Висновки від 22.08.2023

Висновок № 222

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області

Членами Комітету було проведено аналіз скарги боржника щодо дій приватного виконавця виконавчого округу Харківської області з приводу неправомірної, на думку скаржника, бездіяльності щодо закінчення виконавчого провадження.
Боржник у свої скарзі зазначає, що приватним виконавцем 11.12.2021 відкрито виконавче провадження № ___ та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках.
Ухвалою Кегичівського районного суду від 31.01.2022 зупинено вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № ___, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області, на підставі виконавчого напису №11392, вчиненого 22.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення зі скаржника на користь ТОВ «Українські Фінансові операції» заборгованості.
Одночасно скаржник зазначає, що приватному виконавцю 21.02.2022 належним чином було направлено рішення суду на поштову адресу і на електронну пошту, вказані на сайті ЄРПВУ Міністерства юстиції України. Телефонні дзвінки приватний виконавець ігнорує, жоден телефонний номер не відповідає.
У своїй скарзі боржник просить зобов’язати приватного виконавця Харківського виконавчого округу зняти арешт грошових коштів та закрити виконавче провадження № ___ і розблокувати банківські картки, якщо за цей період неправомірно було стягнуто кошти - повернути їх в повному обсязі на той рахунок з якого вони були стягнуті, притягнути до відповідальності за бездіяльність приватного виконавця Харківського виконавчого округу.
До скарги долучено копію постанови про арешт коштів боржника № ___ від 13.12.2021 та копію ухвали Кегичівського районного суду № 624/60/22 від 31.01.2022. Будь-яких доказів направлення та отримання вищевказаної ухвали приватним виконавцем скаржником не надано. Так само, доказів ігнорування звернення скаржника чи неналежної комунікації зі сторони виконавця, Комітету з етики надано не було.
Письмових пояснень приватного виконавця Комітету з етики не було надано. Станом на день розгляду Комітетом з етики скарги, перевіркою АСВП, виконавче провадження № ___ перебувало у статусі зупинено.
Комітет з етики звертає увагу на недопущенні ігнорування приписів статті 35 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», якими закріплено обов’язок приватного виконавця надати Раді приватних виконавців України пояснення та копії відповідних документів.
Комітет з етики наполягає на тому, що відсутність пояснень приватного виконавця та/або матеріалів, якими обґрунтовано доводи, викладені ним у поясненнях, може призводити до відсутності можливості надати обґрунтований висновок про порушення або не порушення приватним виконавцем норм професійної етики. Окрім того, Комітету з етики не має можливості повно і всебічно дослідити обставини, наведені у скарзі.
Окрім того, Комітет з етики зауважує, що свідоме ігнорування органів самоврядування АПВУ не сприяє підвищенню авторитету та суспільної довіри й поваги до професії.
Стаття 4 Кодексу професійної етики приватних виконавців України закріплює, що етика поведінки у реалізації професійної діяльності приватних виконавців має ґрунтуватися на правових цінностях громадянського суспільства.
Відповідно до статті 27 Кодексу професійної етики приватних виконавців України з метою всебічного та неупередженого розгляду скарг на дії приватного виконавця щодо порушення ним норм цього Кодексу члени Комітету з етики повинні дослідити усі факти, наведені скаржником і виконавцем. Дослідження фактів, що могли призвести до порушення норм цього Кодексу, повинно мати хронологічний характер і взаємний зв’язок.
Порушення норм Кодексу професійної етики приватних виконавців повинно мати прямий умисел з боку приватного виконавця.
Тільки дослідивши вказані факти, члени Комітету з етики можуть усвідомити обставини можливого порушення та прийняти рішення про наявність ознак порушення норм цього Кодексу. Приватний виконавець може залучати до розгляду скарги інших осіб і матеріальні докази, які містять інформацію про факти та події, що є предметом дослідження скарги. Залучення вказаних осіб і матеріалів здійснюється за клопотанням приватного виконавця, що подається до Комітету з етики до початку засідання.
Для формування висновку члени Комітету з етики мають довести чи спростувати наведені в скарзі обставини.
Враховуючи вищевикладене, при розгляді скарги та додатних до неї матеріалів, Комітет дійшов висновку, що приватний виконавець виконавчого округу Харківської області діяв в межах своїх повноважень. Ознак порушення Кодексу професійної етики приватним виконавцем виявлено не було.

