ВИСНОВОК № 243
щодо дотримання правил професійної етики приватними виконавцями виконавчого округу міста Києва
На розгляд Комітету з етики АПВУ надійшла скарга Заявника від 25.05.2023 щодо дій приватних виконавців 1 і 2 виконавчого округу міста Києва у виконавчому провадженні № ___ (далі – Виконавче провадження) з метою надання правового висновку в частині неналежної комунікації приватного виконавця зі сторонами виконавчого провадження, недобросовісної конкуренції в частині порушення принципу територіальності.
І. Виклад обставин, ЗАЗНАЧЕНИХ У ЗВЕРНЕННІ, ЯКІ стали підставою ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
На виконанні у Приватного виконавця 1 знаходилось виконавче провадження № ___ з примусового виконання виконавчого напису від 28.07.21, виданого приватним нотаріусом КМНО про стягнення із Заявника (далі – Боржник) на користь ТОВ «СМАРТФІНАНС» коштів (далі – Виконавчий документ).
Скаржник зазначає що, виконавче провадження відкрито та перебуває на виконанні у приватних виконавців з прямим порушенням вимог ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки Боржниця ніколи не проживала і не працювала на території Київської області, в неї нема там майна тощо, а місцезнаходженням боржника є Хмельницька область, про що було відомо приватним виконавцям. Жодних документів з цього приводу Боржниця не отримувала від приватних виконавців.
Боржниця, у зв’язку із зупиненням діяльності Приватного виконавця 1 і передачею Виконавчого провадження Приватному виконавцю 2, письмово звернулась до останньої для отримання копій документів Виконавчого провадження. Але відповіді не отримала, оскільки поштове відправлення повернулось на адресу Боржниці з відміткою «за закінченням терміну зберігання», поштовий штемпель відділення у м. Києві 06.07.22.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.03.23, яке набрало законної сили 18.04.2023, визнано таким, що не підлягає виконанню Виконавчий документ, а Приватним виконавцем 1 незаконно поновлено арешт на рахунках Боржниці та свідомо не виконувалось вказане рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Дотелефонуватись ані до приватного виконавця 1, ані до Приватного виконавця 2 неможливо, офіційні номери Приватного виконавця 1 відповідають «номер не є дійсним».
На підставі викладеного, Боржниця просить:
- провести перевірку щодо законності відкриття Приватним виконавцем 1 виконавчого провадження не за місцезнаходженням боржника, а за фіктивним знаходженням боржниці у м. Києві та притягнути виконавця до дисциплінарної відповідальності;
- провести перевірку перебування Приватного виконавця 2 за офіційним місцезнаходженням оскільки листи, ухвали суду, повістки повертались неврученими та без відповіді. Притягнути виконавця за неналежне повернення матеріалів Виконавчого провадження на виконання до Приватного виконавця 1 (з ігноруванням листів заявниці та ухвали суду).
ІІ. ПОЯСНЕННЯ ПРИВАТНОГО ВИКОНАВЦЯ ЩОДО обставин, ЗАЗНАЧЕНИХ У ЗВЕРНЕННІ, ЯКі сталИ підставою ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
Приватний виконавець 1 повідомила, що 26 серпня 2021 року від ТОВ «СМАРТФІНАНС» надійшла заява про примусове виконання рішення, в якій стягувач просить відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису від 28.07.2021, виданого приватним нотаріусом КМНО про стягнення з боржника на користь ТОВ «СМАРТФІНАНС» заборгованості. 26.08.2021 приватним виконавцем, керуючись ст.ст. 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № ___.
Підставою для відкриття Виконавчого провадження у виконавчому окрузі міста Києва стало зазначення Стягувачем у заяві про примусове виконання рішення місця знаходження майна боржника (грошових коштів) – рахунку №UA ___, відкритого в АТ «Банк Форвард» яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 105, Крім того, до заяви додано оригінал виписки по рахунку, з якої вбачається, що на рахунку № UA ___, який належить боржнику, станом на дату відкриття виконавчого провадження – 26.08.2021 наявні кошти в розмірі 0,20 гривень.
На виконання вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копію постанови про відкриття виконавчого провадження, направлено боржнику на адресу проживання, зазначену у виконавчому документі, а саме: 29000, м. Хмельницький, вул. ___, рекомендованим листом від 27.08.2021.
Всі інші документи виконавчого провадження направлялись на адресу Боржника, що зазначена у виконавчому документі у відповідності до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» простими поштовими відправленнями.
З приводу того, що приватний виконавець не відповідає на телефонні дзвінки, зазначає, що кожного дня, знаходиться на своєму робочому місці у офісі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. ___, окрім того часу коли приватним виконавцем вчиняються виконавчі дії поза межами офісу, або оголошення повітряної тривоги.
Проте, Боржниця жодного разу не намагалася зв’язатись з приватним виконавцем, а твердження останньої є лише власним припущенням та не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.
Приватний виконавець 2 повідомила, що 03.02.22 у зв’язку із зупиненням діяльності Приватного виконавця 1 між ними укладено Договір про заміщення приватного виконавця, діяльності якого зупинено.
Згідно з умовами даного Договору Приватний виконавець 2 вчиняти виконавчі дії у виконавчих провадженнях, що перебували на виконанні у Приватного виконавця 1 з 03.02.22 до поновлення її діяльності. Приватний виконавець 2 за час заміщення Приватного виконавця 1 не вчиняла жодних виконавчих дій у виконавчому провадженні № __. Також, кожного дня, знаходиться на своєму робочому місці у офісі за адресою: м. Київ, вул. ___, окрім того часу коли приватним виконавцем вчиняються виконавчі дії поза межами офісу, або оголошення повітряної тривоги.
Проте, Скаржниця жодного разу не зв'язувалась із Приватним виконавцем 2, будь які письмові звернення (листи заявниці, ухвали та повістки суду), в тому числі на електронну адресу приватного виконавця, ні від заявниці ні від суду до офісу приватного виконавця не надходили, телефонні дзвінки від заявниці на номера телефонів не надходили, а твердження останньої є лише власним припущенням та не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.
ІІІ. ПоЗИЦІЯ КОМІТЕТУ З ЕТИКи ЩОДО обставин, ЗАЗНАЧЕНИХ У ЗВЕРНЕННІ, ЯКі сталИ підставою ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
Комітет з етики зазначає, що предметом дослідження за даною скаргою є встановлення наявності або відсутності належної процесуальної комунікації приватного виконавця зі сторонами Виконавчого провадження, а також недобросовісної конкуренції в частині порушення принципу територіальності.
Комітет з етики, як орган АПВУ, діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений Кодексом професійної етики приватних виконавців України.
Діюча редакція Кодексу професійної етики приватних виконавців України (стаття 16), яка передбачає обов’язок приватних виконавців утримуватись від дій і прийомів, що мають ознаки недобросовісної конкуренції та порушення принципу територіальності, зокрема відкриття виконавчого провадження за місцем знаходження коштів на рахунках боржника, крім виконавчих документів щодо боржника-нерезидента України, затверджена рішенням
З’їзду приватних виконавців України № 7 від 26.10.2021.
Комітет з етики, дослідивши зміст скарги Боржника то додані до неї копії документів, а також зміст пояснень Приватних виконавців і доданих до них копії документів, встановив наступне.
