Висновки від 05.02.2021

Висновок № 119

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області

          Членами Комітету було проведено аналіз скарги боржника за виконавчим провадженням № 62611648 від 22.10.2020 р. та доданих до неї матеріалів, щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області.
          Під час розгляду було встановлено, що скаржник є боржником по виконавчому провадженню № 62611648, відкритому за виконавчим листом про стягнення аліментів. 20.07.2020 р. приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та розпочато дії по примусовому виконанню. Даною скаргою боржник звертався також до Міністерства юстиції України на дії приватного виконавця. За результатами розгляду даної скарги, порушень законодавства в діях приватного виконавця не виявлено.
          Стосовно вказаних скаржником фактів порушень приватним виконавцем норм Кодексу етики приватних виконавців встановлено наступне. Скаржник звинувачує приватного виконавця в незаконних діях при вчиненні виконавчих дій відносно нього особисто. Він вказує на упереджене ставлення та погрози від приватного виконавця. Необхідно зазначити, що скаржник неодноразово спілкувався із приватним виконавцем, але до скарги не надав жодних доказів підтвердження власних претензій, щодо неправомірної (на його думку) поведінки приватного виконавця.
          Варто зауважити, що звинувачення скаржника викладені у його скарзі не знайшли свого підтвердження і пояснення приватного виконавця щодо них є абсолютно обґрунтованими.
          Враховуючи вищевикладене, Комітет дійшов висновку, що приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області діяв в межах своїх повноважень при виконанні рішення суду. Ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.

Висновок № 120

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

          В результаті проведеного аналізу скарги від 27.10.2020 р. за виконавчим провадженням № 61745447 та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва було зроблено наступні висновки.
          У приватного виконавця міста Києва на виконанні перебуває виконавче провадження № 61745447 щодо примусового виконання виконавчого напису № 5161 від 30.03.2020 р., виданого приватним нотаріусом ІМНО Київської області про стягнення зі скаржника (боржника) на користь ТзОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» заборгованості.
          Суть скарги полягає у порушенні приватним виконавцем вимог чинного законодавства та Кодексу професійної етики приватних виконавців, а саме у неправомірності накладення арешту на кошти боржника, оскільки, на думку скаржника, арештований рахунок є зарплатним, що порушує вимоги Закону України «Про виконавче провадження».
          З пояснення приватного виконавця встановлено, що довідка про зарахування коштів на спірний рахунок, надана боржником разом із зверненням на адресу офісу приватного виконавця жодним чином не доводить того факту, що даний рахунок використовується лише для зарахування заробітної плати, а отже доводи скаржника є необґрунтованими.
          Пунктом 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є, в тому числі, звернення стягнення на кошти боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
          Частиною 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
          Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 15 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до ст. 26 Закону України «Про теплопостачання», ст. 18 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
          Однак, законодавець не встановлює у жодному Законі про те, що на рахунок фізичної особи не може бути накладено арешт. А тому, накладаючи арешт на вказаний рахунок виконавець вчиняє дії, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» з метою повного, ефективного та своєчасного виконання рішення суду.
          У випадку, якщо поточний рахунок відкритий для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат у заяві про відкриття поточного рахунку зазначено, що вказаний рахунок є рахунком виключно для зарахування таких коштів, або ж якщо використовується уже наявний відкритий рахунок, то така інформація визначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.
          У всіх інших випадках, за рахунком «Кошти на вимогу фізичних осіб» (призначення рахунку: облік вкладів (депозитів) на вимогу фізичних осіб, у тому числі поточні рахунки фізичних осіб та розрахунки за ними; надані кредити овердрафт) за дебетом та кредитом проводяться наступні операції. За дебетом: суми перерахувань, виплат за розпорядженням власників рахунків згідно з режимом роботи рахунків, суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України, надані кредити овердрафт. За кредитом: суми, що надходять у встановленому порядку на рахунки клієнтів згідно з режимом роботи рахунків, суми залишків кредитів овердрафт, що перераховані на рахунки простроченої заборгованості. Тобто, на рахунок 2620 можуть надходити будь-які кошти, а не лише заробітна плата чи пенсія, якщо інше не обумовлено в договорі між Банком та боржником.
          З наведеного слід зробити висновок про те, що законодавець не тільки не забороняє накладення арешту на рахунок, але й чітко вказує на те, що кошти на вказаному рахунку підлягають примусовому стягненню.
          Частиною 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, в тому числі, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
          Отже, накладення арешту на кошти боржника є правомірною дією виконавця і лише за настання певних обставин, передбачених ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець вправі знімати накладений арешт.
          Скаржником у своєму зверненні не наведено жодного конкретного факту порушення виконавцем вимог чинного законодавства та Кодексу професійної етики приватних виконавців.
          Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.

