Висновок №104
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва
В результаті проведеного аналізу письмової скарги представника скаржника – адвоката від 02.09.2020 р. та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва було зроблено наступні висновки.
У провадженні приватного виконавця на виконанні знаходяться виконавчі провадження № 62571849 та № 62571153 щодо примусового стягнення з ФОП ___ заборгованості на користь стягувача. 14.07.2020 р., в порядку вимог ст. 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Суть скарги полягає у порушенні приватним виконавцем вимог чинного законодавства, а саме: виконавець не поважає інтереси Клієнта, принижуючи його гідність у формі розголошення конфіденційної інформації третім особам, що є порушенням ч. 2 ст. 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Неповага проявляється (за словами скаржника) в тому, що виконавець скеровує вимоги третім особам для надання доступу до нерухомого майна боржника та ігнорує факт оскарження боржником заочного рішення суду, яке наразі перебуває на виконанні у приватного виконавця.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов’язаний допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.
Відповідно до ч. 9, 12 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.
У вимозі, дорученні, запиті виконавця обов’язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім’я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім’я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.
З пояснення приватного виконавця встановлено, що боржник – ФОП ____ здійснює постійну підприємницьку діяльність та має на праві приватної власності декілька об’єктів нерухомого майна. Оскільки боржник уникає виконання рішення суду, для дотримання порядку звернення стягнення на майно боржника та співмірності виконання, виконавець вчиняв виконавчі дії для виявлення рухомого майна боржника, скеровуючи вимоги директорам ОСББ для надання доступу до об’єктів нерухомого майна боржника, що свідчить про те, що доводи скаржника щодо розголошення виконавцем конфіденційної інформації є необґрунтованими.
Щодо ігнорування виконавцем факту оскарження боржником заочного рішення суду та необґрунтованої відмови у відкладенні проведення виконавчих дій необхідно зазначити, що ч. 1 ст. 32 Законом України «Про виконавче провадження» чітко прописані пункти за якими виконавцем може бути винесена постанова про відкладення проведення виконавчих дій, а зокрема «за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів».
Отже, з огляду на аналіз законодавства та вищесказане, дії приватного виконавця щодо проведення виконавчих дій у виконавчих провадження № 62571849 та № 62571153 вчинені у відповідності до вимог Закону. Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.
Висновок № 105
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва
В результаті проведеного аналізу скарги директора ТОВ «Агрофірма Престиж» (надалі по тексту – Заявник) та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва (надалі по тексту – Виконавець), було зроблено наступні висновки.
На виконанні у Виконавця перебуває виконавче провадження № 63067589 з примусового виконання виконавчого напису № 911 від 08.09.2020, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу про стягнення з боржника ТОВ «Агрофірма Престиж» на користь ПП «Оліяр» заборгованості у розмірі 9911995,00 гривень. Виконавче провадження відкрито 17.09.2020 р.
В ході проведення перевірки надійшла заява від Директора ТОВ «Агрофірма Престиж», в якій указана, що дана скарга була направлена передчасно, адже не було відомо достатніх обставин справи, на підставі чого представник ТОВ «Агрофірма Престиж» просить повернути скаргу на діяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва та залишити її без розгляду.
Проаналізувавши письмове звернення Заявника, пояснення Виконавця та копій матеріалів виконавчого провадження Комітет з етики прийшов до висновку, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва не було виявлено ознаки порушення Кодексу професійної етики приватних виконавців.
Висновок № 106
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області
В результаті проведеного аналізу скарги Заявника та доданих до неї матеріалів щодо порушень вимог чинного законодавства України з боку приватного виконавця виконавчого округу Харківської області (надалі по тексту – Виконавець), було зроблено наступні висновки. На виконанні у Виконавця перебуває зведене виконавче провадження № 60266946 з примусового виконання виконавчих листів № 640/3508/19 від 03.10.2019 року, виданих Київським районним судом м. Харкова про стягнення з боржника на користь стягувача грошових коштів у сумі 40586,57 грн. та судового збору в сумі 768,40 грн. Виконавче провадження відкрито 08.10.2019 р.
Проаналізувавши письмове звернення Заявника, пояснення Виконавця та копій матеріалів виконавчого провадження зазначено наступне. До офісу Виконавця від стягувача надійшли заяви про примусове виконання рішення. Приватним виконавцем 08.10.2019 р. винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень, які були направлені Заявнику рекомендованим повідомленням на адресу зазначену у виконавчому документі.
