Круглий стіл відбувся 5 квітня 2024 року у приміщенні Верховного Суду.
Захід організував Верховний Суд спільно з Асоціацією приватних виконавців України та ДП СЕТАМ за підтримки Проекту ЄС "Pravo-Justice".
Круглий стіл вітальними словами відкрили Голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Борис Гулько, народний депутат України, Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Валерій Божик, Голова Асоціації приватних виконавців України Оксана Русецька і Головний експерт з питань правосуддя в економічній сфері проєкту ЄС «Право-Justice» Олег Михалюк.
«Дякую всім колегам, хто долучився до сьогоднішнього заходу. Для нас це дуже важливий захід, який, маю надію, сприятиме налагодженню співвідношення між вчиненими діями та прийнятими рішеннями за результатом судового розгляду, а також донесенню проблематики, яка виникає у виконавців при практичному застосуванні законодавчих норм та висновків, які ми отримуємо за результатами судового розгляду. Нагадаю, невиконання судових рішень негативно впливає на авторитет судової влади, оскільки в такому разі не досягається кінцева мета правосуддя – захист інтересів громадян і реальне поновлення їхніх порушених прав. Сьогодні матимемо змогу обговорити актуальні проблемні питання які виникають при виконання рішень саме приватними виконавцями і насправді ми маємо досить широке коло таких питань тож розраховуємо на те що спільні заходи з Верховним Судом стануть як мінімум щорічною традицією», – зазначила Оксана.
Олег Михалюк наголосив, що виконання судових рішень виходить за межі верховенства права, адже це питання макрофінансової стабільності України. Особливо зараз, у період відбудови, потенційні кредитори та інвестори оцінюють ефективність діяльності всієї системи правосуддя, ту кількість центів чи доларів, які вони можуть стягнути за кредитом чи інвестиційною угодою. Тому прецедентна практика ВС є дороговказом, який формує підходи приватних виконавців до виконання судових рішень і забезпечує передбачуваність та уніфікацію підходів до виконання судових рішень.
Перша сесія круглого столу була присвячена проблемним питанням визначення частки та звернення стягнення на майно боржника, яким він володіє спільно з іншими особами. Сесію модерував Расім Бабанли, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду. В обговоренні взяли участь Василь Крат, суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Зорян Маковецький, суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Андрій Грушицький та приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Анатолій Телявський. Зорян Маковецький особисто подякував представникам судової влади за зважену судову практику, особливо стосовно кількох кейсів фраудаторних шлюбних договорів, з якими приватний виконавець особисто мав справу. Анатолій Телявський підтримав ідею надати можливість виконавцям об’єднувати вимоги подань за ст.443 та ст.440 Цивільного процесуального кодексу України щонайменше в одне провадження та висловив надію на законодавче врегулювання зазначеного проблемного питання. Анатолій також звернув увагу на судову практику, яка визначає приватного виконавця продавцем майна, покладаючи саме на нього, а не на стягувача, весь тягар відшкодування коштів у випадку визнання торгів незаконними. На думку Анатолія, така практика є деструктивною для діяльності приватних виконавців в Україні.
Друга сесія заходу була присвячена проблемним питанням опису та оцінки майна боржника без доступу до приміщення та реалізації майна боржника, на яке накладено арешт у порядку забезпечення позову та у кримінальному провадженні. З доповідями виступили суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Дмитро Луспеник, приватний виконавець Дмитро Ляпін, суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Євген Синельников, заступник генерального директора з юридичних питань Державного підприємства «СЕТАМ» Ярослав Деяк та приватний виконавець Іван Жаботинський. Приватний виконавець Дмитро Ляпін констатував проблему визначення ринкової вартості арештованого майна у виконавчому провадженні та відповідного оскарження, через що часто торги не відбуваються і це гальмує процеси виконання рішень. Ярослав Деяк у доповіді констатував, що на сьогодні відсутня єдина правозастосовна практика щодо електронних торгів арештованим майном, у той час як ДП СЕТАМ і приватні виконавці мають забезпечити права стягувача і боржника, надавши покупцям можливість користуватися придбаним арештованим майном. Приватний виконавець Іван Жаботинський зауважив, що арешт, накладений на виконання рішення про забезпечення позову, має пріоритет, якщо він накладений першим.