Висновок № 121

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області

          Комітет з етики дослідив доводи скарги адвоката Скаржника, яка діє в інтересах боржника, пояснення приватного виконавця та надані приватним виконавцем матеріали виконавчого провадження № 60107252 на дотримання норм Кодексу професійної етики приватних виконавців.
          Скаржник є боржником за виконавчим провадженням № 60107252, відкритим на підставі виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси від 18.09.2020 р. у справі № 522/19690/18 про стягнення з боржника на користь стягувача грошових коштів в сумі ___ доларів США.
          Доводи скарги та їх оцінка Комітетом з етики.
          1. Представник Скаржника стверджує: «…з метою уникнення покарання, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області підробив документ, таким чином увів Дисциплінарну комісію приватних виконавців та Дисциплінарного уповноваженого АПВУ в оману».
          Комітет з етики ,дослідивши доводи скарги, пояснення приватного виконавця та надані матеріали, встановив, що 06.03.2020 р. Дисциплінарною комісією приватних виконавців розглянуто подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
          За результатами розгляду подання Дисциплінарною комісією приватних виконавців було встановлено порушення ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та абзацу 2 пункту 5.2 Положення про порядок виконання банками документів про переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металах, затвердженого Постановою Правління НБУ від 28.07.2008 р. № 216, до приватного виконавця застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення його діяльності приватного виконавця строком на 6 (шість) місяців.
          Під час розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарною комісією приватних виконавців досліджувалося повідомлення керуючого відділенням № 19 АТ КБ «ПриватБанк» від 30.01.2020 р. Про справжність вказаного повідомлення йдеться у зверненні представника Скаржника.
Комітет з етики, дослідивши надані матеріали виконавчого провадження, встановив, що у ході здійснення виконавчого провадження до приватного виконавця від представника боржника надійшла заява про відкриття боржником рахунку у ПАТ «Банк Восток».
          Того ж дня, 25.10.2019 р., приватний виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника, яку скерував до виконання банківській установі. Також, 25.10.2019 р. до ПАТ «Банк Восток» направлена платіжна вимога на примусове списання грошових коштів у розмірі ___ доларів США.
          Крім того, платіжні вимоги на примусове списання грошових коштів з рахунку боржника направлялись до ПАТ «Банк Восток» 04.11.2019 р., 14.11.2019 р. та 18.11.2019 р. Проте, вказані платіжні вимоги повернулися без виконання у зв’язку із порушенням вимог щодо заповнення реквізитів розрахункового документу (не містили підпису відповідального виконавця та відбитку штампа уповноваженого банку, що обслуговує приватного виконавця).
          Викладені обставини частково були предметом розгляду справи, що розглядалася Приморським районним судом м. Одеси у справі № 522/19690/18. За результатами розгляду скарги боржника, 13.11.2019 р. судом постановлено ухвалу, якою в задоволенні скарги на дії приватного виконавця відмовлено. Проте, у зв’язку з тим, що платіжна вимога від 14.11.2019 р. не була предметом судового розгляду, Дисциплінарною комісією приватних виконавців прийнято рішення про задоволення подання та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення його діяльності приватного виконавця.
Загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання банками й небанківськими фінансовими установами визначені Положення про порядок виконання банками документів про переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металах, затвердженого Постановою Правління НБУ від 28.07.2008 р. № 216.
          Відповідно до абзацу 2 пункту 5.2 Положення про порядок виконання банками документів про переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металах, затвердженого Постановою Правління НБУ від 28.07.2008 р. № 216 платіжна вимога на списання подається приватним виконавцем безпосередньо до банку, у якому відкрито рахунок клієнта-боржника/коррахунок банку-боржника (така платіжна вимога обов'язково має містити підпис відповідального виконавця та відбиток штампа банку, що обслуговує приватного виконавця), або через банк, що обслуговує приватного виконавця.
