Верховним Судом ухвалено постанову щодо необхідності дотримання процесуальних строків оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та викладено позицію щодо посилання скаржника на запровадження воєнного стану в Україні, як поважну причину пропущення такого строку.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року у справі №466/948/19 (провадження №61-16974св19) https://reyestr.court.gov.ua/Review/93119531 зазначено, що «з'ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року в справі №439/1493/15-ц (провадження №61-7804c819) https://reyestr.court.gov.ua/Review/93302256 зроблено висновок щодо застосування статті 449 ЦПК України та вказано, що «такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2022 року по справі №761/38464/20 (провадження №61-7465cm22) https://reyestr.court.gov.ua/Review/107277457 зазначено, що «перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод».
Аргументи клопотання боржника про поновлення строку на подання скарги про запровадження на території України з 04 березня 2022 року воєнного стану, що, на думку боржника, є поважною причиною для пропуску строку, колегія суддів відхиляє, оскільки сам лише факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Інших підстав для поновлення строку скарга не містить.
Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що представник боржника був обізнаний щодо винесення приватним виконавцем постанови від 03 грудня 2021 року про опис та арешт майна та вчинення дій з приводу передачі на реалізацію через електронні торги спірної земельної ділянки, щонайменше з 14 лютого 2022 року. Тому суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про скасування ухвали суду першої інстанції, якою скаргу заявника розглянуто по суті, та ухвалив нове судове рішення про залишення скарги без розгляду. https://reyestr.court.gov.ua/Review/118356414
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року у справі №466/948/19 (провадження №61-16974св19) https://reyestr.court.gov.ua/Review/93119531 зазначено, що «з'ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року в справі №439/1493/15-ц (провадження №61-7804c819) https://reyestr.court.gov.ua/Review/93302256 зроблено висновок щодо застосування статті 449 ЦПК України та вказано, що «такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2022 року по справі №761/38464/20 (провадження №61-7465cm22) https://reyestr.court.gov.ua/Review/107277457 зазначено, що «перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод».
Аргументи клопотання боржника про поновлення строку на подання скарги про запровадження на території України з 04 березня 2022 року воєнного стану, що, на думку боржника, є поважною причиною для пропуску строку, колегія суддів відхиляє, оскільки сам лише факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Інших підстав для поновлення строку скарга не містить.
Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що представник боржника був обізнаний щодо винесення приватним виконавцем постанови від 03 грудня 2021 року про опис та арешт майна та вчинення дій з приводу передачі на реалізацію через електронні торги спірної земельної ділянки, щонайменше з 14 лютого 2022 року. Тому суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про скасування ухвали суду першої інстанції, якою скаргу заявника розглянуто по суті, та ухвалив нове судове рішення про залишення скарги без розгляду. https://reyestr.court.gov.ua/Review/118356414