Третя сесія під модерацією Голови АПВУ Оксани Русецької була присвячена питанню стягнення основної винагороди приватного виконавця. В обговоренні взяли участь суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Мартинюк, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету Львівського державного університету внутрішніх справ, членкиня Дисциплінарної комісії приватних виконавців Ольга Верба, секретар судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жанна Мельник-Томенко та заступник Голови АПВУ, к.ю.н. приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Андрій Авторгов. В обговоренні також взяв участь Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович.
Наталія Мартинюк зазначила, що коли одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження приватний виконавець правильно визначив розмір основної винагороди і постанова про її стягнення є правомірною, то така постанова сама по собі не свідчить про протиправне втручання у права боржника. Надалі питання про незаконність втручання у його права з боку приватного виконавця може постати у разі стягнення основної винагороди за відсутності фактичного виконання рішення суду або у більшій сумі, ніж належить тощо. У такому разі належним способом захисту порушеного права буде оскарження цих дій (рішень) приватного виконавця. Також Наталія зауважила, що саме зараз формується нова судова практика в спорах про оскарження постанов про стягнення основної винагороди приватного виконавця.
У підсумку круглого столу колеги погодилися, що приватні виконавці займають вагому роль у системі вітчизняного правосуддя і є надзвичайно перспективною професією. Для того, аби вона реалізувала свій потенціал, в Україні необхідно прийняти низку законодавчих змін, які стосуватимуться розширення повноважень приватних виконавців, їх захищеності та деталізації регулювання їх процесуальних дій. Це значно підвищить ефективність правосуддя в Україні та загальні показники виконання судових рішень.
Фотозвіт
Захід організував Верховний Суд спільно з Асоціацією приватних виконавців України та ДП СЕТАМ за підтримки Проекту ЄС "Pravo-Justice".
Круглий стіл вітальними словами відкрили Голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Борис Гулько, народний депутат України, Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Валерій Божик, Голова Асоціації приватних виконавців України Оксана Русецька і Головний експерт з питань правосуддя в економічній сфері проєкту ЄС «Право-Justice» Олег Михалюк.
«Дякую всім колегам, хто долучився до сьогоднішнього заходу. Для нас це дуже важливий захід, який, маю надію, сприятиме налагодженню співвідношення між вчиненими діями та прийнятими рішеннями за результатом судового розгляду, а також донесенню проблематики, яка виникає у виконавців при практичному застосуванні законодавчих норм та висновків, які ми отримуємо за результатами судового розгляду. Нагадаю, невиконання судових рішень негативно впливає на авторитет судової влади, оскільки в такому разі не досягається кінцева мета правосуддя – захист інтересів громадян і реальне поновлення їхніх порушених прав. Сьогодні матимемо змогу обговорити актуальні проблемні питання які виникають при виконання рішень саме приватними виконавцями і насправді ми маємо досить широке коло таких питань тож розраховуємо на те що спільні заходи з Верховним Судом стануть як мінімум щорічною традицією», – зазначила Оксана.
Олег Михалюк наголосив, що виконання судових рішень виходить за межі верховенства права, адже це питання макрофінансової стабільності України. Особливо зараз, у період відбудови, потенційні кредитори та інвестори оцінюють ефективність діяльності всієї системи правосуддя, ту кількість центів чи доларів, які вони можуть стягнути за кредитом чи інвестиційною угодою. Тому прецедентна практика ВС є дороговказом, який формує підходи приватних виконавців до виконання судових рішень і забезпечує передбачуваність та уніфікацію підходів до виконання судових рішень.