26.08.21 Приватним виконавцем 1 відкрито Виконавче провадження з примусового виконання Виконавчого документа. Підставою для відкриття Виконавчого провадження у виконавчому окрузі міста Києва стало зазначення Стягувачем у заяві про примусове виконання рішення місця знаходження майна боржника (грошових коштів) – рахунку №UA ___, відкритого в АТ «Банк Форвард» яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 105, з наявним залишком коштів у розмірі 0,20 грн. Крім того, до заяви додано оригінал виписки по рахунку, з якої вбачається, що на рахунку № UA___, який належить боржнику, станом на дату відкриття виконавчого провадження – 26.08.2021 наявні кошти в розмірі 0,20 гривень.
03.02.2022 Виконавче провадження передано до приватного виконавця 2 у зв’язку із зупиненням діяльності Приватного виконавця 1.
Згідно з Реєстром приватних виконавців України встановлено, що поштова адреса офісу Приватного виконавця 2 є: м.Київ, вул. +__.
Разом з тим, згідно з копією конверту поштового відправлення, адресованого Приватному виконавцю 2 та долученого Боржницею до своєї скарги, встановлено, що на ньому невірно зазначено поштову адресу Приватного виконавця, а саме номер офісу.
18.04.2023 набрало законної сили рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.03.2023 у про визнання Виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
02.06.2023 до офісу приватного виконавця 1 надійшло звернення Боржниці, до якого додано копію заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.03.23 з вимогою про закінчення Виконавчого провадження.
05.06.2023 Приватним виконавцем 1 в порядку ч. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, якою припинено чинність арешту коштів боржниці та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, копію постанови надіслано сторонам виконавчого провадження простим поштовим відправленням.
ІV. НОРМАТИВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРИйнятого комітетом рішення
Діюча редакція Кодексу професійної етики приватних виконавців України (стаття 16), яка передбачає обов’язок приватних виконавців утримуватись від дій і прийомів, що мають ознаки недобросовісної конкуренції та порушення принципу територіальності, зокрема відкриття виконавчого провадження за місцем знаходження коштів на рахунках боржника, крім виконавчих документів щодо боржника-нерезидента України, затверджена рішенням
З’їзду приватних виконавців України № 7 від 26.10.2021.
Статтею 27 Кодексу передбачено, що з метою всебічного та неупередженого розгляду скарг на дії приватного виконавця щодо порушення ним норм цього Кодексу члени Комітету з етики повинні дослідити усі факти, наведені скаржником і виконавцем. Дослідження фактів, що могли призвести до порушення норм цього Кодексу, повинно мати хронологічний характер і взаємний зв’язок.
Порушення норм Кодексу професійної етики приватних виконавців повинно мати прямий умисел з боку приватного виконавця.
Тільки дослідивши вказані факти, члени Комітету з етики можуть усвідомити обставини можливого порушення та прийняти рішення про наявність ознак порушення норм цього Кодексу. Приватний виконавець може залучати до розгляду скарги інших осіб і матеріальні докази, які містять інформацію про факти та події, що є предметом дослідження скарги. Залучення вказаних осіб і матеріалів здійснюється за клопотанням приватного виконавця, що подається до Комітету з етики до початку засідання.
Для формування висновку члени Комітету з етики мають довести чи спростувати наведені в скарзі обставини.
V. ВИСНОВКИ КОМІТЕТУ З ЕТИКИ АПВУ
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 18, 26, 27 Кодексу професійної етики приватних виконавців, Комітет з етики АПВУ дійшов висновку про відсутність в діях приватних виконавців виконавчого округу міста Києва ознак порушення норм Кодексу професійної етики приватних виконавців України.
ВИСНОВОК № 244
щодо дотримання правил професійної етики приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області
На розгляд Комітету з етики АПВ України надійшла скарга від 31.10.2023 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області у виконавчому провадженні № ___ з метою надання висновку в частині дотримання приватним виконавцем ст. 18 Кодексу професійної етики приватних виконавців.
І. Виклад обставин, ЗАЗНАЧЕНИХ У ЗВЕРНЕННІ,
ЯКІ сталИ підставою ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
Скаржник звернулась зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області. Скаржник зазначає, що вона є боржником у виконавчому провадженні № ___, відкритому 24.01.2022 з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з боржника на користь ТОВ «ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ГРУПА «ЛЕКС» заборгованості. При виконанні виконавчого напису приватним виконавцем накладено арешт на всі банківські рахунки, в тому числі і на картковий рахунок на який боржник отримує заробітну плату.
Не погоджуючись з виконавчим написом, Скаржником 07.02.2022 подано позовну заяву до Харківського районного суду Харківської області про визнання виконавчого напису, на підставі якого відкрито виконавче провадження, незаконним.
За текстом скарги боржник вказує, що приватний виконавець не виходить на зв'язок, перешкоджає ознайомленню з виконавчим провадженням, не відповідає на запити у встановлені строки, за місцем реєстрації не перебуває. В підтвердження цього надає копії звернення до приватного виконавця, з квитанціями про відправлення.
Окрім того, скаржник зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов’язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
За таких умов, скаржник вважає, що дії приватного виконавця є незаконними та вчиненими з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо накладання арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання; також в частині не зняття арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини після отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
ІІ. ПОЯСНЕННЯ ПРИВАТНОГО ВИКОНАВЦЯ ЩОДО обставин, ЗАЗНАЧЕНИХ У ЗВЕРНЕННІ, ЯКі сталИ підставою ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
Приватним виконавцем надано пояснення щодо здійснення виконавчого провадження № ___.
Так, приватний виконавець в поясненнях зазначає про відсутнє будь яке документальне підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. А також зазначає, що вказана постанова, банківською установою, не поверталась без виконання з цих підстав. При цьому, оскільки постанова про арешт коштів боржника прийнята банком до виконання, то рахунок не належить до переліку таких, звернення стягнення на які заборонено законом.
06.11.2023 Полтавським районним судом Полтавської області ухвалено рішення про визнання виконавчого напису, на підставі якого відкрито виконавче провадження № ___ таким, що не підлягає виконанню. Рішення набрало законної сили 06.12.2023.
20.12.2023, керуючись п.5 ст. 39 та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
ІІІ. ПоЗИЦІЯ КОМІТЕТУ З ЕТИКи ЩОДО обставин, ЗАЗНАЧЕНИХ У ЗВЕРНЕННІ, ЯКі сталИ підставою ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
Комітет зазначає, що предметом дослідження за даною скаргою є встановлення наявності або відсутності в діях приватного виконавця виконавчого округу Харківської області фактів порушення норм Кодексу професійної етики приватних виконавців України.
Комітет з етики, як орган АПВУ, діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений Кодексом професійної етики приватних виконавців України.
Комітет, дослідивши зміст скарги та додані до неї копії документів, а також зміст пояснень приватного виконавця, та додані до нього копії документів, встановив наступне.
- Приватним виконавцем виконавчого Харківської області відкрито виконавче провадження № ___ та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника.
- Боржником було скеровано, на адресу приватного виконавця, заяву про зняття арешту з заробітної карти та закриття виконавчого провадження. Копію звернення та квитанцію про направлення додано.
