щодо дотримання правил професійної етики приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва
На розгляд Комітету з етики АПВУ (далі – Комітет) надійшла скарга в.о. генерального директора Акціонерного товариства «___» (далі – Боржник) на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва (далі – Приватний виконавець) у виконавчому провадженні № __ (далі – виконавче провадження) з метою надання висновку в частині дотримання Приватним виконавцем Кодексу професійної етики приватних виконавців України.
І. Виклад обставин, зазначених у зверненні, які стали підставою для перевірки
22 квітня 2026 року Боржником було отримало постанову про арешт коштів від 22.04.2026 у виконавчому провадженні № __ винесену Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва на підставі наказів Господарського суду Хмельницької області про примусове виконання рішень у справі № __ від __.
АТ «Хмельницькобленерго» вважає, що дії Приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження № __ та винесення Постанови про арешт коштів боржника є незаконними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України та Кодексу професійної етики приватних виконавців, з таких підстав:
1) Порушення правил територіальної юрисдикції приватного виконавця оскільки приватний виконавець здійснює примусове виконання виконавчих документів за місцем проживання (перебування) боржника – фізичної особи, за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Юридична адреса (місцезнаходження) АТ «____»: вул. __, __, м. Хмельницький, __. Відповідно до наявних відомостей, жодне майно Товариства на території міста Києва чи Київської області не розташовано.
Як підставу для визначення територіальної юрисдикції стягувачі вказали наявність у Товариства майна в м. Києві, а саме цінних паперів у кількості 904 614 штук, що обліковуються на рахунку в цінних паперах № ____, відкритому у ПАТ «Національний депозитарій України». Боржник вважає, що рахунок у цінних паперах, відкритий у Центральному депозитарії, не є майном у розумінні цивільного законодавства України, а є виключно технічним інструментом обліку прав на цінні папери.
2) Відсутність у приватного виконавця повноважень щодо здійснення примусового виконання рішень стосовно АТ «___». Пунктом 2 частини 2 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено пряму законодавчу заборону: приватний виконавець не здійснює примусове виконання рішень, за якими боржником є юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за рахунок коштів державного або місцевого бюджету. АТ «__» є господарським товариством, 70,0089% акцій статутного капіталу якого належать Акціонерному товариству «___» (далі – АТ_2). Натомість 100% акцій АТ_2 перебувають у державній власності, а управління корпоративними правами здійснює Міністерство енергетики України. Отже, опосередкована частка держави у статутному капіталі АТ «__» становить 70,0089%, що перевищує встановлений законом поріг у 25 відсотків. Таким чином, Товариство є суб’єктом господарювання, у статутному капіталі якого частка держави перевищує встановлений законом критерій.
3) Неврахування Приватним виконавцем факту добровільного виконання судового рішення Товариством при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 22.04.2026. Так, 17 квітня 2026 року, тобто ще до дати відкриття виконавчого провадження, Товариство в добровільному порядку здійснило перекази грошових коштів на рахунки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рахунок виконання зобов’язань щодо викупу цінних паперів. Вказана обставина свідчить про відсутність підстав для застосування заходів примусового виконання та нівелює будь-яку правомірну мету накладення арешту.
ІІ. Пояснення приватного виконавця щодо обставин, зазначених у зверненні, які стали підставою для перевірки
Приватним виконавцем було надано пояснення, у яких він зазначив, що 22.04.2026 року до нього на виконання надійшло дві заяви від стягувачів про примусове виконання рішення суду разом з виконавчими документами, а саме: наказ Господарського суду Хмельницької області №__ виданого __ квітня 2026 року про стягнення з Акціонерного товариства “__” на користь ОСОБА_1 __ грн. основного боргу, __ грн. 3% річних, __ грн. інфляційних витрат, __ грн. пені, __ грн. штрафу, __ грн. витрат зі сплати судового збору; наказ Господарського суду Хмельницької області №__ виданий __ квітня 2026 року про стягнення з Акціонерного товариства “__” на користь ОСОБА_2 __ грн. основного боргу, __ грн 3% річних, __ грн інфляційних витрат, __ грн пені, __ грн штрафу, __ грн витрат зі сплати судового збору.
