Висновки від 16.09.2020

Висновок № 97

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

          В результаті проведеного аналізу скарги заявника (далі – Скаржник) та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва (далі – Приватний виконавець) було зроблено наступні висновки. На виконанні в Приватного виконавця перебуває виконавчий напис № 1559, виданий 10.02.2020 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області (далі – Виконавчий документ) про стягнення із Скаржника на користь ТОВ “Фінфорс” заборгованості.

          Скаржник звернувся зі скаргою до Ради приватних виконавців України та Міністерства юстиції України щодо порушення, на його думку, Приватним виконавцем при виконанні виконавчих документів вимог Закону України “Про виконавче провадження”, а саме: під час здійснення виконавчих дій Приватний виконавець наклав арешт на рахунок Скаржника, який використовується для зарахування пенсії.

          Проаналізувавши письмове звернення Заявника з наданими ним додатками, пояснення приватного виконавця можна зазначити наступне. Щодо накладення арешту на рахунок Скаржника, на який зараховується пенсія, то слід зазначити, що Скаржником не надано підтверджуючих документів, щодо даного рахунку, що він має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

          Ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 15 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до ст. 26 Закону України "Про теплопостачання", ст. 18 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

          А тому, накладаючи арешт на вказаний рахунок виконавець вчиняє дії, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» з метою повного, ефективного та своєчасного виконання рішення суду. У випадку, якщо поточний рахунок відкритий для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат у заяві про відкриття поточного рахунку зазначено, що вказаний рахунок є рахунком виключно для зарахування таких коштів, або ж якщо використовується уже наявний відкритий рахунок, то така інформація визначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.

          У всіх інших випадках, за рахунком «Кошти на вимогу фізичних осіб» (призначення рахунку: облік вкладів (депозитів) на вимогу фізичних осіб, у тому числі поточні рахунки фізичних осіб та розрахунки за ними; надані кредити овердрафт) за дебетом та кредитом проводяться наступні операції. За дебетом: суми перерахувань, виплат за розпорядженням власників рахунків згідно з режимом роботи рахунків, суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України, надані кредити овердрафт. За кредитом: суми, що надходять у встановленому порядку на рахунки клієнтів згідно з режимом роботи рахунків, суми залишків кредитів овердрафт, що перераховані на рахунки простроченої заборгованості. Тобто, на рахунок 2620 можуть надходити будь-які кошти, а не лише заробітна плата чи пенсія, якщо інше не обумовлено в договорі між Банком та боржником.

          Частиною 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, в тому числі, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Отже, накладення арешту на кошти боржника є правомірною дією виконавця і лише за настання певних обставин, передбачених ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець вправі знімати накладений арешт.

         На підставі наведених фактів скаржником та пояснень Приватного виконавця, аналізу матеріалів виконавчого провадження та враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.

Висновок № 98

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

          В результаті проведеного аналізу скарги заявника (далі – Скаржник) та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва (далі – Приватний виконавець) було зроблено наступні висновки. На виконанні в Приватного виконавця перебуває виконавчий напис № 15082, виданий 30.07.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу (далі – Виконавчий документ) про стягнення із Скаржника на користь ТОВ “Фінфорс” заборгованості.

          Скаржник звернувся зі скаргою до Ради приватних виконавців України та Міністерства юстиції України щодо порушення, на його думку, Приватним виконавцем при виконанні виконавчих документів вимог Закону України “Про виконавче провадження”, а саме: виконавцем було відкрито виконавче провадження не за місцем проживання або перебування боржника - фізичної особи.

          Проаналізувавши письмове звернення Заявника з наданими ним додатками, пояснення приватного виконавця можна зазначити наступне. Скаржник зазначає, що місцем його реєстрації є м. Полтава, будь-якого житла чи майна в м. Києві не має, а тому приватний виконавець виконавчого округу м. Києва взагалі не мала приймати до виконання виконавчий документ не за місцем проживання або перебування боржника- фізичної особи.

          Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

          Фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до ч.3 ст.22, п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець має право розпочати здійснення діяльності з дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру приватних виконавців України. Міністерство юстиції України забезпечує ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України. У Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Ч. 2, 4 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцем знаходження боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

          Враховуючи, що у виконавчому написі № 15082 від 30.07.2020 р., виданому приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу вказана адреса проживання боржника, а саме: м. Київ, пр-т. ___, буд.1, кв.7, то приватним виконавцем не було порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження».

