Висновок № 132
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва
Комітет з етики дослідив доводи скарги адвоката, який діє в інтересах заявника, пояснення приватного виконавця та надані приватним виконавцем матеріали на дотримання норм Кодексу професійної етики приватних виконавців.
Заявник є боржником за виконавчим провадженням № 63536203, відкритим на підставі виконавчого напису № 10735, вчиненого приватним нотаріусом Київського МНО 31.10.2020 р. про стягнення із заявника на користь ТОВ «ФК «Фінансова інновація» заборгованості у розмірі.
Заявник посилається на порушення приватним виконавцем ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» при відкритті виконавчого провадження. Він стверджує, що боржник в місті Києві ніколи не проживав, не працював, будь-якого майна в місті Києві не має.
Дослідивши матеріали виконавчого провадження № 63536203, Комітет з етики встановив, що 06.11.2020 р. ТОВ «ФК «Фінансова інновація» звернулося до приватного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження. До заяви представника за довіреністю ТОВ «ФК «Фінансова інновація» додано виконавчий напис № 10735, вчиненого приватним нотаріусом Київського МНО 31.10.2020 р.
У виконавчому документі, окрім місця реєстрації, зазначено місце проживання боржника – 03058, м. Київ, вул. Ніжинська, буд. __, кв. __. За результатом розгляду поданих документів, 09.11.2020 р. приватний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України. Тобто, враховуючи наведені вище норми законодавства, якщо місце проживання, перебування боржника – фізичної особи та місцезнаходження боржника – юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташоване в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та на яку розповсюджується відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження.
Окрім того, щодо адреси місця перебування, проживання боржника – фізичної особи, що відрізняється від адреси його реєстрації Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 09.12.2020 р. у справі № 460/3537/20 дійшов до висновків, що: «якщо адреса місця проживання/перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження майна боржника, вказана у виконавчому документі, знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця, то відкриття виконавчого провадження, за умови дотримання приватним виконавцем інших вимог Закону № 1404-VIII, є правомірним».
Комітет з етики, зважаючи на норми чинного законодавства, усталену судову практику дійшов до висновку про правомірність дій приватного виконавця, стосовно відкриття виконавчого провадження.
Скаржник стверджує, що приватний виконавець нібито не надав відповідь на адвокатський запит. Відповідно до доводів скарги 06.01.2021 р. на електронну адресу приватного виконавця направлено адвокатський запит від 05.01.2021 р. № 1. Скаржник стверджує, що станом на 21.01.2021 р. відповідь на зазначений запит від приватного виконавця не надійшла.
Відповідно до пояснень приватного виконавця, встановлено, що 28.01.2021 р. та 12.02.2021 р. до приватного виконавця надходили адвокатські запити. Відповіді на зазначені запити приватний виконавець надав 01.02.2021 р. та 15.02.2021 р. відповідно, що підтверджується наданими матеріалами. Приватний виконавець у своїх поясненнях стверджує, що адвокатський запит від 05.01.2021 р. № 1 до нього не надходив.
Ст. 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб’єктами електронного документообігу.
Якщо попередньою домовленістю між суб’єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження.
У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.
Якщо автор і адресат у письмовій формі попередньо не домовилися про інше, електронний документ вважається відправленим автором та одержаним адресатом за їх місцезнаходженням (для фізичних осіб – місцем проживання), у тому числі якщо інформаційна, телекомунікаційна, інформаційно-телекомунікаційна система, за допомогою якої одержано документ, знаходиться в іншому місці. Місцезнаходження (місце проживання) сторін визначається відповідно до законодавства.
Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, враховуючи вимоги до оформлення електронного документа та його відправлення, доводи, викладені приватним виконавцем у своїх поясненнях, Комітет з етики дійшов до висновків про відсутність обґрунтованих підстав вважати, що приватним виконавцем було отримано адвокатський запит від 05.01.2021 р. № 1.
Ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності.
Комітет з етики зважає, що в переліку суб’єктів, яким може бути скерований адвокатський запит, передбачений ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відсутній такий суб’єкт як фізична особа – суб’єкт незалежної професійної діяльності.