          30.01.2020 р. у відповідь на запит приватного виконавця керуючий відділенням № 19 АТ КБ «ПриватБанк» (банку, що обслуговує приватного виконавця), надав повідомлення, відповідно до якого платіжні вимоги № 60107252 від 25.10.2019 р., 04.11.2019 р. та 14.11.2019 р. помилково повернуті приватному виконавцю без підпису відповідального працівника банку.
          Зі змісту скарги вбачається, що 11.11.2020 р. представник Скаржника звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із запитом про те, чи дійсно приватному виконавцю надавалося повідомлення від 30.01.2020 р. за підписом Керуючого відділенням № 19. АТ КБ «ПриватБанк» у своїй відповіді від 19.11.2020 р. повідомив, що не надавав документ, реквізити якого зазначені в запиті представника. На думку Скаржника зазначене свідчить про підроблення приватним виконавцем вказаного повідомлення з метою уникнення дисциплінарного покарання за неналежне виконання своїх професійних обов’язків, що порушує положення Кодексу професійної етики приватних виконавців.
            Комітет з етики встановив, що 24.12.2020 р. керуючим відділенням АТ КБ «Приватбанк» № 19 надано повідомлення, яким підтверджено справжність повідомлення від 30.01.2020 р. та достовірність викладеної у ньому інформації. Зазначене повідомлення, підписане керівником відділення та скріплений печаткою банку. Тобто твердження Скаржника про підробку приватним виконавцем повідомлення від 30.01.2020 р. спростовуються повідомленням, наданим 24.12. 2020 р. банком, який обслуговує приватного виконавця за підписом керуючого відділенням АТ КБ «Приватбанк» № 19.
           2. Представник Скаржника стверджує, що порушення приватним виконавцем норм чинного законодавства призвело до збільшення суми стягнення грошових коштів. На думку представника Скаржника, це стало наслідком протиправних дій з боку приватного виконавця у вигляді підробки повідомлення АТ КБ «Приватбанк» від 30.01.2020 р., наданого за підписом керуючого відділенням № 19.
          Комітет з етики дослідивши доводи скарги та пояснення приватного виконавця встановив, що у Приморському районному суді м. Одеси відкрито провадження у справі № 522/17653/19 за позовом стягувача про стягнення із Скаржника річних відсотків та збитків від інфляції. Комітет з етики скептично ставиться до тверджень представника Скаржника щодо відповідальності приватного виконавця за збільшення позивачем суми коштів, яка підлягає стягненню в судовому порядку.
          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
          Таким чином, на думку Комітету з етики, вказаним доводам представника Скаржника має надати оцінку суд під час розгляду справи за позовом про стягнення зі Скаржника річних відсотків та збитків від інфляції. Комітет з етики враховує, що Скаржник задля уникнення ситуації із збільшенням боргових зобов’язань мав можливість сплатити суму боргу або безпосередньо стягувачу, або на рахунок приватного виконавця.
          Ст. 36 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» чітко визначає, що рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому законом. Законодавство не передбачає іншої процедури оскарження рішень, дій чи бездіяльності приватного виконавця, окрім як до суду, в порядку визначеному ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження». Так, згідно частини першої вказаної статті рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
          Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Безпосередня процедура прийняття та розгляду судами скарг на дії виконавців визначена ст. 339 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, підстави судового контролю визначені Конституцією України, а безпосередній порядок його здійснення визначений окремим законами.
          Враховуючи вищевикладене, Комітет з етики дійшов висновку, що ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця в діях та рішеннях приватного виконавця виконавчого округу Одеської області під час здійснення виконавчого провадження № 60107252 не виявлено.