У своїх заявах стягувачі зазначили, що стягненню підлягає не вся сума за виконавчими документами, а лише несплачена боржником сума боргу у розмірі __ грн на користь ОСОБА_1 та __ грн на користь ОСОБА_2. Зазначені суми були враховані Приватним виконавцем під час відкриття виконавчих проваджень. Крім того, стягувачами зазначено про наявність у боржника — Акціонерного товариства «__» майна в місті Києві, цінних паперів, які зберігаються на рахунку в цінних паперах №__, відкритому в Публічному акціонерному товаристві «Національний депозитарій України» (__, м. Київ, вул. __, буд.__, код за ЄДРПОУ __) та додано відповідні документи до заяв.
22.04.2026 року, на підставі цих заяв та керуючись нормами Закону України «Про виконавче провадження», Приватним виконавцем відкрито виконавчі провадження №_1 та №_2 відповідно.
ПАТ «НДУ» 22.04.2026 року виконало постанову приватного виконавця щодо накладення арешту на майно АТ «__», а саме на викуплені емітентом АТ «__» власні акції, на рахунку в цінних паперах АТ «__» в ПАТ «НДУ», що свідчить про наявність майна АТ «__» в місті Києві та підтверджується листом ПАТ «НДУ».
Приватний виконавець під час відкриття виконавчого провадження в контексті дотримання територіальності вважає його дії правомірними та законними.
Стосовно відсутності у приватного виконавця повноважень щодо здійснення примусового виконання рішень стосовно АТ «__» повідомив, що у статутному капіталі АТ «__» відсутня частка держави, що підтверджується даними з офіційного державного сайту smida.gov.ua, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та інформацією з офіційного сайту самого АТ «__» щодо рішення по питанню № __ річних загальних зборів акціонерів, скликаних на 29.04.2026 року -____.
ІІІ. Позиція Комітету з етики щодо обставин, зазначених у зверненні, які стали підставою для перевірки
Комітет зазначає, що предметом дослідження за даним зверненням є лише встановлення наявності або відсутності порушення норм Кодексу професійної етики приватних виконавців України (далі – Кодекс).
Комітет, як орган АПВУ, діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений Кодексом.
Комітет, дослідивши зміст скарги Боржника то додані до нього копії документів, а також пояснень Приватного виконавця, встановив наступне.
У Приватного виконавця перебували виконавчі провадження №_1 та №_2 з примусового виконання:
АТ «__» вважає, що дії приватного виконавця щодо відкриття зазначених виконавчих проваджень та арешту коштів є незаконними й такими, що суперечать вимогам чинного законодавства та нормам професійної етики.
Водночас із наданих Комітету пояснень приватного виконавця та Наказу про зупинення діяльності приватного виконавця, вбачається, що факти порушень, пов’язані із вчиненням вказаних виконавчих дій, вже були предметом розгляду Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України. За результатами цього розгляду Дисциплінарна комісія прийняла рішення про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, яке було введено в дію наказом Міністерства юстиції України від __ № __, у зв’язку з чим діяльність приватного виконавця була зупинена строком на один місяць.
Оцінивши зібрані матеріали, пояснення приватного виконавця та доводи скаржника, Комітет зазначає, що відповідно до статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Оскільки із наданих приватним виконавцем доказів встановлено, що за вчинення дій у межах вищевказаних виконавчих проваджень його вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказом Міністерства юстиції України від __ № __, вказана обставина унеможливлює повторне притягнення особи до відповідальності за той самий проступок Комітетом.
Порушення норм Кодексу мають бути доведені. Якщо сторона стверджує про факт порушення – це не є підставою вважати його встановленим та доведеним, оскільки всі обставини підлягають доказуванню.
Інші обставини, викладені у зверненні, не досліджувались, з огляду на те, що вони не належать до питань дотримання норм професійної етики приватних виконавців, урегульованих Кодексом.
iV. Висновки Комітету з етики АПВУ
Враховуючи викладене, керуючись статтями 26, 27 Кодексу професійної етики приватних виконавців України, Комітет з етики АПВУ дійшов висновку, що за результатами розгляду скарги та дослідження наданих матеріалів не встановлено достатніх і належних підстав для висновку про наявність у діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ознак порушення вимог статті 16 Кодексу професійної етики приватних виконавців України.
При цьому Комітет врахував, що обставини, покладені в основу скарги Акціонерного товариства «__», вже були предметом дисциплінарного провадження, за результатами якого до приватного виконавця застосовано дисциплінарне стягнення, а повторне притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення суперечить вимогам статті 61 Конституції України.
Голова Комітету з етики АПВУ Віталіна КІСЕЛЬОВА
Некомерційна професійна організація «Асоціація приватних виконавців України» @ 2026
