Висновки від 18.03.2020

Висновок № 46

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

          В результаті проведеного аналізу скарги від 30.01.2020 р. за виконавчим провадженням № 60280385 та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва було зроблено наступні висновки.
          У приватного виконавця міста Києва на виконанні перебуває виконавче провадження № 60280385 щодо примусового виконання виконавчого напису № 3073 від 02.09.2019 р., виданого приватним нотаріусом ІМНО Київської області про стягнення з боржника на користь АТ «Банк Форвард» заборгованість у розмірі 44518,04 грн.
           Суть скарги полягає у порушенні приватним виконавцем вимог чинного законодавства та Кодексу професійної етики приватних виконавців, а саме у неправомірності накладення арешту на кошти боржника, оскільки, на думку скаржника, арештований рахунок є зарплатним, що порушує вимоги Закону України «Про виконавче провадження».
           З пояснення приватного виконавця встановлено, що довідка про зарахування коштів на спірний рахунок, надана боржником разом із зверненням на адресу офісу приватного виконавця, жодним чином не доводить того факту, що даний рахунок використовується лише для зарахування заробітної плати, а отже доводи скаржника є необґрунтованими.
          Пунктом 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є, в тому числі, звернення стягнення на кошти боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
          Частиною 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
          Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 15 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до ст. 26 Закону України «Про теплопостачання», ст. 18 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
          Однак, законодавець не встановлює у жодному Законі про те, що на рахунок фізичної особи не може бути накладено арешт. А тому, накладаючи арешт на вказаний рахунок виконавець вчиняє дії, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» з метою повного, ефективного та своєчасного виконання рішення суду.
У випадку, якщо поточний рахунок відкритий для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат у заяві про відкриття поточного рахунку зазначено, що вказаний рахунок є рахунком виключно для зарахування таких коштів, або ж якщо використовується уже наявний відкритий рахунок, то така інформація визначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.
          У всіх інших випадках, за рахунком «Кошти на вимогу фізичних осіб» (призначення рахунку: облік вкладів (депозитів) на вимогу фізичних осіб, у тому числі поточні рахунки фізичних осіб та розрахунки за ними; надані кредити овердрафт) за дебетом та кредитом проводяться наступні операції. За дебетом: суми перерахувань, виплат за розпорядженням власників рахунків згідно з режимом роботи рахунків, суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України, надані кредити овердрафт. За кредитом: суми, що надходять у встановленому порядку на рахунки клієнтів згідно з режимом роботи рахунків, суми залишків кредитів овердрафт, що перераховані на рахунки простроченої заборгованості. Тобто, на рахунок 2620 можуть надходити будь-які кошти, а не лише заробітна плата чи пенсія, якщо інше не обумовлено в договорі між Банком та боржником.
          З наведеного слід зробити висновок про те, що законодавець не тільки не забороняє накладення арешту на рахунок, але й чітко вказує на те, що кошти на вказаному рахунку підлягають примусовому стягненню.
          Частиною 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, в тому числі, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
          Отже, накладення арешту на кошти боржника є правомірною дією виконавця і лише за настання певних обставин, передбачених ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець вправі знімати накладений арешт.
          Скаржником у своєму зверненні не наведено жодного конкретного факту порушення виконавцем вимог чинного законодавства та Кодексу професійної етики приватних виконавців. Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.