- Приватний виконавець, в поясненнях, зазначає про відсутнє документальне підтвердження, щодо спеціального режиму використання рахунку боржника. Проте, не надає підтвердження чи пояснення, відносно надання відповіді на заяву скаржниці.
- 06.11.2023 рішенням Полтавського районного суду Полтавської області виконавчий напис, на підставі якого відкрито виконавче провадження №___, визнано таким, що не підлягає виконанню. 06.12.2023 рішення набирає законної сили. У зв’язку з цим, 20.12.2023 приватним виконавцем закінчено виконавче провадження.
Інші обставини, викладені у зверненні, не досліджувались, з огляду на те, що вони не належать до питань дотримання норм професійної етики приватних виконавців, урегульованих Кодексом.
ІV. НОРМАТИВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРИйнятого комітетом рішення
Статтею 27 Кодексу передбачено, що з метою всебічного та неупередженого розгляду скарг на дії приватного виконавця щодо порушення ним норм цього Кодексу члени Комітету з етики повинні дослідити усі факти, наведені скаржником і виконавцем. Дослідження фактів, що могли призвести до порушення норм цього Кодексу, повинно мати хронологічний характер і взаємний зв’язок.
Порушення норм Кодексу професійної етики приватних виконавців повинно мати прямий умисел з боку приватного виконавця.
Тільки дослідивши вказані факти, члени Комітету з етики можуть усвідомити обставини можливого порушення та прийняти рішення про наявність ознак порушення норм цього Кодексу. Приватний виконавець може залучати до розгляду скарги інших осіб і матеріальні докази, які містять інформацію про факти та події, що є предметом дослідження скарги. Залучення вказаних осіб і матеріалів здійснюється за клопотанням приватного виконавця, що подається до Комітету з етики до початку засідання.
Для формування висновку члени Комітету з етики мають довести чи спростувати наведені в скарзі обставини.
V. ВИСНОВКИ КОМІТЕТУ З ЕТИКИ АПВУ
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 18, 26, 27 Кодексу професійної етики приватних виконавців України, Комітет з етики АПВУ дійшов висновку про наявність у діях приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ознак порушення статті 18 Кодексу професійної етики приватних виконавців України.
ВИСНОВОК №245
щодо дотримання правил професійної етики приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області
На розгляд Комітету з етики АПВ України надійшло звернення Міністерства юстиції України від від 26.01.2024 щодо дій приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області у виконавчому провадженні № ___ з метою надання висновку в частині дотримання приватним виконавцем Кодексу професійної етики приватних виконавців.
І. Виклад обставин, ВИКЛАДЕНИХ У ЗВЕРНЕННІ, ЯКЕ сталО підставою ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
Міністерство юстиції України, здійснюючи перевірку відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження, встановило, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області (далі – приватний виконавець) перебувало виконавче провадження № ___ з примусового виконання судового наказу, виданого 09.02.2023 Господарським судом Запорізької області про стягнення з Комунального сільськогосподарського підприємства «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради на користь ПрАТ «Енергетична компанія «Барвінок» заборгованості та судового збору (постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 17.02.2023).
17.02.2023 приватним виконавцем у цьому виконавчому провадженні винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі ___ грн. та постанова про стягнення з боржника основної винагороди в сумі ___ грн.
17.02.2023 приватним виконавцем у виконавчому провадженні № ___ винесена постанова про арешт коштів боржника, яка направлена на виконання до банків. З відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження було встановлено, що зазначена постанова повернута банками без виконання у зв’язку з відсутністю рахунків/клієнта.
20.02.2023 приватним виконавцем винесена постанова про зміну (доповнення) реєстраційних даних боржника, відповідно до якої замість «код ЄДРПОУ: ___113» зазначено «код ЄДРПОУ: ___413».
20.02.2023 приватним виконавцем у виконавчому провадженні № ___ винесена постанова про арешт коштів боржника, яка направлена на виконання до банків.
З відомостей Системи Міністерством юстиції України встановлено, що при здійсненні виконавчого провадження № ___, 16.03.2023, 24.03.2023, 04.04.2023, 12.04.2023 та 14.04.2023 до банків направлялись платіжні інструкції на примусове списання коштів з рахунків боржника.
В подальшому на рахунок приватного виконавця, відкритий для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам надійшли кошти в сумі ___ грн., які розподілені приватним виконавцем таким чином: ___ грн. перераховані на рахунок стягувача як заборгованість за виконавчим документом;
___ грн. перераховані на рахунок приватного виконавця як основна винагорода; ___ грн. перераховані, як витрати виконавчого провадження.
21.04.2023 приватним виконавцем винесена постанова про зняття арешту з коштів на всіх рахунках боржника.
21.04.2023 приватним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № ___ на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Міністерство юстиції України зазначає, що приватний виконавець здійснював примусове виконання рішення, яке не підлягає виконанню приватним виконавцем, адже боржником у виконавчому провадженні № ___ є комунальне підприємство.
За таких умов, Міністерство юстиції України вбачає в діях приватного виконавця порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», що в свою чергу свідчить про те, що приватний виконавець при здійсненні своєї діяльності не дотримується принципу та засад законності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону та п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження».
Окрім цього, Міністерство юстиції України звертає увагу на те, що вже повідомляло Раді приватних виконавців України листом від 02.08.2023 про те, що у зв’язку з порушенням приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень діяльність приватного виконавця неодноразово зупинялась на підставі відповідних наказів Міністерства юстиції України відповідно до підпункту 4 пункту 61 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
При цьому Міністерство юстиції України зазначає, що така поведінка приватного виконавця не сприяє підвищенню авторитету та суспільної довіри й поваги до професії приватного виконавця, шкодить репутації приватного виконавця та авторитету цієї професії.
ІІ. ПОЯСНЕННЯ ПРИВАТНОГО ВИКОНАВЦЯ ЩОДО обставин, ВИКЛАДЕНИХ У ЗВЕРНЕННІ, ЯКЕ сталО підставою ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
Листом Голови Ради приватних виконавців України від 06.02.2024 приватному виконавцю запропоновано надати пояснення та копії відповідних документів щодо обставин, викладених у зверненні Міністерства юстиції України, в частині дотримання Кодексу професійної етики приватних виконавців.
Приватним виконавцем листом від 21.02.2024 надано пояснення щодо обставин, викладених у зверненні Міністерства юстиції України, в частині дотримання Кодексу професійної етики приватних виконавців.
Так, приватний виконавець в поясненнях зазначає наступне:
17.02.2023 до офісу приватного виконавця надійшла заява від стягувача – про відкриття провадження з виконання судового наказу, виданого 09.02.2023 Господарським судом Запорізької області про стягнення з Комунального сільськогосподарського підприємства «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради на користь ПрАТ «Енергетична компанія «Барвінок» заборгованості та судового збору.
Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 17.02.2023.
Приватний виконавець стверджує, що, відкриваючи виконавче провадження, ним були враховані документи, надані стягувачем, котрі підтверджували здійснення боржником – Комунальним сільськогосподарським підприємством «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради господарської діяльності з отриманням прибутку та відповідною сплатою податків, що, на думку приватного виконавця, виключало фінансування боржника виключно за кошти державного або місцевого бюджету.