Згідно із ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
08.10.2019 р. постановою Виконавця накладено арешт на кошти Заявника, що містяться на рахунках в АТ КБ «Приватбанк», а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або захоронення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.
АТ КБ «Приватбанк» прийняв до виконання постанову Виконавця про накладення арешту на банківські рахунки та наклав арешт на рахунки Заявника, в тому числі на особовий рахунок, який відкритий в АТ КБ «Приватбанк», на який перераховується заробітна плата Заявника від НТУ «Харківський політехнічний інститут».
В подальшому ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2019 р. була скасована постанова від 08.10.2019 року, винесена приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області по ЗВП № 60266946 про арешт коштів Заявника, в частині накладення арешту на особовий рахунок, який відкритий в АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО банку 305299), на який перераховується заробітна плата Заявника від НТУ «Харківський політехнічний інститут». Під час винесення ухвали суду від 26.12.2019 р. був присутній приватний виконавець, що підтверджується протоколом судового засідання, тобто був обізнаний про прийняту ухвалу суду, якою скасовувався арешт.
14.01.2020 АТ КБ «Приватбанк» отримав від приватного виконавця платіжну вимогу № 60266946/1 від 13.01.2020 р. про списання з рахунку боржника коштів. 15.01.2020 р. з рахунку боржника банком були списані грошові кошти в сумі 10302 грн.32 коп.
19.06.2020 р. судом прийнято рішення, яке набрало законної сили 07.08.2020 р., визнано неправомірними дії Виконавця по примусовому списанню коштів в сумі 10302 грн.32 коп. з рахунку Заявника, відкритого в АТ КБ «Приватбанк», та зобов`язано Виконавця усунути порушення. Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу Харківської області виявлено ознаки порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця.
Висновок № 107
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області
В результаті проведеного аналізу письмової скарги директора ТОВ «Синхрофазотрон V» від 31.08.2020 р. та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області було зроблено наступні висновки. У провадженні приватного виконавця на виконанні знаходиться виконавче провадження № 62742704 про примусове виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/171/20 від 21.07.2020 р.
05.08.2020 р., порядку вимог ст. 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Суть скарги полягає у порушенні приватним виконавцем вимог чинного законодавства, а саме: виконавцем незаконно винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди, оскільки заборгованість за наказом сплачена боржником добровільно та приватним виконавцем не здійснювалось фактичного примусового виконання.
З пояснення приватного виконавця встановлено, що боржником 07.08.2020 р. отримано постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення основної винагороди та постанову про стягнення мінімальних витрат, що підтверджується витягом з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» про відстеження за треккодом.
18.08.2020 р. на адресу приватного виконавця надійшла заява боржника про закінчення виконавчого провадження у зв’язку з тим, що останнім заборгованість перед стягувачем погашена в повному обсязі, а саме надано квитанцію про сплату від 12.08.2020 р., тобто після відкриття виконавчого провадження. Виконавцем відмовлено в задоволенні заяви та скеровано запит на адресу стягувача про підтвердження даної інформації. Після надходження такої, виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до вимог ст. 31 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів “ основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до приписів ч. 19 Постанови Кабінету Міністрів № 643 від 08.09.2016 р. приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Згідно редакції Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів “ від 28.08.2018 р. із змінами, внесеними згідно із Законами № 2475-VIII від 03.07.2018 р. приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Аналізуючи викладене встановлено, що дії приватного виконавця щодо стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця є абсолютно правомірними та свідчить про те, що доводи скаржника є необґрунтованими. Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.
Висновок№ 108
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва
В результаті проведеного аналізу скарги Заявника та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва (надалі по тексту – Виконавець), було зроблено наступні висновки. На виконанні у Виконавця перебуває виконавче провадження № 62698361 з примусового виконання виконавчого напису № 2806 від 22.01.2020, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з боржника на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у розмірі 16054,62 гривень. Виконавче провадження відкрито 05.08.2020.
Проаналізувавши письмове звернення Заявника, пояснення Виконавця та копій матеріалів виконавчого провадження варто зазначити наступне. До офісу Виконавця від стягувача надійшла заява про примусове виконання рішення, до якої було додано довідку про відкритий рахунок у АТ КБ «Приват Банк». Приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Крім того, Виконавцем було направлено запити до Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України задля здійснення перевірки майнового стану боржника та встановлення його джерел доходів. Так, згідно відповідей Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України, Заявник отримує дохід в ФОП ___.
У зв’язку з цим, керуючись ст. ст. 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження», Виконавцем 31.08.2020 р. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернено стягнення на дохід боржника в ФОП ___.