Ст. 36 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» чітко визначає, що рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому законом.
Законодавство не передбачає іншої процедури оскарження рішень, дій чи бездіяльності приватного виконавця, окрім як до суду, в порядку визначеному ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження». Так, згідно частини першої вказаної статті рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Враховуючи вищевикладене, Комітет з етики дійшов висновку, що ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця в діях та рішеннях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва під час здійснення виконавчого провадження № 63536203 не виявлено.
Висновок № 133
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва
Комітет з етики дослідив доводи листа Директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кисельова М.Є., пояснення приватного виконавця та надані приватним виконавцем матеріали на дотримання норм Кодексу професійної етики приватних виконавців.
Заявник звернувся до Ради приватних виконавців України з листом про нібито невиконання приватним виконавцем вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 р. про витребування матеріалів виконавчого провадження № 63752423.
Комітет з етики, дослідивши доводи звернення, пояснення приватного виконавця та надані матеріали, встановив, що у Харківському окружному адміністративному суді відкрита справа № 520/18543/2020 за позовом боржника про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу міста Києва.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 р. у приватного виконавця було витребувано копії матеріалів виконавчого провадження № 63752423. Зі змісту ухвали від 03.02.2021 р. у справі № 520/18543/2020 вбачається, що ухвала від 23.12.2020 р. направлялася на офіційну електронну адресу приватного виконавця 24.12.2020 р.
Проте, з огляду на те, що вимоги про витребування копій матеріалів виконавчого провадження приватним виконавцем не були виконані, Суд постановив ухвалу від 19.01.2021 р., якою вдруге витребував у приватного виконавця копії матеріалів виконавчого провадження № 63752423. Ухвала від 19.01.2021 р. направлена 20.01.2021 р. на офіційну електронну адресу приватного виконавця.
У зв’язку з тим, що копії матеріалів виконавчого провадження № 63752423 не були надані Суду у судове засідання, яке відбулося 03.02.2021 р., того ж дня, Суд постановив нову ухвалу, якою втретє витребував копії матеріалів виконавчого провадження.
Приватний виконавець у своїх поясненнях зазначає, що про розгляд справи довідалася лише з ухвали № 520/18543/2020 від 03.02.2021 р., яка 09.02.2021 р. надійшла на поштову адресу приватного виконавця. Водночас зазначає, що на поштову та офіційну електронну адресу приватного виконавця жодних документів, у тому числі ухвал про витребування доказів у справі № 520/18543/2020 від Харківського окружного адміністративного суду до 09.02.2021 р. року не надходило.
15.02.2021 р. приватний виконавець направила до Суду заяву про відкладення судового засідання, обґрунтовуючи це тим, що позовну заяву не отримувала та, водночас, направила завірені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження № 63752423.
Заяву разом з копією матеріалів виконавчого провадження № 63752423 направлено на офіційну електронну пошту Суду 15.02.2021 р. Крім того, заяву з копією матеріалів виконавчого провадження № 63752423 направлено на адресу Суду рекомендованим поштовим відправленням за № 0209422164657.
22.02.2021 р. на електронну пошту приватного виконавця надійшла судова повістка та ухвала від 17.02.2021 р. про продовження строку розгляду справи в порядку ст. 287 КАС України та копію позову з додатками.
Так, відповідно до ухвали Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/18543/2020 від 17.02.2021 р., продовжено строк розгляду справи в порядку ст. 287 КАС України, відповідачу надано додатковий час для ознайомлення з позовною заявою та надання відзиву, у зв’язку з цим відкладено судове засідання по справі № 520/18543/2020 на 16.03.2021 р.
Враховуючи вищевикладене, Комітет з етики дійшов висновку, що ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця в діях та рішеннях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва не виявлено.
Висновок № 134
щодо оцінки дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва
До Комітету з етики надійшло звернення від 09.03.2021 р. приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області щодо можливих порушень норм Кодексу етики та пояснення для надання висновку відносно дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва.