На обґрунтування правомірності своїх дій приватний виконавець, посилаючись на зміст п. 2 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», зазначає, що законодавцем не використано розділових знаків у вигляді крапки або крапки з комою при переліченні тих суб’єктів стягнення, щодо яких можна виконувати рішення, якщо вони фінансуються не лише за кошти державного або місцевого бюджету, і що не існує жодних офіційних роз’яснень чи позицій Верховного Суду з приводу тлумачення цієї норми іншим чином, ніж граматичним (філологічним) видом тлумачення.
Приватний виконавець стверджує, що жодні особи, включаючи боржника у виконавчому провадженні № ___, а саме Комунального сільськогосподарського підприємства «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради – не оскаржували дії приватного виконавця та не заявляли про якісь негативні наслідки виконання рішення, яке є обов’язковим в силу Конституції України.
У своїх поясненнях приватний виконавець наголошує на тому, що дії були вчинені у відповідності до чинного законодавства України та ґрунтуються на правових цінностях громадянського суспільства для належного виконання вимог виконавчого документа.
ІІІ. ПоЗИЦІЯ КОМІТЕТУ З ЕТИКи ЩОДО обставин, ВИКЛАДЕНИХ У ЗВЕРНЕННІ, ЯКЕ сталО підставою ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
Проаналізувавши вищезазначені фактичні обставини справи, Комітет з етики зауважує, що хоча питання законності відкриття виконавчого провадження стосовно боржника – комунального підприємства відповідно до статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» відноситься до сфери контролю Міністерства юстиції України, проте надання висновку, щодо дотримання приватним виконавцем Кодексу професійної етики приватних виконавців, не залежить від наявності рішення компетентного органу, яким встановлені порушення приватним виконавцем положень чинного законодавства.
Враховуючи те, що у своєму зверненні Міністерство юстиції України зазначає, що поведінка приватного виконавця не сприяє підвищенню авторитету та суспільної довіри й поваги до професії приватного виконавця, шкодить репутації приватного виконавця та авторитету цієї професії, відтак, предметом дослідження за даним зверненням є встановлення наявності або відсутності в діях приватного виконавця фактів порушення статті 4 Кодексу професійної етики приватних виконавців України.
Так, статтею 4 Кодексу професійної етики приватних виконавців України встановлено, що етика поведінки у реалізації професійної діяльності приватних виконавців має ґрунтуватися на правових цінностях громадянського суспільства.
Поведінка приватного виконавця повинна сприяти підвищенню авторитету та суспільної довіри й поваги до професії.
Приватний виконавець не може допускати дій, висловлювань і вчинків, які можуть зашкодити його репутації та авторитету професії.
До правових цінностей громадянського суспільства відносять, передусім, свободу, рівність і справедливість, а також законність, правопорядок, право власності, свобода думки, слова, віросповідання тощо.
Комітет з етики не може залишати поза увагою факт того, що приватний виконавець протягом одного лише 2023 року тричі притягався до дисциплінарної відповідальності. При цьому, як вбачається з відомостей на сайті Судова влада України та ЄДРСР, накази Міністерства юстиції України від 21.04.2023 № 930/7, від 25.07.2023 № 1842/7, від 04.10.2023 № 2333/7, якими приватного виконавця притягнуто до дисциплінарної відповідальності, у встановленому законодавством порядку не визнавались протиправними та не скасовувались.
Комітет зазначає, що неодноразове порушення приватним виконавцем законодавства України не відповідає правовим цінностям громадянського суспільства (справедливості, законності, правопорядку). При цьому, систематичність таких дій зумовлює формування у суспільстві негативного ставлення до професії приватного виконавця та створює ілюзію безкарності дій приватного виконавця, а відповідно, не сприяє підвищенню авторитету та суспільної довіри й поваги до професії приватного виконавця.
Окремо необхідно відмітити, що попри те, що Комітет з етики не наділений повноваженнями надавати правову оцінку діям приватного виконавця в частині дотримання ним положень чинного законодавства України, проте, враховуючи те, що Комітет з етики складається виключно з приватних виконавців, тобто з визнаних державою фахівців у сфері примусового виконання рішень, які в своїй діяльності керуються першочергово Законом України «Про виконавче провадження», а відповідно, можуть навіть без надання правових висновків щодо тієї чи іншої ситуації стверджувати, що Закон України «Про виконавче провадження» в імперативному порядку забороняє приватним виконавцям здійснювати примусове виконання рішень про стягнення боргу з комунальних підприємств.
При цьому, обґрунтування приватного виконавця своєї позиції щодо можливості у даному випадку відкриття виконавчого провадження стосовно боржника – комунального підприємства за допомогою граматичного (філологічного) способу тлумачення пункту 2 частини 2 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» (Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету) є хибним, позаяк проведене приватним виконавцем тлумачення змісту вказаного положення Закону є по більшій мірі суб’єктивним.
Зокрема, стверджуючи про те, що законодавцем не використано розділових знаків у вигляді крапки або крапки з комою при переліченні тих суб’єктів стягнення, щодо яких можна виконувати рішення, приватний виконавець вважає, що словосполучення «та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету» розповсюджується на всі попередньо перелічені суб’єкти, а саме: «держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків», які у такому випадку виступають як є однорідні члени речення.
Тобто, слідуючи такій позиції приватного виконавця, відсутність одного із цих однорідних членів не має призводити до втрати логічного сенсу речення. І це могло бути так, якби не використаний законодавцем сполучник «та/або» перед словосполученням «які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету». Натомість, у разі видалення із вказаного переліку суб’єктів, наприклад, такого як «юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків», то його відсутність спотворює зміст речення: «Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету».
Натомість, враховуючи те, що після підмета «юридичні особи» вже наявний конкретизуючий додаток «частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків», а після нього наявний словосполучник «та/або», то логічним є висновок, що додаток «які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету» конкретизує все той же підмет «юридичні особи» із врахуванням попереднього конкретизуючого додатку, а не всі попередньо перелічені суб’єкти.
Отже, застосовуючи синтаксичне граматичне тлумачення змісту пункту 2 частини 2 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», все ж таки можна дійти висновку, що передбачена законодавцем заборона примусового виконання приватними виконавцями рішень, боржником за яким є комунальне підприємство, розповсюджується на всі без виключення комунальні підприємства. В свою чергу, у даному випадку, навіть не маючи доступу до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань можна достеменно констатувати, що підприємство є комунальним, оскільки про це прямо зазначено в найменуванні підприємства, яке містить слово «комунальне».
Комітет наголошує, що порушення приватним виконавцем норм профільного законодавства не може мати позитивної оцінки через призму дотримання норм Кодексу професійної етики приватних виконавців, оскільки має наслідком завдання шкоди авторитету і репутації професії, підриває довіру суспільства до неї та загалом прямо суперечить визначеним самою спільнотою правилам професійної діяльності.
IV. ВИСНОВКИ КОМІТЕТУ З ЕТИКИ АПВУ
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 4, 26, 27 Кодексу професійної етики приватних виконавців України, Комітет з етики АПВУ дійшов висновку, що у діях приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області наявні порушення статті 4 Кодексу професійної етики приватних виконавців.