Висновок № 122

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

          В результаті проведеного аналізу скарги Заявника та доданих до неї матеріалів щодо порушень вимог чинного законодавства України з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва було зроблено наступні висновки.
          На виконанні у Виконавця перебуває виконавче провадження № 62567258 з примусового виконання виконавчого напису № 4685 від 03.07.2020 р. виданого приватним нотаріусом Житомирського МНО про стягнення з боржника, яким є Заявник, на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості. Виконавче провадження відкрито 15.07.2020 р.
          Проаналізувавши письмове звернення Заявника, пояснення Виконавця та копій матеріалів виконавчого провадження, можна зазначити наступне. До офісу Виконавця від стягувача надійшла заява про примусове виконання рішення, в якій повідомлено – у випадку встановлення доходу боржника, звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника, згідно виконавчого напису № 4685 від 03.07.2020 р. У виконавчому написі зазначено місце проживання Заявника: м. Київ, вул. Боричів узвіз, буд. _, кв. _.
          Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
          Приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку направлено на наступний день після відкриття виконавчого провадження – 08.10.2020 р. на адресу реєстрації, зазначену у виконавчому документі та на адресу проживання.                  Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених п. 1-4 ч. 9 ст. 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
          Крім того, Виконавцем було направлено запити до Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України задля встановлення доходу боржника. Так, згідно відповідей ПФУ та ДФСУ, Заявник отримує дохід у військовій частині № ___.
          У зв’язку з цим, керуючись ст. ст. 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження», Виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернено стягнення на дохід боржника в військовій частині № ___.
          Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.

Висновки № 123

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

          В результаті проведеного аналізу скарги боржника від 11.01.2021 р. щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва було зроблено наступні висновки.
Як слідує із звернення, приватний виконавець не надала повну відповідь на заяву боржника та відмовила у наданні інформації запитаної у адвокатському запиті.
          Як вбачається з наданих документів, боржник 23.11.2020 р. направив до приватного виконавця запит із проханням скоригувати залишок заборгованості по виконавчому провадженню та надати інформацію щодо виконавчого провадження, а саме: довідку про заборгованість, розрахунок заборгованості за період з 24.10.2019 р. і по теперішній час.
          Приватний виконавець надала відповідь на дану заяву 30.12.2020 р. за вих. № 78632, та зазначила, що нею було направлено запит до АТ «Перший Український Міжнародний Банк» для встановлення точної інформації про актуальний залишок заборгованості за ВП №60410258, та після отримання відповіді на даний запит буде вирішено питання щодо залишку заборгованості.
          29.12.2020 р. на електронну адресу приватного виконавця надійшов адвокатський запит із проханням надати інформацію по виконавчому провадженню, а саме: довідку про заборгованість; розрахунок заборгованості із 24.10.2019 р. до тепер.
У відповідь на адвокатський запит виконавець зазначила, що боржник звертався з аналогічною заявою, відповідь на яку було надано на направлено на адресу боржника 30.12.2020 р. Та зазначено, що такі документи як довідка про заборгованість та розрахунок заборгованості не передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та не виготовлялися в ході виконавчого провадження № 60410258.
          Враховуючи, що Закон України «Про виконавче провадження» та Інструкція з організації примусового виконання рішень містить поняття «розрахунок заборгованості» при виконанні рішень зі сплати аліментів, щодо інших категорій стягнень не передбачений розрахунок заборгованості.
          Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.