Членами Комітету було проведено аналіз наданих заявником матеріалів та пояснення приватного виконавця, а також інформацію із виступів скаржника та відповідача, що були заслухані на засіданні Комітету з етики.
Перш за все, слід зауважити, що члени Комітету з етики неупереджено та нейтрально розглядали конфліктну ситуацію, яка викликає певну емоційну складову, завдяки виступам заявника. Для всебічного вивчення викладених фактів членами Комітету була відтворена картина подій, що були передумовою вказаного конфлікту, подій які супроводжували конфлікт та подій які відбулись після конфлікту, але настали в разі його виникнення.
Проведеним дослідженням встановлено, що 06.10.2020 р. під електронним ключем приватного виконавця виконавчого округу міста Києва отримано витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян із особистими даними приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області та його батьків. Даний витяг містив дані про місце мешкання батьків скаржника та його місце реєстрації.
Знайти місцезнаходження самого висновку, мету його отримання та факти його використання не сталося можливим. Заявник стверджує, що отримання цих даних може бути пов`язане з виборами його до органів самоврядування спільноти приватних виконавців України, яке проходило приблизно в той час, коли був отриманий висновок. Також він вважає, що дана інформація була передана невідомим журналістам, які відвідували його матір за місцем реєстрації. Проте доказів цього твердження він не надав та сам погодився, що це лише його припущення. Комітет етики також не зміг знайти підтвердження вказаних припущень.
Відповідач пояснив, що не отримував особисто витяг з особистими даними заявника та навіть не бачив його ніколи. Після виявлення цього факту відповідач провів пошук вказаного висновку, але знайти його слідів йому не вдалося. Комітетом встановлено, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва ніколи не мав відкритих конфліктів з приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області, які б підтвердили наявність мотивів вчинення даного діяння. За підозрою відповідача цей витяг міг зробити хтось із його помічників, які мали доступ до його електронного ключа та могли скористатися ним в особистих цілях. Проте доказів даного твердження він не надав та особу помічника не назвав.
Стосовно можливих порушень приватним виконавцем міста Києва ст. 9 Кодексу професійної етики приватних виконавців (Взаємовідносини с колегами) встановлено, що вони не підтверджуються матеріальними доказами зі сторони заявника.
Варто зауважити, що факт отримання витягу із Державного реєстру актів цивільного стану громадян із особистими даними приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області та його батьків сумніву не підлягає. Сам приватний виконавець міста Києва визнав свою провину в неналежному використанні електронного ключа та відповідальність за дії своїх помічників.
Враховуючи викладене, члени Комітету з етики вбачають ознаки порушення ст. 8 Кодексу професійної етики приватних виконавців, яка вказує, що приватний виконавець збирає та обробляє персональні дані тільки для цілей виконавчого провадження, що полягає в незаконному збиранні та оброблянні персональних даних приватного виконавця Дніпропетровської області. Також ст. 8 Кодексу професійної етики приватних виконавців стверджує, що інформація, яка є комерційною, банківською, державною або іншою таємницею, збирається і обробляється тільки для цілей виконавчого провадження, що вказує на наявність порушення з боку приватного виконавця міста Києва.
Відповідно до п. 8.5 розділу 8 Статуту АПВУ Комітет з етики за дорученням РПВУ розглядає питання та надає правові висновки щодо фактів порушення приватними виконавцями правил професійної етики.
Згідно п.п.12 п.4.1. розділу 4 Положення про Раду приватних виконавців України, РПВУ розглядає висновок Комітету з етики щодо порушення або непорушення приватними виконавцями правил професійної етики.
Відповідно до ст. 2 Кодексу професійної етики приватного виконавця поведінка приватного виконавця повинна бути тактовною та сприяти підвищенню авторитету, поваги та довіри до професії; етика його поведінки базується на загальноприйнятих цінностях і визначається відповідальністю перед суспільством; має бути прикладом високого професіоналізму.