Голова Комітету з етики АПВУ
Віталіна КІСЕЛЬОВА
щодо дотримання правил професійної етики приватними виконавцями виконавчого округу міста Києва
На розгляд Комітету з етики АПВУ надійшла скарга Заявника від 25.05.2023 щодо дій приватних виконавців 1 і 2 виконавчого округу міста Києва у виконавчому провадженні № ___ (далі – Виконавче провадження) з метою надання правового висновку в частині неналежної комунікації приватного виконавця зі сторонами виконавчого провадження, недобросовісної конкуренції в частині порушення принципу територіальності.
І. Виклад обставин, ЗАЗНАЧЕНИХ У ЗВЕРНЕННІ, ЯКІ стали підставою ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
На виконанні у Приватного виконавця 1 знаходилось виконавче провадження № ___ з примусового виконання виконавчого напису від 28.07.21, виданого приватним нотаріусом КМНО про стягнення із Заявника (далі – Боржник) на користь ТОВ «СМАРТФІНАНС» коштів (далі – Виконавчий документ).
Скаржник зазначає що, виконавче провадження відкрито та перебуває на виконанні у приватних виконавців з прямим порушенням вимог ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки Боржниця ніколи не проживала і не працювала на території Київської області, в неї нема там майна тощо, а місцезнаходженням боржника є Хмельницька область, про що було відомо приватним виконавцям. Жодних документів з цього приводу Боржниця не отримувала від приватних виконавців.
Боржниця, у зв’язку із зупиненням діяльності Приватного виконавця 1 і передачею Виконавчого провадження Приватному виконавцю 2, письмово звернулась до останньої для отримання копій документів Виконавчого провадження. Але відповіді не отримала, оскільки поштове відправлення повернулось на адресу Боржниці з відміткою «за закінченням терміну зберігання», поштовий штемпель відділення у м. Києві 06.07.22.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.03.23, яке набрало законної сили 18.04.2023, визнано таким, що не підлягає виконанню Виконавчий документ, а Приватним виконавцем 1 незаконно поновлено арешт на рахунках Боржниці та свідомо не виконувалось вказане рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Дотелефонуватись ані до приватного виконавця 1, ані до Приватного виконавця 2 неможливо, офіційні номери Приватного виконавця 1 відповідають «номер не є дійсним».
На підставі викладеного, Боржниця просить:
- провести перевірку щодо законності відкриття Приватним виконавцем 1 виконавчого провадження не за місцезнаходженням боржника, а за фіктивним знаходженням боржниці у м. Києві та притягнути виконавця до дисциплінарної відповідальності;
- провести перевірку перебування Приватного виконавця 2 за офіційним місцезнаходженням оскільки листи, ухвали суду, повістки повертались неврученими та без відповіді. Притягнути виконавця за неналежне повернення матеріалів Виконавчого провадження на виконання до Приватного виконавця 1 (з ігноруванням листів заявниці та ухвали суду).
ІІ. ПОЯСНЕННЯ ПРИВАТНОГО ВИКОНАВЦЯ ЩОДО обставин, ЗАЗНАЧЕНИХ У ЗВЕРНЕННІ, ЯКі сталИ підставою ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
Приватний виконавець 1 повідомила, що 26 серпня 2021 року від ТОВ «СМАРТФІНАНС» надійшла заява про примусове виконання рішення, в якій стягувач просить відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису від 28.07.2021, виданого приватним нотаріусом КМНО про стягнення з боржника на користь ТОВ «СМАРТФІНАНС» заборгованості. 26.08.2021 приватним виконавцем, керуючись ст.ст. 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № ___.
Підставою для відкриття Виконавчого провадження у виконавчому окрузі міста Києва стало зазначення Стягувачем у заяві про примусове виконання рішення місця знаходження майна боржника (грошових коштів) – рахунку №UA ___, відкритого в АТ «Банк Форвард» яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 105, Крім того, до заяви додано оригінал виписки по рахунку, з якої вбачається, що на рахунку № UA ___, який належить боржнику, станом на дату відкриття виконавчого провадження – 26.08.2021 наявні кошти в розмірі 0,20 гривень.
На виконання вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копію постанови про відкриття виконавчого провадження, направлено боржнику на адресу проживання, зазначену у виконавчому документі, а саме: 29000, м. Хмельницький, вул. ___, рекомендованим листом від 27.08.2021.
Всі інші документи виконавчого провадження направлялись на адресу Боржника, що зазначена у виконавчому документі у відповідності до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» простими поштовими відправленнями.
З приводу того, що приватний виконавець не відповідає на телефонні дзвінки, зазначає, що кожного дня, знаходиться на своєму робочому місці у офісі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. ___, окрім того часу коли приватним виконавцем вчиняються виконавчі дії поза межами офісу, або оголошення повітряної тривоги.
Проте, Боржниця жодного разу не намагалася зв’язатись з приватним виконавцем, а твердження останньої є лише власним припущенням та не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.
Приватний виконавець 2 повідомила, що 03.02.22 у зв’язку із зупиненням діяльності Приватного виконавця 1 між ними укладено Договір про заміщення приватного виконавця, діяльності якого зупинено.
Згідно з умовами даного Договору Приватний виконавець 2 вчиняти виконавчі дії у виконавчих провадженнях, що перебували на виконанні у Приватного виконавця 1 з 03.02.22 до поновлення її діяльності. Приватний виконавець 2 за час заміщення Приватного виконавця 1 не вчиняла жодних виконавчих дій у виконавчому провадженні № __. Також, кожного дня, знаходиться на своєму робочому місці у офісі за адресою: м. Київ, вул. ___, окрім того часу коли приватним виконавцем вчиняються виконавчі дії поза межами офісу, або оголошення повітряної тривоги.
Проте, Скаржниця жодного разу не зв'язувалась із Приватним виконавцем 2, будь які письмові звернення (листи заявниці, ухвали та повістки суду), в тому числі на електронну адресу приватного виконавця, ні від заявниці ні від суду до офісу приватного виконавця не надходили, телефонні дзвінки від заявниці на номера телефонів не надходили, а твердження останньої є лише власним припущенням та не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.
ІІІ. ПоЗИЦІЯ КОМІТЕТУ З ЕТИКи ЩОДО обставин, ЗАЗНАЧЕНИХ У ЗВЕРНЕННІ, ЯКі сталИ підставою ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
Комітет з етики зазначає, що предметом дослідження за даною скаргою є встановлення наявності або відсутності належної процесуальної комунікації приватного виконавця зі сторонами Виконавчого провадження, а також недобросовісної конкуренції в частині порушення принципу територіальності.
Комітет з етики, як орган АПВУ, діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений Кодексом професійної етики приватних виконавців України.
Діюча редакція Кодексу професійної етики приватних виконавців України (стаття 16), яка передбачає обов’язок приватних виконавців утримуватись від дій і прийомів, що мають ознаки недобросовісної конкуренції та порушення принципу територіальності, зокрема відкриття виконавчого провадження за місцем знаходження коштів на рахунках боржника, крім виконавчих документів щодо боржника-нерезидента України, затверджена рішенням
З’їзду приватних виконавців України № 7 від 26.10.2021.
Комітет з етики, дослідивши зміст скарги Боржника то додані до неї копії документів, а також зміст пояснень Приватних виконавців і доданих до них копії документів, встановив наступне.
