Щодо судового контролю за виконанням судових рішень
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту.
По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
скаржник ? Комунальне підприємство «Жилкомсервіс»,
заінтересовані особи: ОСОБА_1 , начальник Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Селіванов Олег Анатолійович, старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції
у Харківській області Біляєв Борис Євгенович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 січня 2019 року у складі судді Григор?єва Б. П. та постанову Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Кіся П. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
29 жовтня 2018 року Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» (далі -
КП «Жилкомсервіс») звернулося до суду зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі -
МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ
у Харківській області відповідно) Біляєва Б. Є .
Скаргу мотивувало тим, що 03 вересня 2018 року старший державний виконавець МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 57097910 з примусового виконання виконавчого листа № 641/8314/17, виданого 22 серпня 2018 року Комінтернівським районним судом м. Харкова, про стягнення з КП «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 190 351,82 грн; також винесено постанову про арешт коштів боржника у розмірі 209 687,00 грн.
На думку скаржника, зазначені постанови були винесені з порушенням частини першої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки юридичною адресою місцезнаходження КП «Жилкомсервіс» є м. Харків, вул. Конторська, 35, що належить до території обслуговування Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобоварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Таким чином, виконавчий документ було пред`явлено не за місцем виконання рішення.
Відповідно до абзацу п?ятого пункту 14 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.
Державний виконавець Біляєв Б. Є. при відкритті виконавчого провадження не перевірив наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника.
Виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю, а отже, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 57097910 є незаконною, а з огляду на це й інші постанови, що винесені у зазначеному виконавчому провадженні,
є незаконними і такими, що підлягають скасуванню.
У зв`язку з цим з урахуванням уточнених вимог просило:
- визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця
МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ
у Харківській області Біляєва Б. Є. щодо неперевірки наявності або відсутності іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника;
- визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ
у Харківській області Біляєва Б. Є. про відкриття виконавчого провадження від 03 вересня 2018 року № 57097910, постанову про арешт коштів боржника від 08 жовтня 2018 року № 57097910;
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Біляєва Б. Є. зі звернення стягнення на належні КП «Жилкомсервіс» кошти;
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Біляєва Б. Є. з ненаправлення на адресу боржника копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 03 вересня 2018 року, постанови про арешт коштів боржника від 08 жовтня 2018 року, прийнятих у виконавчому провадженні № 57097910;
- визнати протиправною бездіяльність начальника МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Селіванова О. А. щодо нездійснення належного контролю вчинених державним виконавцем виконавчих дій та винесення процесуальних рішень.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 січня 2019 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року, скаргу КП «Жилкомсервіс» задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Біляєва Б. Є. щодо неперевірки наявності або відсутності іншого виконавчого провадження, зведеного виконавчого провадження щодо одного
й того самого боржника.
Визнано неправомірною та скасовано постанову старшого державного виконавця МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ
у Харківській області Біляєва Б. Є. про відкриття виконавчого провадження від 03 вересня 2018 року № 57097910.
Визнано неправомірною та скасовано постанову старшого державного виконавця МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ
у Харківській області Біляєва Б. Є. про арешт коштів боржника від 08 жовтня 2018 року № 57097910.
Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Біляєва Б. Є. зі звернення стягнення на належні КП «Жилкомсервіс» кошти.
У задоволенні скарги в іншій частині відмовлено.
Суди попередніх інстанцій керувалися тим, що державний виконавець Біляєв Б. Є. порушив порядок відкриття виконавчого провадження від
03 вересня 2018 року № 57097910. Порушення порядку відкриття виконавчого провадження та подальше його не передання до компетентного відділу ДВС зумовило протиправність інших рішень та дій державного виконавця
у виконавчому провадженні від 03 вересня 2018 року № 57097910.
Аргументи учасників справи
У травні 2019 року МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що помилковими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що виконавчий документ було пред`явлено не за місцем виконання рішення і що виконавець протиправно виніс постанову про арешт коштів боржника та направив її з платіжними вимогами на адресу банківської установи, в якій у боржника були відкриті рахунки. Непередання виконавчого провадження могло бути розглянуто як бездіяльність державного виконавця,
а не протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження, як окрема процесуальна дія. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Суди не вказали, яку саме норму закону порушив державний виконавець.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються в частині задоволених вимог скарги КП «Жилкомсервіс» щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності старшого державного виконавця МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Біляєва Б. Є.
у виконавчому провадженні № 57097910, тому в іншій частині судові рішення
в касаційному порядку не переглядаються.