Відповідно до ст. 7 Кодексу професійної етики приватного виконавця приватний виконавець, під час здійснення своєї діяльності, повинен неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, більшістю голосів Комітет з етики дійшов висновку, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва діяв в супереч норм Кодексу професійної етики приватних виконавців та його дії мають ознаки порушення ст. 8 Кодексу професійної етики приватних виконавців.
Висновок № 135
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області
В результаті проведеного аналізу скарги третьої особи у виконавчому провадженні від 17.12.2020 р. та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області було зроблено наступні висновки.
У приватного виконавця Полтавської області на виконанні перебувають виконавчі провадження № 63253347 з примусового виконання наказу Східного апеляційного господарського суду № 875/1513/20 від 29.09.2020 р. про звернення стягнення на предмет заставного майна боржника, що розташоване за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Супрунівка, вул. Промислова, б. __ (перелік заставного майна вичерпно вказаний в наказі) та № 63253995 з примусового виконання наказу Східного апеляційного господарського суду № 875/1513/20 від 29.09.2020 р. про звернення стягнення на предмет заставного майна того ж самого боржника, що розташоване за тією ж адресою (перелік заставного майна вичерпно вказаний в наказі).
Суть скарги полягає у звинуваченні виконавця в незаконних діях при вчиненні виконавчих дій, а саме незаконному проникненні на територію приміщення, де знаходилось майно, на яке, згідно рішення суду необхідно звернути стягнення, знаходження за місцем виконання сторонніх осіб, які неправомірно намагались проникнути на територію приміщення, де проводились заходи примусового виконання та завдання діями приватного виконавця матеріальної шкоди його підприємству.
Необхідно зазначити, що звинувачення скаржника, викладені у його скарзі, не знайшли свого підтвердження і пояснення приватного виконавця щодо них є абсолютно обґрунтованими.
Зокрема, щодо незаконного проникнення приватним виконавцем на територію приміщення, яке не належить боржнику. Такі звинувачення не знайшли свого підтвердження, оскільки місце знаходження заставного майна вказано саме в рішенні суду, а саме: Полтавська область, Полтавський район, с. Супрунівка, вул. Промислова, б. __. Оскільки виконавець не отримав добровільного доступу зі сторони скаржника до приміщень, звернувся в суд та отримав ухвалу про примусове проникнення від 09.12.2020 р. саме до приміщень за вказаною вище адресою.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 22 Закону України “Про виконавче провадження” присутність понятих є обов’язковою у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов’язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.
Щодо неправомірного, на думку скаржника, знаходження при примусовому виконанні інших осіб, з пояснення приватного виконавця встановлено, що виконавець підійшов організовано до досить складного виконання рішення суду, а саме: забезпечив присутність понятих у разі примусового проникнення; присутність поліції, залученої постановою приватного виконавця про залучення працівників органів внутрішніх справ, залучив постановою про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадження для визначення технічного стану предметів застави, присутність та наявність людей для залучення, за потреби, робочої сили та транспорту.
Щодо неправомірності вилучення майна та нанесення матеріальної шкоди скаржнику діями приватного виконавця, то ці твердження не знайшли свого підтвердження, оскільки перелік заставного майна чітко прописаний в виконуваному рішенні суду, тому виконавчі дії здійснені виконавцем в межах виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладене, Комітет дійшов висновку, що приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області діяла професійно, в межах повноважень при виконанні рішення суду та ознак порушення Кодексу професійної етики виявлено не було.
Висновок № 136
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва
В результаті проведеного аналізу скарги арбітражного керуючого, ліквідатора ПП «Захід-Агроінвест» (надалі по тексту – Заявник) та доданих до неї матеріалів щодо порушень вимог чинного законодавства України з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва було зроблено наступні висновки.
На виконанні у виконавця знаходиться виконавче провадження № 60992663 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2019 р. у справі № 921/606/19 про стягнення з підприємства «Захід-Агроінвест» на користь ТОВ «Борщівська аграрна компанія» суми грошових коштів.
16.01.2020 р. приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60992663 та постанову про арешт коштів на банківських рахунках боржника, повідомлених стягувачем в заяві про прийняття виконавчого документа на примусове виконання, направлено платіжні вимоги до установ банку.