26.08.21 Приватним виконавцем 1 відкрито Виконавче провадження з примусового виконання Виконавчого документа. Підставою для відкриття Виконавчого провадження у виконавчому окрузі міста Києва стало зазначення Стягувачем у заяві про примусове виконання рішення місця знаходження майна боржника (грошових коштів) – рахунку №UA ___, відкритого в АТ «Банк Форвард» яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 105, з наявним залишком коштів у розмірі 0,20 грн. Крім того, до заяви додано оригінал виписки по рахунку, з якої вбачається, що на рахунку № UA___, який належить боржнику, станом на дату відкриття виконавчого провадження – 26.08.2021 наявні кошти в розмірі 0,20 гривень.
03.02.2022 Виконавче провадження передано до приватного виконавця 2 у зв’язку із зупиненням діяльності Приватного виконавця 1.
Згідно з Реєстром приватних виконавців України встановлено, що поштова адреса офісу Приватного виконавця 2 є: м.Київ, вул. +__.
Разом з тим, згідно з копією конверту поштового відправлення, адресованого Приватному виконавцю 2 та долученого Боржницею до своєї скарги, встановлено, що на ньому невірно зазначено поштову адресу Приватного виконавця, а саме номер офісу.
18.04.2023 набрало законної сили рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.03.2023 у про визнання Виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
02.06.2023 до офісу приватного виконавця 1 надійшло звернення Боржниці, до якого додано копію заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.03.23 з вимогою про закінчення Виконавчого провадження.
05.06.2023 Приватним виконавцем 1 в порядку ч. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, якою припинено чинність арешту коштів боржниці та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, копію постанови надіслано сторонам виконавчого провадження простим поштовим відправленням.
ІV. НОРМАТИВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРИйнятого комітетом рішення
Діюча редакція Кодексу професійної етики приватних виконавців України (стаття 16), яка передбачає обов’язок приватних виконавців утримуватись від дій і прийомів, що мають ознаки недобросовісної конкуренції та порушення принципу територіальності, зокрема відкриття виконавчого провадження за місцем знаходження коштів на рахунках боржника, крім виконавчих документів щодо боржника-нерезидента України, затверджена рішенням
З’їзду приватних виконавців України № 7 від 26.10.2021.
Статтею 27 Кодексу передбачено, що з метою всебічного та неупередженого розгляду скарг на дії приватного виконавця щодо порушення ним норм цього Кодексу члени Комітету з етики повинні дослідити усі факти, наведені скаржником і виконавцем. Дослідження фактів, що могли призвести до порушення норм цього Кодексу, повинно мати хронологічний характер і взаємний зв’язок.
Порушення норм Кодексу професійної етики приватних виконавців повинно мати прямий умисел з боку приватного виконавця.
Тільки дослідивши вказані факти, члени Комітету з етики можуть усвідомити обставини можливого порушення та прийняти рішення про наявність ознак порушення норм цього Кодексу. Приватний виконавець може залучати до розгляду скарги інших осіб і матеріальні докази, які містять інформацію про факти та події, що є предметом дослідження скарги. Залучення вказаних осіб і матеріалів здійснюється за клопотанням приватного виконавця, що подається до Комітету з етики до початку засідання.
Для формування висновку члени Комітету з етики мають довести чи спростувати наведені в скарзі обставини.
V. ВИСНОВКИ КОМІТЕТУ З ЕТИКИ АПВУ
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 18, 26, 27 Кодексу професійної етики приватних виконавців, Комітет з етики АПВУ дійшов висновку про відсутність в діях приватних виконавців виконавчого округу міста Києва ознак порушення норм Кодексу професійної етики приватних виконавців України.
ВИСНОВОК № 244
щодо дотримання правил професійної етики приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області
На розгляд Комітету з етики АПВ України надійшла скарга від 31.10.2023 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області у виконавчому провадженні № ___ з метою надання висновку в частині дотримання приватним виконавцем ст. 18 Кодексу професійної етики приватних виконавців.
І. Виклад обставин, ЗАЗНАЧЕНИХ У ЗВЕРНЕННІ,
ЯКІ сталИ підставою ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
Скаржник звернулась зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області. Скаржник зазначає, що вона є боржником у виконавчому провадженні № ___, відкритому 24.01.2022 з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з боржника на користь ТОВ «ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ГРУПА «ЛЕКС» заборгованості. При виконанні виконавчого напису приватним виконавцем накладено арешт на всі банківські рахунки, в тому числі і на картковий рахунок на який боржник отримує заробітну плату.
Не погоджуючись з виконавчим написом, Скаржником 07.02.2022 подано позовну заяву до Харківського районного суду Харківської області про визнання виконавчого напису, на підставі якого відкрито виконавче провадження, незаконним.
За текстом скарги боржник вказує, що приватний виконавець не виходить на зв'язок, перешкоджає ознайомленню з виконавчим провадженням, не відповідає на запити у встановлені строки, за місцем реєстрації не перебуває. В підтвердження цього надає копії звернення до приватного виконавця, з квитанціями про відправлення.
Окрім того, скаржник зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов’язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
За таких умов, скаржник вважає, що дії приватного виконавця є незаконними та вчиненими з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо накладання арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання; також в частині не зняття арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини після отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
ІІ. ПОЯСНЕННЯ ПРИВАТНОГО ВИКОНАВЦЯ ЩОДО обставин, ЗАЗНАЧЕНИХ У ЗВЕРНЕННІ, ЯКі сталИ підставою ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
Приватним виконавцем надано пояснення щодо здійснення виконавчого провадження № ___.
Так, приватний виконавець в поясненнях зазначає про відсутнє будь яке документальне підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. А також зазначає, що вказана постанова, банківською установою, не поверталась без виконання з цих підстав. При цьому, оскільки постанова про арешт коштів боржника прийнята банком до виконання, то рахунок не належить до переліку таких, звернення стягнення на які заборонено законом.
06.11.2023 Полтавським районним судом Полтавської області ухвалено рішення про визнання виконавчого напису, на підставі якого відкрито виконавче провадження № ___ таким, що не підлягає виконанню. Рішення набрало законної сили 06.12.2023.
20.12.2023, керуючись п.5 ст. 39 та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
ІІІ. ПоЗИЦІЯ КОМІТЕТУ З ЕТИКи ЩОДО обставин, ЗАЗНАЧЕНИХ У ЗВЕРНЕННІ, ЯКі сталИ підставою ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
Комітет зазначає, що предметом дослідження за даною скаргою є встановлення наявності або відсутності в діях приватного виконавця виконавчого округу Харківської області фактів порушення норм Кодексу професійної етики приватних виконавців України.
Комітет з етики, як орган АПВУ, діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений Кодексом професійної етики приватних виконавців України.
Комітет, дослідивши зміст скарги та додані до неї копії документів, а також зміст пояснень приватного виконавця, та додані до нього копії документів, встановив наступне.
- Приватним виконавцем виконавчого Харківської області відкрито виконавче провадження № ___ та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника.
- Боржником було скеровано, на адресу приватного виконавця, заяву про зняття арешту з заробітної карти та закриття виконавчого провадження. Копію звернення та квитанцію про направлення додано.