Висновок № 47

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області

          В результаті проведеного аналізу скарги Заявника та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області, було зроблено наступні висновки.
          На виконанні у Виконавця перебуває виконавче провадження № 57476849 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 2-1231/10, виданого Печерським районним судом м. Києва 18.11.2016 р., про стягнення з Заявника на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором, витрат з оплати судового збору, відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та витрат, понесених позивачем в зв’язку з подачею оголошення в газети «Урядовий кур`єр» та «Южная правда». Ухвалою суду від 10.08.2016 р. замінено стягувача на ПАТ «Дельта Банк». Рішення набрало законної сили 16.03.2018 р. Виконавче провадження відкрито 19.10.2018.
          Проаналізувавши письмове звернення Заявника, пояснення Виконавця та копії матеріалів виконавчого провадження, варто зазначити наступне:
          1. В матеріалах виконавчого провадження наявна постанова без зазначення ідентифікатора доступу. Оригінал постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікаторам було направлено боржнику 22.10.2018 р. за адресою, зазначеною у виконавчому документі (що підтверджується описом вкладення цінного листа та квитанцією Укрпошти).
          2. Відповідно до Інформації в Єдиному реєстрі приватних виконавців України, Виконавцем було укладено договір страхування цивільно-правової відповідальності з ПАТ «Страхова компанія «Рідна» № ВТО/036/17 дата початку дії 18.08.2017 р., дата закінчення дії 17.08.2018 р. на суму 60000000 грн.
          3. Заява про зупинення виконавчого провадження від 09.09.2019 р. разом з ухвалою Київського апеляційного суду від 05.09.2019 р. у справі 757/26245/16-ц, виконавцем отримана не була. Підтвердження її направлення (опис документів) Заявником надано не було. Крім того, зазначена ухвала відповідно до ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» не може бути підставою для зупинення виконавчого провадження.
          4. Заявником 20.11.2019 р. подано заяву від 18.11.2019 р. та постанову Київського апеляційного суду від 06.11.2019 р. по справі № 757/26245/16-ц, якою ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10.08.2016 р. в частині видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання скасовано та передано заяву в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції. В частині залучення ПАТ «Дельта-Банк» в якості правонаступника позивача ПАТ «Кредитпромбанк» та заміни сторони у справі ухвалу суду залишено без змін.
В своїй заяві від 18.11.2019 р. Заявник просить закрити виконавче провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
          Так, дійсно, стягувачем – ПАТ «Дельта Банк», було подано Виконавцю на виконання дублікат виконавчого листа № 2-1231/10, що видав Печерський районний суд м. Києва 18.11.2016 р. та ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10.08.2016 р. про видачу дубліката, поновлення строку для пред`явлення його до виконання, залучення ПАТ «Дельта-Банк» в якості правонаступника позивача ПАТ «Кредитпромбанк» та заміну сторони.
          Проте, чинним законодавством не передбачено закінчення виконавчого провадження у випадку скасування ухвали про видачу дубліката виконавчого листа. Адже, виконавчий лист, як і дублікат виконавчого листа видається на виконання та на підставі рішення суду, яке на теперішній час чинне і не скасоване. Ухвала про видачу дубліката є процесуальним документом, який засвідчує певний факт, зокрема можливої втрати оригіналу виконавчого листа та видачу його дубліката в зв`язку з необхідністю виконання рішення суду.
           Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вочевидь, наявна правова прогалина, в результаті якої приватний виконавець не наділений повноваженнями закінчити виконавче провадження у зв`язку зі скасуванням ухвали про видачу дубліката виконавчого листа, адже п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає закінчення у разі скасування рішення суду, яке на теперішній час не скасоване.
          Заявнику було рекомендовано використати передбачені чинним законодавством правові механізми для завершення виконавчого провадження.
          5. Виконавцем 20.08.2019 р. було проведено опис та арешт нерухомого майна боржника. В процесі проведення виконавчих дій Заявник відмовився підписувати постанову про опис та отримувати майно на зберігання, про що зазначено у відповідній постанові. Тому, з метою своєчасного та повного вчинення виконавчих дій було прийнято рішення про передачу майна на зберігання іншій особі, відмітка якої міститься у відповідній постанові про опис та арешт.
          16.10.2019 р. на адресу Виконавця надійшов звіт про оцінку майна боржника, а саме: житловий будинок за адресою Миколаївська область, Очаківський район, с. Покровка, вул. ___. 17.10.2019 р. сторонам виконавчого провадження направлено повідомлення про результати оцінки майна. 23.10.2019 р. на адресу виконавця надійшов звіт про оцінку майна боржника, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером ____.
23.10.2019 р. сторонам виконавчого провадження направлено повідомлення про результати оцінки майна.
          Вимогами ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі – документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини 9 статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.
          В подальшому до ДП «СЕТАМ» було подано заяву про проведення електронних торгів. Крім того, слід зазначити, що електронні торги з реалізації житлового будинку та земельної ділянки були призначені на 18.11.2019 р., 09.12.2019 р., 02.01.2020 р. – НЕ відбулись через відсутність купівельного попиту, тому знято з реалізації в установленому порядку. Тому в порядку ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» майно запропоновано стягувачу залишити за собою нереалізоване майно в рахунок погашення боргу. Проте відповідь від стягувана не надходила. Тому виконавчі дії щодо вищезазначеного майна боржника припинено.
          15.01.2020 р. до приватного виконавця подано заяву представника боржника з додатком ухвали Печерського районного суду м. Києва від 26.12.2019 р., якою зупинено виконання виконавчого листа по справі № 2-1231/10, виданого 18.11.2016 р. 15.01.2020 р. приватним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчий дій на підставі п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».
          6. Твердження Заявника, що Виконавець займається іншою оплачуваною діяльністю є недостовірною інформацією. Зазначене питання вже неодноразово за скаргами Заявника розглядалось Міністерством юстиції України та порушень в діях Виконавця не виявлено.
          Таким чином, при примусовому виконанні судового рішення про стягнення з Заявника грошових коштів, яке набрало законної сили, Виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, жодного порушення вимог чинного законодавства не допущено.
          Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.