Щодо порушення правил територіальності Виконавцем, Заявник посилається на те, що приватним виконавцем було порушено також положення ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: виконавче провадження було відкрито приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва відносно боржника, який проживає та зареєстрований за адресою: 36004, м. Полтава, вул. ___, буд. __, кв. ___. Виконавче провадження у відповідності до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», відкрито за місцем знаходження майна боржника. Стягувачем було надано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) - рахунку, відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», юридична адреса якого: м. Київ, вул. Грушевського, 1д.
Наказом Міністерства юстиції України від 09.12.2019 р. № 3940/5 були внесені зміни до Інструкції з організації примусового виконання рішень. Згідно вказаних змін у разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.
Заяву про примусове виконання рішення до виконавця стягувачем було подано після внесення відповідних змін до інструкції, а тому вказані положення інструкції були обов’язковими до виконання приватним виконавцем. Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва не було виявлено ознаки порушення Кодексу професійної етики приватних виконавців.
Висновок № 109
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва
На розгляд надійшла скарга від 17.09.2020 р. Заявника стосовно порушення на його думку приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва вимог чинного законодавства України під час виконання виконавчого провадження № 61340057 про стягнення з Заявника на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості.
На думку скаржника приватний виконавець звернула стягнення на передану в іпотеку стягувачу АТ «Універсал Банк» квартиру, належну Заявнику, незаконно, з порушенням вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Проаналізувавши письмове звернення Заявника, пояснення Виконавця та копій матеріалів виконавчого провадження варто зазначити наступне: відповідно до отриманих пояснень приватного виконавця та копій матеріалів виконавчого провадження встановлено, що 20 лютого 2020 р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2601/777/12 виданого 19.02.2018 року Голосїївським районним судом міста Києва, про стягнення з Заявника на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за Кредитним договором № 003-2008-337 від 20 лютого 2008 р. в сумі 100 209,49 швейцарських франків, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 864 417,08 грн. та заборгованості за Кредитним договором № 003-2008-342 від 20 лютого 2008 р. в сумі 34 204,00 швейцарських франків, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 295 047,12 грн., а всього стягнути 1 159 464,20 грн.
Відповідно до ч. 6 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», дія цього Закону не поширюється на осіб, які є суб’єктами Закону України «Про запобігання корупції».
Приватним виконавцем шляхом отримання безкоштовного витягу на запит, встановлено, що боржник є керівником та засновником ТОВ «ПІ ЕС ЕЙ КОНСАЛТИНГ ЕНД МЕНЕДЖМЕНТ СИСТЕМЗ» (розмір внеску до статутного капіталу — 1000,00 грн., основний вид діяльності КВЕД 62.02 Консультування з питань інформатизації, код ЄДРПОУ 37193878.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених цим Законом.
Оскільки боржник є керівником ТОВ «ПІ ЕС ЕЙ КОНСАЛТИНГ ЕНД МЕНЕДЖМЕНТ СИСТЕМЗ», то він являється суб’єктом Закону України «Про запобігання корупції», відповідно дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» на боржника не поширюється.
Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва не було виявлено ознаки порушення Кодексу професійної етики приватних виконавців.
Висновок № 110
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області
На розгляд надійшло звернення від Заявника стосовно порушення на її думку приватним виконавцем виконавчого округу Київської області вимог чинного законодавства України під час виконання виконавчого провадження № 56803164. В результаті проведеного аналізу даного звернення щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу Київської області було зроблено наступні висновки. Відповідно до отриманих пояснень приватного виконавця та копій матеріалів виконавчого провадження встановлено, що 18.07.2018 р. приватним виконавцем, керуючись ст. 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56803164.
Скаржник зазначає, що приватним виконавцем в рамках виконавчого провадження було накладено арешт на рахунок боржника, на який зараховується заробітна плата. В подальшому на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» дане виконавче провадження було закрито, проте не було знято арешт з рахунку в банківській установі.
Відповідно до пояснень приватного виконавця, 18.07.2018 р. було винесено постанову про арешт коштів боржника, та направлено її до банківських установ.
22.03.2019 р. на адресу приватного виконавця надійшла заява стягувача про повернення виконавчого документа, на виконання якої того ж дня було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, відповідно до якої було припинено чинність арешту коштів та майна боржника. Дана постанова була направлена до банківських установ, що підтверджується реєстром поштових відправлень.
Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу Київської області не було виявлено ознаки порушення Кодексу професійної етики приватних виконавців.