- Приватний виконавець, в поясненнях, зазначає про відсутнє документальне підтвердження, щодо спеціального режиму використання рахунку боржника. Проте, не надає підтвердження чи пояснення, відносно надання відповіді на заяву скаржниці.
- 06.11.2023 рішенням Полтавського районного суду Полтавської області виконавчий напис, на підставі якого відкрито виконавче провадження №___, визнано таким, що не підлягає виконанню. 06.12.2023 рішення набирає законної сили. У зв’язку з цим, 20.12.2023 приватним виконавцем закінчено виконавче провадження.
Інші обставини, викладені у зверненні, не досліджувались, з огляду на те, що вони не належать до питань дотримання норм професійної етики приватних виконавців, урегульованих Кодексом.
ІV. НОРМАТИВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРИйнятого комітетом рішення
Статтею 27 Кодексу передбачено, що з метою всебічного та неупередженого розгляду скарг на дії приватного виконавця щодо порушення ним норм цього Кодексу члени Комітету з етики повинні дослідити усі факти, наведені скаржником і виконавцем. Дослідження фактів, що могли призвести до порушення норм цього Кодексу, повинно мати хронологічний характер і взаємний зв’язок.
Порушення норм Кодексу професійної етики приватних виконавців повинно мати прямий умисел з боку приватного виконавця.
Тільки дослідивши вказані факти, члени Комітету з етики можуть усвідомити обставини можливого порушення та прийняти рішення про наявність ознак порушення норм цього Кодексу. Приватний виконавець може залучати до розгляду скарги інших осіб і матеріальні докази, які містять інформацію про факти та події, що є предметом дослідження скарги. Залучення вказаних осіб і матеріалів здійснюється за клопотанням приватного виконавця, що подається до Комітету з етики до початку засідання.
Для формування висновку члени Комітету з етики мають довести чи спростувати наведені в скарзі обставини.
V. ВИСНОВКИ КОМІТЕТУ З ЕТИКИ АПВУ
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 18, 26, 27 Кодексу професійної етики приватних виконавців України, Комітет з етики АПВУ дійшов висновку про наявність у діях приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ознак порушення статті 18 Кодексу професійної етики приватних виконавців України.
ВИСНОВОК №245
щодо дотримання правил професійної етики приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області
На розгляд Комітету з етики АПВ України надійшло звернення Міністерства юстиції України від від 26.01.2024 щодо дій приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області у виконавчому провадженні № ___ з метою надання висновку в частині дотримання приватним виконавцем Кодексу професійної етики приватних виконавців.
І. Виклад обставин, ВИКЛАДЕНИХ У ЗВЕРНЕННІ, ЯКЕ сталО підставою ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
Міністерство юстиції України, здійснюючи перевірку відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження, встановило, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області (далі – приватний виконавець) перебувало виконавче провадження № ___ з примусового виконання судового наказу, виданого 09.02.2023 Господарським судом Запорізької області про стягнення з Комунального сільськогосподарського підприємства «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради на користь ПрАТ «Енергетична компанія «Барвінок» заборгованості та судового збору (постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 17.02.2023).
17.02.2023 приватним виконавцем у цьому виконавчому провадженні винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі ___ грн. та постанова про стягнення з боржника основної винагороди в сумі ___ грн.
17.02.2023 приватним виконавцем у виконавчому провадженні № ___ винесена постанова про арешт коштів боржника, яка направлена на виконання до банків. З відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження було встановлено, що зазначена постанова повернута банками без виконання у зв’язку з відсутністю рахунків/клієнта.
20.02.2023 приватним виконавцем винесена постанова про зміну (доповнення) реєстраційних даних боржника, відповідно до якої замість «код ЄДРПОУ: ___113» зазначено «код ЄДРПОУ: ___413».
20.02.2023 приватним виконавцем у виконавчому провадженні № ___ винесена постанова про арешт коштів боржника, яка направлена на виконання до банків.
З відомостей Системи Міністерством юстиції України встановлено, що при здійсненні виконавчого провадження № ___, 16.03.2023, 24.03.2023, 04.04.2023, 12.04.2023 та 14.04.2023 до банків направлялись платіжні інструкції на примусове списання коштів з рахунків боржника.
В подальшому на рахунок приватного виконавця, відкритий для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам надійшли кошти в сумі ___ грн., які розподілені приватним виконавцем таким чином: ___ грн. перераховані на рахунок стягувача як заборгованість за виконавчим документом;
___ грн. перераховані на рахунок приватного виконавця як основна винагорода; ___ грн. перераховані, як витрати виконавчого провадження.
21.04.2023 приватним виконавцем винесена постанова про зняття арешту з коштів на всіх рахунках боржника.
21.04.2023 приватним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № ___ на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Міністерство юстиції України зазначає, що приватний виконавець здійснював примусове виконання рішення, яке не підлягає виконанню приватним виконавцем, адже боржником у виконавчому провадженні № ___ є комунальне підприємство.
За таких умов, Міністерство юстиції України вбачає в діях приватного виконавця порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», що в свою чергу свідчить про те, що приватний виконавець при здійсненні своєї діяльності не дотримується принципу та засад законності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону та п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження».
Окрім цього, Міністерство юстиції України звертає увагу на те, що вже повідомляло Раді приватних виконавців України листом від 02.08.2023 про те, що у зв’язку з порушенням приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень діяльність приватного виконавця неодноразово зупинялась на підставі відповідних наказів Міністерства юстиції України відповідно до підпункту 4 пункту 61 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
При цьому Міністерство юстиції України зазначає, що така поведінка приватного виконавця не сприяє підвищенню авторитету та суспільної довіри й поваги до професії приватного виконавця, шкодить репутації приватного виконавця та авторитету цієї професії.
ІІ. ПОЯСНЕННЯ ПРИВАТНОГО ВИКОНАВЦЯ ЩОДО обставин, ВИКЛАДЕНИХ У ЗВЕРНЕННІ, ЯКЕ сталО підставою ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
Листом Голови Ради приватних виконавців України від 06.02.2024 приватному виконавцю запропоновано надати пояснення та копії відповідних документів щодо обставин, викладених у зверненні Міністерства юстиції України, в частині дотримання Кодексу професійної етики приватних виконавців.
Приватним виконавцем листом від 21.02.2024 надано пояснення щодо обставин, викладених у зверненні Міністерства юстиції України, в частині дотримання Кодексу професійної етики приватних виконавців.
Так, приватний виконавець в поясненнях зазначає наступне:
17.02.2023 до офісу приватного виконавця надійшла заява від стягувача – про відкриття провадження з виконання судового наказу, виданого 09.02.2023 Господарським судом Запорізької області про стягнення з Комунального сільськогосподарського підприємства «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради на користь ПрАТ «Енергетична компанія «Барвінок» заборгованості та судового збору.
Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 17.02.2023.
Приватний виконавець стверджує, що, відкриваючи виконавче провадження, ним були враховані документи, надані стягувачем, котрі підтверджували здійснення боржником – Комунальним сільськогосподарським підприємством «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради господарської діяльності з отриманням прибутку та відповідною сплатою податків, що, на думку приватного виконавця, виключало фінансування боржника виключно за кошти державного або місцевого бюджету.