Перша сесія круглого столу була присвячена проблемним питанням визначення частки та звернення стягнення на майно боржника, яким він володіє спільно з іншими особами. Сесію модерував Расім Бабанли, перший заступник керівника Апарату Верховного Суду. В обговоренні взяли участь Василь Крат, суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Зорян Маковецький, суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Андрій Грушицький та приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Анатолій Телявський. Зорян Маковецький особисто подякував представникам судової влади за зважену судову практику, особливо стосовно кількох кейсів фраудаторних шлюбних договорів, з якими приватний виконавець особисто мав справу. Анатолій Телявський підтримав ідею надати можливість виконавцям об’єднувати вимоги подань за ст.443 та ст.440 Цивільного процесуального кодексу України щонайменше в одне провадження та висловив надію на законодавче врегулювання зазначеного проблемного питання. Анатолій також звернув увагу на судову практику, яка визначає приватного виконавця продавцем майна, покладаючи саме на нього, а не на стягувача, весь тягар відшкодування коштів у випадку визнання торгів незаконними. На думку Анатолія, така практика є деструктивною для діяльності приватних виконавців в Україні.
Друга сесія заходу була присвячена проблемним питанням опису та оцінки майна боржника без доступу до приміщення та реалізації майна боржника, на яке накладено арешт у порядку забезпечення позову та у кримінальному провадженні. З доповідями виступили суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Дмитро Луспеник, приватний виконавець Дмитро Ляпін, суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Євген Синельников, заступник генерального директора з юридичних питань Державного підприємства «СЕТАМ» Ярослав Деяк та приватний виконавець Іван Жаботинський. Приватний виконавець Дмитро Ляпін констатував проблему визначення ринкової вартості арештованого майна у виконавчому провадженні та відповідного оскарження, через що часто торги не відбуваються і це гальмує процеси виконання рішень. Ярослав Деяк у доповіді констатував, що на сьогодні відсутня єдина правозастосовна практика щодо електронних торгів арештованим майном, у той час як ДП СЕТАМ і приватні виконавці мають забезпечити права стягувача і боржника, надавши покупцям можливість користуватися придбаним арештованим майном. Приватний виконавець Іван Жаботинський зауважив, що арешт, накладений на виконання рішення про забезпечення позову, має пріоритет, якщо він накладений першим.
Третя сесія під модерацією Голови АПВУ Оксани Русецької була присвячена питанню стягнення основної винагороди приватного виконавця. В обговоренні взяли участь суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Мартинюк, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету Львівського державного університету внутрішніх справ, членкиня Дисциплінарної комісії приватних виконавців Ольга Верба, секретар судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жанна Мельник-Томенко та заступник Голови АПВУ, к.ю.н. приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Андрій Авторгов. В обговоренні також взяв участь Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович.
Наталія Мартинюк зазначила, що коли одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження приватний виконавець правильно визначив розмір основної винагороди і постанова про її стягнення є правомірною, то така постанова сама по собі не свідчить про протиправне втручання у права боржника. Надалі питання про незаконність втручання у його права з боку приватного виконавця може постати у разі стягнення основної винагороди за відсутності фактичного виконання рішення суду або у більшій сумі, ніж належить тощо. У такому разі належним способом захисту порушеного права буде оскарження цих дій (рішень) приватного виконавця. Також Наталія зауважила, що саме зараз формується нова судова практика в спорах про оскарження постанов про стягнення основної винагороди приватного виконавця.
У підсумку круглого столу колеги погодилися, що приватні виконавці займають вагому роль у системі вітчизняного правосуддя і є надзвичайно перспективною професією. Для того, аби вона реалізувала свій потенціал, в Україні необхідно прийняти низку законодавчих змін, які стосуватимуться розширення повноважень приватних виконавців, їх захищеності та деталізації регулювання їх процесуальних дій. Це значно підвищить ефективність правосуддя в Україні та загальні показники виконання судових рішень.
Фотозвіт