         На підставі наведених фактів скаржником та пояснень Приватного виконавця, аналізу матеріалів виконавчого провадження та враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.

Висновок № 99

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

          В результаті проведеного аналізу скарги заявника (далі – Скаржник) та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва (далі – Приватний виконавець) було зроблено наступні висновки. На виконанні в Приватного виконавця перебуває виконавчий напис № 6409, виданий 04.04.2020 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області (далі – Виконавчий документ) про стягнення із Скаржника на користь ТОВ “АЛЕКСКРЕДИТ” заборгованості.

          Скаржник звернувся зі скаргою до Ради приватних виконавців України та Міністерства юстиції України щодо порушення, на його думку, Приватним виконавцем при виконанні виконавчих документів вимог Закону України “Про виконавче провадження”, а саме: під час здійснення виконавчих дій Приватний виконавець наклав арешт на рахунок Скаржника, який використовується для зарахування соціальної допомоги, порушено вимоги ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», та не було належним чином повідомлено боржника про відкриття виконавчого провадження.

          Проаналізувавши письмове звернення Заявника з наданими ним додатками, пояснення приватного виконавця можна зазначити наступне. Щодо накладення арешту на рахунок Скаржника, на який зараховуються соціальні кошти, то слід зазначити, що Скаржником не надано підтверджуючих документів, щодо даного рахунку, що він має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Накладаючи арешт на вказаний рахунок виконавець вчиняє дії, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» з метою повного, ефективного та своєчасного виконання рішення суду. У випадку, якщо поточний рахунок відкритий для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат у заяві про відкриття поточного рахунку зазначено, що вказаний рахунок є рахунком виключно для зарахування таких коштів, або ж якщо використовується уже наявний відкритий рахунок, то така інформація визначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.

          У всіх інших випадках, за рахунком «Кошти на вимогу фізичних осіб» (призначення рахунку: облік вкладів (депозитів) на вимогу фізичних осіб, у тому числі поточні рахунки фізичних осіб та розрахунки за ними; надані кредити овердрафт) за дебетом та кредитом проводяться наступні операції. За дебетом: суми перерахувань, виплат за розпорядженням власників рахунків згідно з режимом роботи рахунків, суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України, надані кредити овердрафт. За кредитом: суми, що надходять у встановленому порядку на рахунки клієнтів згідно з режимом роботи рахунків, суми залишків кредитів овердрафт, що перераховані на рахунки простроченої заборгованості. Тобто, на рахунок 2620 можуть надходити будь-які кошти, а не лише заробітна плата чи пенсія, якщо інше не обумовлено в договорі між Банком та боржником.

          Ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, в тому числі, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Отже, накладення арешту на кошти боржника є правомірною дією виконавця і лише за настання певних обставин, передбачених ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець вправі знімати накладений арешт.

          Щодо того, що боржник не отримувала постанову про відкриття виконавчого провадження. Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев’ятої ст. 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

          З пояснень приватного виконавця вбачається, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження було направлено боржнику за адресою, вказаною у виконавчому документі, а саме м. Київ, вул.___, буд.3А, кв.38, рекомендованим поштовим відправленням за № 0200245372298 від 13.04.2020 р., також було відправлено за адресою реєстрації: Київська обл., м. Тараща, вул.____, буд.97. Скаржник зазначає, що місцем її реєстрації є м. Тараща, Київської області, а приватний виконавець має право здійснювати свою діяльність у виконавчому окрузі міста Києва.

          Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Враховуючи, що у виконавчому написі № 6409, вказана адреса проживання боржника, а саме: м. Київ, вул.___, буд.3А, кв.38, то приватним виконавцем не було порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження».

          На підставі наведених фактів скаржником та пояснень Приватного виконавця, аналізу матеріалів виконавчого провадження та враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.