Заявник повідомляє, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.01.2020 р. у справі №921/606/19 прийнято до розгляду заяву ПП «Захід-Агроінвест» про визнання виконавчого документа, виданого 26.12.2019 р. у справі №921/606/19 таким, що не підлягає виконанню; заборонено органам ДВС за місцезнаходженням боржника – ПП «Захід-Агроінвест», код 32865702 (вул. Богданівська, буд. __, м. Львів), за місцезнаходженням його майна (вул. Загребельна, буд. __, м. Ланівці, Тернопільська область), та приватним виконавцям Тернопільської та Львівської областей приймати до виконання наказ Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2019 р. про примусове виконання рішення у справі № 921/606/19. У разі, якщо зазначений документ прийнято до виконання – зупинити його виконання до розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, ухвалу направити стягувачу, боржнику та Тернопільському районному відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Дана ухвала оприлюднена у державному реєстрі судових рішень 11.01.2020 р. Зазначена ухвала Господарського суду Тернопільської області була доведена до відома приватного виконавця 17.01.2020 р. шляхом направлення її копії на електронну адресу, яка зазначена серед його реквізитів на офіційному сайті Міністерства юстиції України.
Як зазначає виконавець, у скаржника відсутні докази про обізнаність виконавця щодо вказаної судової ухвали, враховуючи, що поштою вказані документи просто не встигли надійти до виконавця, і відповідно не були вручені, а повідомлення надіслані електронною поштою потрапили до папки «Спам».
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.01.2021 р. у справі № 914/346/20 задоволено скаргу ПП «Захід-Агроінвест» на дії приватного виконавця та визнано неправомірними дії щодо відкриття виконавчого провадження № 60992663 від 16.01.2020 р.; зобов’язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом повернення грошових коштів, стягнутих з ПП «Захід-Агроінвест» в межах виконавчого провадження № 60992663.
Комітетом з етики зроблено висновок, що вказана скарга носить суто процесуальний характер та приватним виконавцем було подано апеляційну скаргу на Ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.01.2021 р. у справі № 914/346/20. Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.
Висновок № 137
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва
Членами Комітету було проведено аналіз скарги боржника за зведеним виконавчим провадженням № 63042741 та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва під час реалізації майна на публічних торгах.
Під час розгляду було встановлено, що 27.10.2020 р. скаржник став переможцем публічних торгів під час купівлі земельної ділянки під номером лоту 446714. Відповідно до протоколу № 508220 від 27.10.2020 р. сума продажу склала 551000 грн. Також скаржник став переможцем в торгах 27.10.2020 р. за земельну ділянку лот номер 446707, за ціною 551000 грн. Згідно протоколів № 508520 та № 508521 необхідні кошти покупцем були перераховані на рахунок приватного виконавця.
13.11.2020 р. кошти від реалізації були перераховані стягувачу, згідно доручень. Але 17.11.2020 р. приватний виконавець отримав інформацію із ГУ Держгеокадастру у Київській області про те, що продані земельні ділянки не належали боржнику та не могли бути реалізовані та публічних торгах. По цій причині приватний виконавець відмовив скаржнику надати акт про публічні торги.
Стосовно вказаних скаржником фактів порушень приватним виконавцем норм Кодексу етики приватних виконавців встановлено наступне. Скаржник звинувачує приватного виконавця в порушенні етичних норм при відмові надати акт про публічні торги. Проте приватний виконавець приклав усіх зусиль для повернення коштів покупцю від стягувача Укргазбанку, але останнім кошти повернуті не були. Очевидним є факт, що дане питання відноситься до цивільно-правової площини судового розгляду.
Варто зауважити, що звинувачення, викладені скаржником у його скарзі, не відносяться до компетенції Комітету з етики приватних виконавців України і пояснення приватного виконавця щодо них є абсолютно обґрунтованими. Враховуючи вищевикладене, Комітет дійшов висновку, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва діяв у межах своїх повноважень при виконанні рішення суду. Ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.