У липні 2019 року КП «Жилкомсервіс» подало відзив на касаційну скаргу, у якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувалися дії та бездіяльність саме державного виконавця та начальника МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ
у Харківській області, а касаційну скаргу подано МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області, який не подав суду доказів на підтвердження того, що оскарженими рішеннями вирішувалися питання про його права та обов`язки.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що 03 вересня 2018 року старший державний виконавець МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Біляєв Б. Є. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження
№ 57097910 з примусового виконання виконавчого листа № 641/8314/17, виданого 22 серпня 2018 року Комінтернівським районним судом м. Харкова, про стягнення з КП «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 190 351,82 грн.
03 вересня 2018 року старший державний виконавець МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Біляєв Б. Є. виніс постанову про стягнення з КП «Жилкомсервіс» виконавчого збору в розмірі 19 035,18 грн, а 08 жовтня 2018 року - постанову про арешт коштів КП «Жилкомсервіс» в розмірі 209 687,00 грн.
Юридичною адресою розташування КП «Жилкомсервіс» є м. Харків, вул. Конторська, 35, що територіально належить до Новобоварського району,
а не Комінтернівського району м. Харкова.
На виконанні у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобоварському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебуває провадження № 56192542, яке було відкрите раніше 03 вересня
2018 року, тобто дати винесення старшим державним виконавцем МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області постанови про відкриття виконавчого провадження № 57097910.
КП «Жилкомсервіс» є боржником у виконавчому провадженні № 57097910 та звернулося до суду зі скаргою, оскільки вважало, що державний виконавець відкрив виконавче провадження не за місцем його виконання та не за підвідомчістю, а тому постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 57097910, як і інші постанови, що винесені
у зазначеному виконавчому провадженні, є незаконними та підлягають скасуванню.
Суди зробили висновок, що державний виконавець порушив порядок відкриття виконавчого провадження та в подальшому не передав його до компетентного відділу ДВС, що свідчить про протиправність інших рішень та дій державного виконавця з приводу такого виконаннярішення на чужій території.
Разом з цим відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями у судовому процесі (частина друга статті 2 ЦПК України).
У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно з частиною першою статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Тлумачення зазначених норм дозволяє зробити висновок, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 68, 70-72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17(провадження № 12-197гс18) вказано, що «право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.[…] Разом з тим необґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про порушення прав ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», яке апеляційний господарський суд вбачав у законних сподіваннях боржника на вчинення дій щодо нього державним чи приватним виконавцем відповідно до законодавства та погашення заборгованості в порядку черговості її виникнення. Так, виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника (частина друга стаття 15 Закону № 1404-VIII), а розподіл грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) відповідно до положень статей 45, 46 цього Закону здійснюється у встановленій черговості вже після їх стягнення з боржника. Суд апеляційної інстанції не навів правової підстави свого висновку про виконання судових рішень щодо стягнення з боржника коштів саме в порядку черговості виникнення заборгованості та не обґрунтував порушення його прав з огляду на обов`язковість виконання судових рішень».
КП «Жилкомсервіс» у скарзі не зазначило, які його права чи свободи порушені діями державного виконавця при виконанні виконавчого листа № 641/8314/17.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи частково скаргу КП «Жилкомсервіс», не встановили та не вказали, за захистом якого саме права чи інтересу звернулося підприємство до суду, на підставі яких доказів та норм матеріального права зроблено висновок, що виконаннясудового рішення
у справі № 641/8314/17 про стягнення з КП «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 190 351,82 грн., яке набрало законної сили, не за визначеним місцем його виконання та іншим органом державної виконавчої служби порушує права КП «Жилкомсервіс» як боржника у зазначеному виконавчому проваджені.
Колегія суддів відхиляє аргумент КП «Жилкомсервіс» щодо відсутності у МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області права на касаційне оскарження судових рішень, враховуючи, зокрема, те, що цей відділ подавав і апеляційну скаргу у цій справі, відповідне клопотання боржника про закриття апеляційного провадження апеляційний суд обґрунтовано визнав безпідставним, і КП «Жилкомсервіс» постанову Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року в цій частині не оскаржує.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права.
У зв`язку з наведеним та зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні скарги КП «Жилкомсервіс».
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України
у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
За подання касаційної скарги МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області сплатив 1 921,00 грн судового збору. У зв`язку із задоволенням скарги судовий збір підлягає стягненню на його користь з КП «Жилкомсервіс».
Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на
07лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області задовольнити.
Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 січня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року скасувати, ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні скарги Комунального підприємства «Жилкомсервіс»
в частині оскарження рішень, дій та бездіяльності старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Біляєва Бориса Євгеновича
у виконавчому провадженні № 57097910.
Стягнути з Комунального підприємства «Жилкомсервіс» на користь Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції
у Харківській області витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку
з переглядом справи у суді касаційної інстанції, у розмірі 1 921,00 грн.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 січня 2019 року та постанова Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Краснощоков
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
В. І. Журавель
М. М. Русинчук
Посилання на повну версію: https://reyestr.court.gov.ua/Review/88909528
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту.