Висновок № 223

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

В результаті проведеного аналізу скарги заявників від 26.04.2023, як солідарних боржників за виконавчими провадженнями №№ ___ та доданих до них матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу м. Києва було зроблено наступні висновки:
Скаржники звернулися до АПВУ зі скаргою від 26.04.2023 щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу м. Києва.
Так, у приватного виконавця на виконанні перебувають виконавчі провадження:
№ __ щодо примусового виконання виконавчого листа № 753/15996/21 від 23.01.2023 виданого Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення солідарно зі скаржників на користь ТзОВ «Євро-Реконструкція» заборгованості за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення;
№ __ щодо примусового виконання виконавчого листа № 753/15996/21 від 23.01.2023, виданого Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення солідарно зі скаржників на користь ТзОВ «Євро-Реконструкція» інфляційну складову боргу та 3 % річних.
Суть скарги полягає у порушенні приватним виконавцем вимог чинного законодавства та Кодексу професійної етики приватних виконавців, а саме у неправомірності накладення арешту на кошти боржника, оскільки, на арештований рахунок надходять пенсійні виплати, що порушує вимоги Закону України «Про виконавче провадження».
З пояснення приватного виконавця встановлено, що довідка про зарахування коштів на спірний рахунок, надана боржником разом із зверненням на адресу офісу приватного виконавця жодним чином не доводить того факту, що даний рахунок використовується лише для зарахування пенсії, а отже доводи скаржника є необґрунтованими.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є, в тому числі, звернення стягнення на кошти боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Частиною 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26 Закону України "Про теплопостачання", статті 18 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Однак, законодавець не встановлює у жодному Законі про те, що на рахунок фізичної особи не може бути накладено арешт.
А тому, накладаючи арешт на вказаний рахунок виконавець вчиняє дії, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» з метою повного, ефективного та своєчасного виконання рішення суду.
У випадку, якщо поточний рахунок відкритий для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат у заяві про відкриття поточного рахунку зазначено, що вказаний рахунок є рахунком виключно для зарахування таких коштів, або ж якщо використовується уже наявний відкритий рахунок, то така інформація визначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.
У всіх інших випадках, за рахунком «Кошти на вимогу фізичних осіб» (призначення рахунку: облік вкладів (депозитів) на вимогу фізичних осіб, у тому числі поточні рахунки фізичних осіб та розрахунки за ними; надані кредити овердрафт) за дебетом та кредитом проводяться наступні операції. За дебетом: суми перерахувань, виплат за розпорядженням власників рахунків згідно з режимом роботи рахунків, суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України, надані кредити овердрафт. За кредитом: суми, що надходять у встановленому порядку на рахунки клієнтів згідно з режимом роботи рахунків, суми залишків кредитів овердрафт, що перераховані на рахунки простроченої заборгованості. Тобто, на рахунок 2620 можуть надходити будь-які кошти, а не лише заробітна плата чи пенсія, якщо інше не обумовлено в договорі між Банком та боржником.
З наведеного слід зробити висновок про те, що законодавець не тільки не забороняє накладення арешту на рахунок, але й чітко вказує на те, що кошти на вказаному рахунку підлягають примусовому стягненню.
Частиною 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, в тому числі, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Отже, накладення арешту на кошти боржника є правомірною дією виконавця і лише за настання певних обставин, передбачених ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець вправі знімати накладений арешт.
Також додатково приватний виконавець зазначає, що 19.05.2023 на адресу офісу надійшло дві заяви від скаржників про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.
19.05.2023, керуючись пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника та скеровано в банк для виконання.
Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.

Висновок № 224

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області

Членами Комітету з етики було проведено аналіз скарги боржника щодо дій приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області з приводу неправомірної, на думку скаржника, діяльності щодо виконання рішення про стягнення боргу на користь ТОВ «АІА Фінанс Груп».
Боржниця у свої скарзі зазначає, що приватним виконавцем 14.02.2022 відкрито виконавче провадження № ___ та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно в межах суми боргу.
Скаржниця зазначає, що відповідно до п. 7 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо сума боргу не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, то звернення стягнення на єдине житло та земельну ділянку не здійснюється. На думку скаржниці, накладання арешту на нерухоме майно боржниці у відповідних реєстрах означає звернення стягнення на це майно. Тому вона вважає, що приватний виконавець порушила вищевказану норму закону.
Приватний виконавець пояснює, що накладання арешту на все майно у відповідних реєстрах в межах суми боргу, не означає звернення стягнення на нього. Комітет з етики погоджується з приватним виконавцем. А також зауважує, що питання підняті у скарзі залишаються суто адміністративно-правовими і не стосуються порушень положень Кодексу професійної етики приватних виконавців.
Враховуючи вищевикладене, при розгляді скарги та додатних до неї матеріалів, Комітет дійшов висновку, що приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області діяла в межах своїх повноважень. Ознак порушення Кодексу професійної етики приватним виконавцем виявлено не було.