На обґрунтування правомірності своїх дій приватний виконавець, посилаючись на зміст п. 2 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», зазначає, що законодавцем не використано розділових знаків у вигляді крапки або крапки з комою при переліченні тих суб’єктів стягнення, щодо яких можна виконувати рішення, якщо вони фінансуються не лише за кошти державного або місцевого бюджету, і що не існує жодних офіційних роз’яснень чи позицій Верховного Суду з приводу тлумачення цієї норми іншим чином, ніж граматичним (філологічним) видом тлумачення.
Приватний виконавець стверджує, що жодні особи, включаючи боржника у виконавчому провадженні № ___, а саме Комунального сільськогосподарського підприємства «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради – не оскаржували дії приватного виконавця та не заявляли про якісь негативні наслідки виконання рішення, яке є обов’язковим в силу Конституції України.
У своїх поясненнях приватний виконавець наголошує на тому, що дії були вчинені у відповідності до чинного законодавства України та ґрунтуються на правових цінностях громадянського суспільства для належного виконання вимог виконавчого документа.
ІІІ. ПоЗИЦІЯ КОМІТЕТУ З ЕТИКи ЩОДО обставин, ВИКЛАДЕНИХ У ЗВЕРНЕННІ, ЯКЕ сталО підставою ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
Проаналізувавши вищезазначені фактичні обставини справи, Комітет з етики зауважує, що хоча питання законності відкриття виконавчого провадження стосовно боржника – комунального підприємства відповідно до статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» відноситься до сфери контролю Міністерства юстиції України, проте надання висновку, щодо дотримання приватним виконавцем Кодексу професійної етики приватних виконавців, не залежить від наявності рішення компетентного органу, яким встановлені порушення приватним виконавцем положень чинного законодавства.
Враховуючи те, що у своєму зверненні Міністерство юстиції України зазначає, що поведінка приватного виконавця не сприяє підвищенню авторитету та суспільної довіри й поваги до професії приватного виконавця, шкодить репутації приватного виконавця та авторитету цієї професії, відтак, предметом дослідження за даним зверненням є встановлення наявності або відсутності в діях приватного виконавця фактів порушення статті 4 Кодексу професійної етики приватних виконавців України.
Так, статтею 4 Кодексу професійної етики приватних виконавців України встановлено, що етика поведінки у реалізації професійної діяльності приватних виконавців має ґрунтуватися на правових цінностях громадянського суспільства.
Поведінка приватного виконавця повинна сприяти підвищенню авторитету та суспільної довіри й поваги до професії.
Приватний виконавець не може допускати дій, висловлювань і вчинків, які можуть зашкодити його репутації та авторитету професії.
До правових цінностей громадянського суспільства відносять, передусім, свободу, рівність і справедливість, а також законність, правопорядок, право власності, свобода думки, слова, віросповідання тощо.
Комітет з етики не може залишати поза увагою факт того, що приватний виконавець протягом одного лише 2023 року тричі притягався до дисциплінарної відповідальності. При цьому, як вбачається з відомостей на сайті Судова влада України та ЄДРСР, накази Міністерства юстиції України від 21.04.2023 № 930/7, від 25.07.2023 № 1842/7, від 04.10.2023 № 2333/7, якими приватного виконавця притягнуто до дисциплінарної відповідальності, у встановленому законодавством порядку не визнавались протиправними та не скасовувались.
Комітет зазначає, що неодноразове порушення приватним виконавцем законодавства України не відповідає правовим цінностям громадянського суспільства (справедливості, законності, правопорядку). При цьому, систематичність таких дій зумовлює формування у суспільстві негативного ставлення до професії приватного виконавця та створює ілюзію безкарності дій приватного виконавця, а відповідно, не сприяє підвищенню авторитету та суспільної довіри й поваги до професії приватного виконавця.
Окремо необхідно відмітити, що попри те, що Комітет з етики не наділений повноваженнями надавати правову оцінку діям приватного виконавця в частині дотримання ним положень чинного законодавства України, проте, враховуючи те, що Комітет з етики складається виключно з приватних виконавців, тобто з визнаних державою фахівців у сфері примусового виконання рішень, які в своїй діяльності керуються першочергово Законом України «Про виконавче провадження», а відповідно, можуть навіть без надання правових висновків щодо тієї чи іншої ситуації стверджувати, що Закон України «Про виконавче провадження» в імперативному порядку забороняє приватним виконавцям здійснювати примусове виконання рішень про стягнення боргу з комунальних підприємств.
При цьому, обґрунтування приватного виконавця своєї позиції щодо можливості у даному випадку відкриття виконавчого провадження стосовно боржника – комунального підприємства за допомогою граматичного (філологічного) способу тлумачення пункту 2 частини 2 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» (Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету) є хибним, позаяк проведене приватним виконавцем тлумачення змісту вказаного положення Закону є по більшій мірі суб’єктивним.
Зокрема, стверджуючи про те, що законодавцем не використано розділових знаків у вигляді крапки або крапки з комою при переліченні тих суб’єктів стягнення, щодо яких можна виконувати рішення, приватний виконавець вважає, що словосполучення «та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету» розповсюджується на всі попередньо перелічені суб’єкти, а саме: «держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків», які у такому випадку виступають як є однорідні члени речення.
Тобто, слідуючи такій позиції приватного виконавця, відсутність одного із цих однорідних членів не має призводити до втрати логічного сенсу речення. І це могло бути так, якби не використаний законодавцем сполучник «та/або» перед словосполученням «які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету». Натомість, у разі видалення із вказаного переліку суб’єктів, наприклад, такого як «юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків», то його відсутність спотворює зміст речення: «Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету».
Натомість, враховуючи те, що після підмета «юридичні особи» вже наявний конкретизуючий додаток «частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків», а після нього наявний словосполучник «та/або», то логічним є висновок, що додаток «які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету» конкретизує все той же підмет «юридичні особи» із врахуванням попереднього конкретизуючого додатку, а не всі попередньо перелічені суб’єкти.
Отже, застосовуючи синтаксичне граматичне тлумачення змісту пункту 2 частини 2 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», все ж таки можна дійти висновку, що передбачена законодавцем заборона примусового виконання приватними виконавцями рішень, боржником за яким є комунальне підприємство, розповсюджується на всі без виключення комунальні підприємства. В свою чергу, у даному випадку, навіть не маючи доступу до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань можна достеменно констатувати, що підприємство є комунальним, оскільки про це прямо зазначено в найменуванні підприємства, яке містить слово «комунальне».
Комітет наголошує, що порушення приватним виконавцем норм профільного законодавства не може мати позитивної оцінки через призму дотримання норм Кодексу професійної етики приватних виконавців, оскільки має наслідком завдання шкоди авторитету і репутації професії, підриває довіру суспільства до неї та загалом прямо суперечить визначеним самою спільнотою правилам професійної діяльності.
IV. ВИСНОВКИ КОМІТЕТУ З ЕТИКИ АПВУ
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 4, 26, 27 Кодексу професійної етики приватних виконавців України, Комітет з етики АПВУ дійшов висновку, що у діях приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області наявні порушення статті 4 Кодексу професійної етики приватних виконавців.
Голова Комітету з етики АПВУ
Віталіна КІСЕЛЬОВА