Висновок № 100

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

          В результаті проведеного аналізу письмового звернення скаржника від 13.08.2020 р. та доданих до нього матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу м. Києва було зроблено наступні висновки. У провадженні приватного виконавця на виконанні знаходиться виконавче провадження № 60005068 з примусового виконання виконавчого листа №199/1917/19, виданого 04.09.2019 р. Дніпропетровським районним судом дніпропетровської області про стягнення заборгованості зі скаржника на користь стягувача у розмірі 84830,00 грн та судового збору в сумі 843,30 грн. 09.09.2019 р., в порядку вимог ст. 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

          Суть скарги полягає у порушенні приватним виконавцем вимог чинного законодавства, а саме відкриття виконавчого провадження здійснено не в межах дії його територіального округу, оскільки, як повідомляє боржник, він зареєстрований за адресою: м. Дніпро, Самарський район, вул. ___, 28А/32. Також заявник повідомляє про те, що не отримував за своєю адресою постанови про відкриття виконавчого провадження та відповідно не був повідомлений про початок примусового виконання, а тому просить провести службову перевірку приватного виконавця за можливим фактом зловживання службовим становищем.

          З пояснення приватного виконавця встановлено, що 09.09.2019 р. стягувач звернувся до приватного виконавця з заявою про відкриття виконавчого провадження разом з оригіналом виконавчого документа та у заяві на примусове виконання вказав про наявність у боржника майна у місті Києві, а саме грошових коштів на поточному рахунку боржника, який знаходиться у АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, що є територією виконавчого округу м. Києва, що свідчить про те, що доводи скаржника є необґрунтованими.

          Згідно вимог ч. 1,2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

          Приписами ст. 19 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що право вибору пред’явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

          В ході примусового виконання виконавцем встановлено, що скаржник є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: м. Київ, вул. Грушевського 12Д та наявність у боржника відкритих 6 (шести) поточних рахунків у даному банку, на 3 (трьох) з них наявні кошти, що підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 17.09.2019 р. № 20.1.0.0.0/7-190091/2885.

          Додатково необхідно зазначити, що наказом Міністерства юстиції України від 09.12.2019 року № 3940/5 були внесені зміни до Інструкції з організації примусового виконання рішень. Згідно вказаних змін у разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходження майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших установах) знаходиться(ться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

          Отже, з огляду на вищесказане, дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження у виконавчому окрузі м. Києва вчинені у відповідності до вимог Закону. Також комітетом встановлено, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено боржнику на адресу зазначену у виконавчому документі, а саме: м. Дніпро, вул. ___, 28А/32 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0100172273780 (копія наявна в матеріалах виконавчого провадження).

          Відповідно до вимог ст. 28 Закону України “Про виконавче провадження” копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев’ятої ст. 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

          Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.

Висновок №101

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

          В результаті проведеного аналізу письмової скарги заявника від 26.08.2020 р. та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу м. Києва було зроблено наступні висновки. У провадженні приватного виконавця на виконанні знаходиться виконавче провадження № 62668698 з примусового виконання виконавчого напису № 4007, виданого 03.07.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу про стягнення заборгованості зі скаржника на користь ТзОВ «ФК «Аланд» у розмірі 11791,58 грн. 28.07.2020 р., в порядку вимог ст. 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

          Суть скарги полягає у порушенні приватним виконавцем вимог чинного законодавства, а саме відкриття виконавчого провадження здійснено не в межах дії територіального округу, оскільки, як повідомляє боржник, він зареєстрований за адресою: м. Запоріжжя, вул. ___, 15г/107. Також заявник повідомляє про те, що 19.08.2020 р. на адресу приватного виконавця було направлено клопотання про проведення перевірки виконавчого документа на предмет відповідності Закону України «Про виконавче провадження» та просив надати на електронну адресу копію постанови про відкриття виконавчого провадження та виконавчого документа, проте відповіді не отримав, а тому просить надати правову оцінку діям приватного виконавця.

          З пояснення приватного виконавця встановлено, що 27.07.2020 р. стягувач звернувся до приватного виконавця з заявою про відкриття виконавчого провадження разом з оригіналом виконавчого документа, в якому вказано, що боржник проживає за адресою: м. Київ, вул. ___, 9А/82, що є територією виконавчого округу м. Києва, що свідчить про те, що доводи скаржника є необґрунтованими. При перевірці наданих приватним виконавцем копій матеріалів виконавчого провадження, встановлено, що у виконавчому документі зазначено дві адреси боржника, а саме: адреса реєстрації – м. Запоріжжя, вул. ___, 15г/107 та адреса проживання – м. Київ, вул. ___, 9А/82.

