження № ___.
Адвоката зазначає, що приватний виконавець всупереч Кодексу професійної етики приватних виконавців, повністю будучи обізнаним з чинним законодавством України, про що його зобов’язує як Закон так і Кодекс, нехтуючи їх вимогами, за умовами усвідомлення того, що виконавчий лист Автозаводського районного суду м. Кременчука мав би бути виданий лише 16.06.2021 (у разі вступу рішення в законну силу 11.06.2021) приймає його та відкриває виконавче провадження без будь-яких на те правових підстав. Також скаржник посилається на ч. 4 ст. 431 ЦПК України, згідно якої протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений в частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.
Під час розгляду скарги та доданих до неї матеріалів було встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області на виконанні перебуває виконавче провадження № ___.
Виконавчий лист Автозаводського районного суду м. Кременчука, виданий 14.06.2021, надійшов на виконання виконавцю 15.06.2021. Керуючись нормами Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем розглянуто заяву стягувача про відкриття виконавчого провадження, 16.06.2021 прийнято рішення про відкриття виконавчого провадження та винесено відповідну постанову. Виконавчий документ повністю відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» та підстав для повернення виконавчого документа без прийняття до виконанні відсутні.
Враховуючи вищевикладене, Комітет дійшов висновку, що приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області діяв в межах своїх повноважень. Ознак порушення Кодексу професійної етики приватним виконавцем виявлено не було.