По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.
Постанова
Іменем України
22 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 641/7824/18
провадження № 61-10355св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
скаржник ? Комунальне підприємство «Жилкомсервіс»,
заінтересовані особи: ОСОБА_1 , начальник Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Селіванов Олег Анатолійович, старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції
у Харківській області Біляєв Борис Євгенович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 січня 2019 року у складі судді Григор?єва Б. П. та постанову Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Кіся П. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
29 жовтня 2018 року Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» (далі -
КП «Жилкомсервіс») звернулося до суду зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі -
МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ
у Харківській області відповідно) Біляєва Б. Є .
Скаргу мотивувало тим, що 03 вересня 2018 року старший державний виконавець МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 57097910 з примусового виконання виконавчого листа № 641/8314/17, виданого 22 серпня 2018 року Комінтернівським районним судом м. Харкова, про стягнення з КП «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 190 351,82 грн; також винесено постанову про арешт коштів боржника у розмірі 209 687,00 грн.
На думку скаржника, зазначені постанови були винесені з порушенням частини першої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки юридичною адресою місцезнаходження КП «Жилкомсервіс» є м. Харків, вул. Конторська, 35, що належить до території обслуговування Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобоварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Таким чином, виконавчий документ було пред`явлено не за місцем виконання рішення.
Відповідно до абзацу п?ятого пункту 14 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.
Державний виконавець Біляєв Б. Є. при відкритті виконавчого провадження не перевірив наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника.
Виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю, а отже, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 57097910 є незаконною, а з огляду на це й інші постанови, що винесені у зазначеному виконавчому провадженні,
є незаконними і такими, що підлягають скасуванню.
У зв`язку з цим з урахуванням уточнених вимог просило:
- визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця
МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ
у Харківській області Біляєва Б. Є. щодо неперевірки наявності або відсутності іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника;
- визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ
у Харківській області Біляєва Б. Є. про відкриття виконавчого провадження від 03 вересня 2018 року № 57097910, постанову про арешт коштів боржника від 08 жовтня 2018 року № 57097910;
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Біляєва Б. Є. зі звернення стягнення на належні КП «Жилкомсервіс» кошти;
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Біляєва Б. Є. з ненаправлення на адресу боржника копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 03 вересня 2018 року, постанови про арешт коштів боржника від 08 жовтня 2018 року, прийнятих у виконавчому провадженні № 57097910;
- визнати протиправною бездіяльність начальника МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Селіванова О. А. щодо нездійснення належного контролю вчинених державним виконавцем виконавчих дій та винесення процесуальних рішень.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 січня 2019 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року, скаргу КП «Жилкомсервіс» задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Біляєва Б. Є. щодо неперевірки наявності або відсутності іншого виконавчого провадження, зведеного виконавчого провадження щодо одного
й того самого боржника.
Визнано неправомірною та скасовано постанову старшого державного виконавця МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ
у Харківській області Біляєва Б. Є. про відкриття виконавчого провадження від 03 вересня 2018 року № 57097910.
Визнано неправомірною та скасовано постанову старшого державного виконавця МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ
у Харківській області Біляєва Б. Є. про арешт коштів боржника від 08 жовтня 2018 року № 57097910.
Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Біляєва Б. Є. зі звернення стягнення на належні КП «Жилкомсервіс» кошти.
У задоволенні скарги в іншій частині відмовлено.
Суди попередніх інстанцій керувалися тим, що державний виконавець Біляєв Б. Є. порушив порядок відкриття виконавчого провадження від
03 вересня 2018 року № 57097910. Порушення порядку відкриття виконавчого провадження та подальше його не передання до компетентного відділу ДВС зумовило протиправність інших рішень та дій державного виконавця
у виконавчому провадженні від 03 вересня 2018 року № 57097910.
Аргументи учасників справи
У травні 2019 року МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що помилковими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що виконавчий документ було пред`явлено не за місцем виконання рішення і що виконавець протиправно виніс постанову про арешт коштів боржника та направив її з платіжними вимогами на адресу банківської установи, в якій у боржника були відкриті рахунки. Непередання виконавчого провадження могло бути розглянуто як бездіяльність державного виконавця,
а не протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження, як окрема процесуальна дія. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Суди не вказали, яку саме норму закону порушив державний виконавець.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються в частині задоволених вимог скарги КП «Жилкомсервіс» щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності старшого державного виконавця МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Біляєва Б. Є.
у виконавчому провадженні № 57097910, тому в іншій частині судові рішення
в касаційному порядку не переглядаються.