          Згідно вимог ч. 1,2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

          Приписами ст. 19 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що право вибору пред’явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до ст. 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу. Отже, з огляду на вищесказане, дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження у виконавчому окрузі м. Києва вчинені у відповідності до вимог Закону. Також комітетом встановлено, що відповідь на заяву боржника від 19.08.2020 р., в якій роз’яснено, що приватним виконавцем перевірено на відповідність вимогам чинного законодавства виконавчий напис № 4007, виданий 03.07.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу про стягнення заборгованості зі скаржника на користь ТзОВ «ФК «Аланд» у розмірі 11791,58 грн. та копію постанови про відкриття виконавчого провадження разом з копією виконавчого документа, 26.08.2020 р. направлено боржнику на електронну адресу, що була вказана ним у заяві, а також 27.08.2020 р. направлено рекомендованим поштовим відправленням на адресу зазначену у зверненні (скріншоти та копії підтверджень знаходяться в матеріалах виконавчого провадження).

          Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.

Висновок № 102

щодо заяви на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області

          В результаті проведеного аналізу заяви Голови Ради приватних виконавців (далі – РПВУ) України Ніколаєва С.В. (далі – Заявник) та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Говорова П.В. (далі – Приватний виконавець) було зроблено наступні висновки. Приватним виконавцем в соціальних мережах оприлюднено звернення від 28.05.2020 р. з вимогою усунення від участі в засіданнях РПВУ приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М.М. та про те, що Ніколаєв С.В. та Сивокозов О.М. ввели в оману членів РПВУ. Крім цього, Приватним виконавцем направлено листа до АПВУ за його ж підписом про призначення проведення чергового засідання Ради приватних виконавців Київської області на 14.08.2020 р., що свідчить про ігнорування та невиконання Приватним виконавцем рішення РПВУ від 25.05.2020 р. за № 24.
          Заявник звернувся із заявою до Голови Комітету з етики АПВУ щодо порушення, на його думку, Приватним виконавцем вимог ст. 2, 3, 9 Кодексу етики приватних виконавців, а саме: розповсюдження недостовірної інформації, інформації, що зашкоджує репутації та авторитету професії приватного виконавця, здійснення критичних зауважень, що порушують загальні етичні норми спілкування, стосовно колег, органів професійного самоврядування. А також не виконання Приватним виконавцем рішення РПВУ від 25.05.2020 р. за № 24 про визнання Рішення, прийнятого з’їздом приватних виконавців регіону Київської області № 2/2020 від 21.05.2020 р. про обрання Приватного виконавця Головою ради приватних виконавців Київської області, таким, що не підлягає виконанню та скасуванню.
          Проаналізувавши письмове звернення Заявника з наданими ним додатками, можна зазначити наступне. Приватний виконавець 28.05.2020 р. звернувся до голів Рад приватних виконавців регіону із зверненням щодо того, що З’їзд приватних виконавців Київської області був проведений з дотриманням усіх норм чинного законодавства. В даному зверненні Приватний виконавець звинувачує приватного виконавця Трофименка М.М. в тому, що останній застосував силу та за підтримки помічників вигнав делегатів із приміщення проведення З’їзду. Також в даному звернення зазначалося, що Голова РПВУ Ніколаєв С.В. повідомив та призначив екстрене засідання РПВУ на 25.05.2020 р. та контактував із 18-ма членами РПВУ щодо проведення екстреного З’їзду, тобто на думку Приватного виконавця Голова АПВУ Ніколаєв С.В. не мав законних підстав для скликання та організації проведення засідання РПВУ, а також зазначає, що голова АПВУ ввів в оману членів РПВУ. В даному зверненні Приватний виконавець вказує, що РПВУ з порушенням законодавства скасувала рішення Ради приватних виконавців регіону Київської області. Приватний виконавець критично висловлюється щодо того, що Ніколаєв С.В. та Сивокозов О.М. вводять в оману членів РПВУ, поклавши інтереси особи, якій начебто висловлено недовіру, вище ніж засади самоврядування, навмисно сприяючи скасуванню всіх напрацювань З’їзду приватних виконавців регіону Київської області від 21.05.2020 р.
          Приватний виконавець в своїх заявах від 10.08.2020 р., 18.08.2020 р. вкотре наголошує на неправомірності рішення РПВУ № 24 від 25.05.2020 р. (хоча як учасник конфліктної ситуації був присутнім на засіданні РПВУ 25.05.2020 р. та погодився з рішенням, яке було прийнято Радою) та вимагає не проводити засідання РПВУ 19.08.2020 р., оскільки це призведе до створення нових конфліктних ситуацій, бо сам Говоров П.В. вважає себе головою РПВР Київської області.
          Варто також зазначити, що на засіданні РПВУ від 25.05.2020 р., приватні виконавці виконавчого округу Київської області Трофименко М.М. та Ніколаєв С.В., будучи членами РПВУ для об’єктивності вирішення даної конфліктної ситуації заявили про свій відвід при голосуванні за рішення № 24 РПВУ від 25.05.2020 р., а отже вказане рішення було прийнято об’єктивно приватними виконавцями, яким висловлено величезний кредит довіри з боку приватних виконавців з регіонів, яких обрано очільниками Рад приватних виконавців регіонів та які входять до складу РПВУ.
          Отже, приватним виконавцем Говоровим П.В. висловлювались критичні зауваження щодо рішення, яке було прийнято 25.05.2020 р. РПВУ (в засіданні якої він також брав участь і з яким погоджувався). Виносив критичні судження та існуючі суперечки за межі професійної спільноти та самоврядних органів приватних виконавців (направляв листа від 28.05.2020 р. окрім приватних виконавців на адресу громадських організацій).
          Ст. 2 Кодексу професійної етики приватного виконавця визначено, що поведінка приватного виконавця повинна бути тактовною та сприяти підвищенню авторитету, поваги та довіри до професії, етика його базується на загальноприйнятих цінностях і визначається відповідальністю перед суспільством. Відповідно до ст. 9 Кодексу професійної етики приватного виконавця керуючись професійною солідарністю, приватні виконавці можуть надавати взаємні поради, допомогу у виконанні професійної діяльності та поглиблювати професійну інтеграцію. Взаємини між приватними виконавцями повинні ґрунтуватися на засадах доброчесності, взаємоповаги і взаємодопомоги, приватний виконавець має утримуватися від критичних зауважень, що порушують загально етичні норми спілкування, стосовно колег, органів професійного самоврядування, критичні зауваження зроблені в дусі поваги є допустимими. Об’єктивна критика недоліків у роботі колег можлива лише в межах самоврядних органів приватних виконавців, не може виноситися на публіку і має поєднуватися з повагою, толерантністю, стриманістю і ввічливістю. Непорозуміння між приватним виконавцями, які не вдалося вирішити самостійно, повинні вирішуватися перш за все органами самоврядування приватних виконавців.
          На підставі наведених Заявником фактів, аналізу наданих матеріалів та враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича наявні ознаки порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця, а саме статті 2 та 9.