Висновок № 124

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області

     В результаті проведеного аналізу письмової скарги представника боржника – адвоката від 01.12.2020 р. та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області було зроблено наступні висновки.
     У провадженні приватного виконавця на виконанні знаходиться виконавче провадження № 63512834 з примусового виконання виконавчого листа № 401/2015/15-ц від 11.01.2016 року Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області про стягнення з боржника на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості.
     Суть скарги полягає у порушенні приватним виконавцем вимог чинного законодавства та неналежного виконання своїх обов’язків, а саме: прийняття на примусове виконання виконавчого документа за заявою представника стягувача за відсутності належно оформлених представницьких документів; неправомірне відкриття виконавчого провадження при наявності підстав, на думку скаржника, для відмови у відкритті та упередженого ставлення до боржника.
     Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.
     Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа.
     Аналізуючи вищенаведене та беручи до уваги пояснення приватного виконавця з копіями матеріалів виконавчого провадження, Комітетом встановлено наявність належно завіреної та чинної довіреності представника АТ «Альфа-Банк» з повноваженнями представляти інтереси стягувача у органах ДВС та приватних виконавців.
     Щодо неправомірного (на думку скаржника) відкриття виконавчого провадження необхідно зазначити наступне. Відповідно до вимог ст.12 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
     Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред’явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
     Аналізуючи скаргу та вищенаведені статті Закону, необхідно зазначити, що адвокат боржника хибно вважає достатньою підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження попередньої постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, винесеної на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
     Слід зазначити, що відповідно до п.20 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в ст. 37 Закону. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов’язково роз’яснюється порядок повторного пред’явлення виконавчого документа до виконання, а отже виконавцем правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
     Враховуючи викладене вище, Комітетом з етики встановлено, що доводи скаржника є не обґрунтованими, на підставі чого можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця немає.

Висновок № 125

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

     В результаті проведеного аналізу скарги адвоката ТОВ «АВАНГАРД ОІЛ ГРУП» (надалі по тексту – Заявник) та доданих до неї матеріалів щодо порушень вимог чинного законодавства України з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва (надалі по тексту – Виконавець), було зроблено наступні висновки.
     На виконанні у Виконавця знаходилося виконавче провадження з виконання: виконавчого напису №1218 виданого 28.08.2019 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з боржника ТОВ «МЕЛІТОПОЛЬСЬКА ГНС» нерухомого майна.
     Проаналізувавши письмове звернення Заявника, пояснення Виконавця варто зазначити наступне. В процесі здійснення виконавчого провадження 07.05.2020 р. приватним виконавцем винесена постанова про арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якої проведено опис та арешт заставного майна (5 комплексів газонаповнювальних станцій та 5 земельних ділянок у місті Мелітополь). Після встановлення ринкової вартості заставного майна суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання та повідомлення сторонам виконавчого провадження про вартість майна, приватним виконавцем 28.05.2020 р. до ДП «СЕТАМ» подана заявка про реалізацію арештованого майна ВП №60091126.
     29.05.2020 р. на офіційному сайті ДП «СЕТАМ» опубліковано лот № 424374 з примусової реалізації арештованого майна. 25.06.2020 р. від представника стягувача за довіреністю адвоката надійшла заява в якій було вказано про можливість досягнення компромісу щодо погашення заборгованості. Також представник стягувача зазначив, що реалізація майна на електронних торгах може стати причиною позбавлення сторін виконавчого провадження можливості скористатися своїм правом, а тому така обставина є підставою для відкладення проведення виконавчої дії.
     25.06.2020 р. відповідно до норм ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем винесена постанова про відкладення проведення виконавчих дій, а саме реалізації арештованого майна терміном на 10 робочих днів. Аналогічні заяви були подані представниками стягувача ще 9 разів та були задоволені, а прилюдні торги з реалізації арештованого майна боржника були відкладені загалом на 100 робочих днів.
     26.11.2020 р. знову надійшла аналогічна заява, проте приватним виконавцем було відмовлено в її задоволенні у зв’язку з відсутністю об’єктивних обставин, які б свідчили про наявність можливості врегулювання заборгованості.
     Реалізація арештовано майна була запланована на сайті ДП «СЕТАМ» на 14.12.2020 р. 11.12.2020 року представником ПАТ «АБ УКРГАЗБАНК» приватному виконавцю подана письмова заява про повернення виконавчого документа на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Цього ж дня приватним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, арешт та примусова реалізація майна боржника припинена.
     Приватним виконавцем було дотримано вимог Закону України «Про виконавче провадження» та жодним чином не порушено права та інтереси ТОВ «АВАНГРАД ОІЛ ГРУП», які не є ні учасником виконавчого провадження, ні його стороною.
     Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.