У липні 2019 року КП «Жилкомсервіс» подало відзив на касаційну скаргу, у якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувалися дії та бездіяльність саме державного виконавця та начальника МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ
у Харківській області, а касаційну скаргу подано МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області, який не подав суду доказів на підтвердження того, що оскарженими рішеннями вирішувалися питання про його права та обов`язки.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що 03 вересня 2018 року старший державний виконавець МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Біляєв Б. Є. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження
№ 57097910 з примусового виконання виконавчого листа № 641/8314/17, виданого 22 серпня 2018 року Комінтернівським районним судом м. Харкова, про стягнення з КП «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 190 351,82 грн.
03 вересня 2018 року старший державний виконавець МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Біляєв Б. Є. виніс постанову про стягнення з КП «Жилкомсервіс» виконавчого збору в розмірі 19 035,18 грн, а 08 жовтня 2018 року - постанову про арешт коштів КП «Жилкомсервіс» в розмірі 209 687,00 грн.
Юридичною адресою розташування КП «Жилкомсервіс» є м. Харків, вул. Конторська, 35, що територіально належить до Новобоварського району,
а не Комінтернівського району м. Харкова.
На виконанні у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобоварському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебуває провадження № 56192542, яке було відкрите раніше 03 вересня
2018 року, тобто дати винесення старшим державним виконавцем МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області постанови про відкриття виконавчого провадження № 57097910.
КП «Жилкомсервіс» є боржником у виконавчому провадженні № 57097910 та звернулося до суду зі скаргою, оскільки вважало, що державний виконавець відкрив виконавче провадження не за місцем його виконання та не за підвідомчістю, а тому постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 57097910, як і інші постанови, що винесені
у зазначеному виконавчому провадженні, є незаконними та підлягають скасуванню.
Суди зробили висновок, що державний виконавець порушив порядок відкриття виконавчого провадження та в подальшому не передав його до компетентного відділу ДВС, що свідчить про протиправність інших рішень та дій державного виконавця з приводу такого виконаннярішення на чужій території.
Разом з цим відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями у судовому процесі (частина друга статті 2 ЦПК України).
У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно з частиною першою статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Тлумачення зазначених норм дозволяє зробити висновок, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 68, 70-72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17(провадження № 12-197гс18) вказано, що «право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.[…] Разом з тим необґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про порушення прав ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», яке апеляційний господарський суд вбачав у законних сподіваннях боржника на вчинення дій щодо нього державним чи приватним виконавцем відповідно до законодавства та погашення заборгованості в порядку черговості її виникнення. Так, виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника (частина друга стаття 15 Закону № 1404-VIII), а розподіл грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) відповідно до положень статей 45, 46 цього Закону здійснюється у встановленій черговості вже після їх стягнення з боржника. Суд апеляційної інстанції не навів правової підстави свого висновку про виконання судових рішень щодо стягнення з боржника коштів саме в порядку черговості виникнення заборгованості та не обґрунтував порушення його прав з огляду на обов`язковість виконання судових рішень».
КП «Жилкомсервіс» у скарзі не зазначило, які його права чи свободи порушені діями державного виконавця при виконанні виконавчого листа № 641/8314/17.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи частково скаргу КП «Жилкомсервіс», не встановили та не вказали, за захистом якого саме права чи інтересу звернулося підприємство до суду, на підставі яких доказів та норм матеріального права зроблено висновок, що виконаннясудового рішення
у справі № 641/8314/17 про стягнення з КП «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 190 351,82 грн., яке набрало законної сили, не за визначеним місцем його виконання та іншим органом державної виконавчої служби порушує права КП «Жилкомсервіс» як боржника у зазначеному виконавчому проваджені.
Колегія суддів відхиляє аргумент КП «Жилкомсервіс» щодо відсутності у МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області права на касаційне оскарження судових рішень, враховуючи, зокрема, те, що цей відділ подавав і апеляційну скаргу у цій справі, відповідне клопотання боржника про закриття апеляційного провадження апеляційний суд обґрунтовано визнав безпідставним, і КП «Жилкомсервіс» постанову Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року в цій частині не оскаржує.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права.
У зв`язку з наведеним та зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні скарги КП «Жилкомсервіс».
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України
у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
За подання касаційної скарги МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області сплатив 1 921,00 грн судового збору. У зв`язку із задоволенням скарги судовий збір підлягає стягненню на його користь з КП «Жилкомсервіс».
Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на
07лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області задовольнити.
Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 січня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року скасувати, ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні скарги Комунального підприємства «Жилкомсервіс»
в частині оскарження рішень, дій та бездіяльності старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Біляєва Бориса Євгеновича
у виконавчому провадженні № 57097910.
Стягнути з Комунального підприємства «Жилкомсервіс» на користь Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції
у Харківській області витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку
з переглядом справи у суді касаційної інстанції, у розмірі 1 921,00 грн.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 січня 2019 року та постанова Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Краснощоков
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
В. І. Журавель
М. М. Русинчук
Посилання на повну версію: https://reyestr.court.gov.ua/Review/88909528