Висновок №103

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

          В результаті проведеного аналізу скарги представника боржника – адвоката (далі – Скаржник) від 30.07.2020 р. та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста (далі – Приватний виконавець) було зроблено наступні висновки. На виконанні в Приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 62376665 по виконанню виконавчого напису № 1803, виданого 03.03.2020 р. приватним нотаріусом КМНО (далі – Виконавчий документ) про стягнення із боржника на користь АТ “Банк Форвард” заборгованості.
          Скаржник звернулася зі скаргою до Ради приватних виконавців України та Міністерства юстиції України щодо порушення, на його думку, Приватним виконавцем при виконанні виконавчих документів вимог Закону України “Про виконавче провадження”, а саме: під час здійснення виконавчих дій Приватний виконавець наклав арешт на рахунок боржника, на який зараховуються заробітна плата, чим позбавила його права на отримання даних коштів для існування та утримання своїх неповнолітніх дітей.
          Проаналізувавши письмове звернення Скаржника з наданими ним додатками, пояснення приватного виконавця можна зазначити наступне. В постанові про арешт коштів боржника Приватний виконавець зазначила про накладення арешту на всі кошти, окрім тих, на які згідно закону заборонено накладати арешт. Згідно відповіді Банку, арешт по виконанню вищевказаної постанови був накладений, тому Приватний виконавець не вважає, що рахунок на який накладено арешт має спеціальний статус. Окрім цього, ані скаржником, ані представником скаржника не надано підтверджуючих документів, щодо рахунку на який накладено арешт, що він має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
          На підставі наведених фактів скаржником та пояснень Приватного виконавця, аналізу матеріалів виконавчого провадження та враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.