Висновок № 48

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

          В результаті проведеного аналізу заяви скаржника від 14.02.2020 р. та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва було зроблено наступні висновки.
          На виконанні в приватного виконавця перебувають виконавчі провадження по виконанню виконавчого листа № 1-432/08, виданого 24.09.2015 р. Святошинським районним судом міста Києва про стягнення з боржника на користь стягувача заборгованості у розмірі 77169,09 грн., та виконавчого листа № 1-432/08, виданого 24.09.2015 р. Святошинським районним судом міста Києва про стягнення з боржника на користь стягувача заборгованості у розмірі 22000 грн.
          Заявник звернулася зі скаргою до Міністерства юстиції України та Ради приватних виконавців України щодо порушення, на його думку, Приватним виконавцем при виконанні виконавчого документа вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме: приватний виконавець неправомірно описав та передав на реалізацію ¼ частки квартири, що належить Заявнику, оскільки, сума заборгованості по виконавчому документі становить менше 20 розмірів мінімальної заробітної плати.
          Проаналізувавши письмове звернення Заявника з наданими ним додатками, а також пояснення приватного виконавця можна зазначити наступне. На виконанні у приватного виконавця перебуває зведене виконавче провадження № 59156078, до складу якого входять виконавче провадження № 59155165 з примусового виконання зазначених вище виконавчих листів. Загальна сума для стягнення згідно виконавчих листів становить 99169,09 грн. Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» мінімальна заробітна плата становить 4723 грн.
          Статтею 48, а саме пунктом 7 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
          Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було, оскільки сума стягнення по зведеному виконавчому провадженню становить більше 20 мінімальних заробітних плат.

Висновок № 49

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

          В результаті проведеного аналізу скарги заявника (далі – Скаржник) від 17.02.2020 р. та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва (далі – Приватний виконавець) було зроблено наступні висновки.
          На виконанні у Приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 60995007 по виконанню Виконавчого листа № 753/3403/18, виданого 15.01.2020 р. Дарницьким районним судом міста Києва про стягнення зі Скаржника на користь АТ «Альфа Банк» заборгованість за кредитним договором. Скаржник звернувся зі скаргою до Ради приватних виконавців України щодо порушення, на його думку, Приватним виконавцем при виконанні вищезазначеного виконавчого документа вимог пункту 3 розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. за № 2831/5, оскільки Приватний виконавець подав заяву на реалізацію описаного майна швидше, аніж він ознайомив Скаржника з оцінкою майна.
          Проаналізувавши письмове звернення Скаржника з наданими ним додатками, а також пояснення приватного виконавця, можна зазначити наступне. При проведені виконавчих дій Приватним виконавцем описано та арештовано майно боржника, а саме: нежилі приміщення з №1 по № 20, заг. пл. 374,70 кв.м. за адресою: м. Київ, пр. __, буд. __ та домоволодіння і земельну ділянку по вул. ___, буд. __ у с. Щасливе Бориспільського р-ну Київської обл. (далі – описане майно).
          04.02.2020 р. Приватним виконавцем отримано від суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання (далі – Експерт) звіт від 03.02.2020 р. про ринкову вартість вищезазначеного описаного майна. 05.02.2020 р. Приватний виконавець направив сторонам виконавчого провадження повідомлення про вартість описаного майна згідно висновку Експерта. Цього ж числа ним підготовлено проект та надіслану заявку на реалізацію описаного майна.
          Пунктом 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. за № 2831/5, виконавець у строк не пізніше 5 робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім – шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
          Згідно п. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
          Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було, оскільки Приватним виконавцем не порушено строки подачі заявки на реалізацію описаного майна

Висновок № 50

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

          На розгляд Комітету з етики надійшла скарга від 09.01.2020 р. ліквідатора ПрАТ «Краплинка» стосовно порушення, на його думку, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва вимог чинного законодавства України під час виконання виконавчого провадження № 60942889.
          В результаті проведеного аналізу даного звернення щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва було зроблено наступні висновки.
          Відповідно до отриманих пояснень приватного виконавця та копій матеріалів виконавчого провадження встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва відкрито виконавче провадження № 60942889 по виконанню ухвали № 902/1406/15 від 25.09.2019 р. Господарського суду Вінницької області про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ПрАТ «Краплинка», включаючи майновий комплекс загальною площею 22536,40 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. ___, буд. __ та рухоме майно (основні засоби, включно з тими, що перебувають в заставі). Зазначене в ухвалі майно було описано та передане на відповідальне зберігання.
          Листом, адресованим до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за №02-01/03/27 від 02.03.2020 р., ліквідатор ПрАТ «Краплинка» повідомив, що він, ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження та фактичними обставинами щодо виконання ухвали, вважає, що відсутні підстави для притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, можливість арешту майна банкрута передбачено ч.14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, тому наявна правова колізія щодо змісту п.3 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Однак, оскільки Кодекс з процедур банкрутства прийнято пізніше, то законодавством передбачено можливість примусового виконання таких судових рішень щодо боржника, якого визнано банкрутом. Даним листом скаржник повідомляє, що приватним виконавцем та призначеними у виконавчому провадженні зберігачами арештованого майна не допускались порушення прав та повноважень ліквідатора ПрАТ «Краплинка». При цьому арештованому майну забезпечено належну схоронність та збереження.
          Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.