щодо дотримання правил професійної етики приватним виконавцем виконавчого округу Київської області
На розгляд Комітету з етики АПВУ (далі – Комітет) надійшла скарга АТ «___» (далі – Скаржник) від 19.05.2026 щодо дій (бездіяльності) приватного виконавчого округу Київської області (далі – Приватний виконавець) у виконавчих провадженнях з метою надання висновку в частині дотримання Приватним виконавцем Кодексу професійної етики приватних виконавців України.
І. Виклад обставин, зазначених у зверненні, які стали підставою для перевірки
Скаржник, який є стягувачем у виконавчих провадженнях, що були на примусовому виконанні у Приватного виконавця, подав скаргу з метою надання правової та етичної оцінки діям Приватного виконавця у зв’язку із ненаданням відповіді на неодноразові звернення Скаржника та неповерненням невикористаних коштів авансових внесків / ненадання звітів, а також вжиття відповідних заходів реагування у межах компетенції та повноважень щодо захисту та відновлення порушеного права Скаржника.
За інформацією Скаржника, Приватний виконавець відмовляється повертати авансові внески/надавати звіти без надання належного правового обґрунтування, свідомо не надає відповіді на заяви, допускає порушення принципів процесуальної комунікації, яка регламентована законодавством, чим порушує низку норм чинного законодавства, а також ст.ст. 3, 4, 10, 18 Кодексу професійної етики приватних виконавців України, з урахуванням наступного.
У період 2018-2019 рр. АТ «__», код ЄДРПОУ: __, правонаступником якого є Скаржник, в розмірі __ грн __ коп. та АТ «__», код ЄДРПОУ: __ (попередня назва Скаржника), яке змінило назву на АТ «__», код ЄДРПОУ: __ (поточна назва Скаржника), в розмірі __ грн __ коп. здійснили сплату авансових внесків при поданні заяв про відкриття виконавчих проваджень на рахунок Приватного виконавця. За результатами розгляду вказаних заяв, Приватним виконавцем були відкриті виконавчі провадження, перелік яких долучений до скарги Скаржника, в рамках яких здійснювалися авансування витрат виконавчого провадження (авансові внески). Перевіркою автоматизованої системи виконавчого провадження (далі – АСВП) встановлено, що виконавчі провадження завершені.
Проте, Приватним виконавцем, всупереч вимогам чинного законодавства, невикористані кошти авансових внесків за неведеними у додатках до скарги Скаржника виконавчими провадженнями, не повернуто, звіти про використання авансових внесків не надано.
Скаржнику не відомо чи використовувалися кошти авансових внесків в межах виконавчих проваджень, відсутні також відомості про перелік витрат виконавчих проваджень, якщо такі мали місце та сплачені Приватним виконавцем за рахунок коштів авансових внесків стягувача.
Окремо зазначено, що у додатках до скарги Скаржника міститься інформація про перелік виконавчих проваджень, які перебували на виконанні у Приватного виконавця, та в рамках яких здійснювалося авансування витрат виконавчих проваджень, № виконавчих проваджень, дата, сума авансування, ім’я/найменування боржників, інформація про залишки заборгованості по авансовим внескам, стан виконавчих проваджень.
Скаржник твердо переконаний, що така бездіяльність Приватного виконавця є протиправною, порушує права та законні інтереси стягувача за виконавчими провадженнями в частині неповернення невикористаних приватним виконавцем коштів авансових внесків на витрати виконавчих проваджень та/або отримання звітів про використання авансових внесків по тим виконавчим провадженням, витрати виконавчого провадження по яким, здійснювалися приватним виконавцем за рахунок коштів авансового внеску стягувача.
Діючи в межах чинного законодавства та з метою відновлення свого порушеного права щодо повернення невикористаних коштів авансових внесків та /або отримання звітів, 21.08.2025 на адресу Приватного виконавця було направлено заяви цінними листами з описом вкладення, а саме:
Заява про повернення авансових внесків та/або надання звітів про використання авансових внесків від 21.08.2025 за вих. №39081-56 з Додатком №1 до цієї заяви (перелік виконавчих проваджень), № поштового відправлення __;
Заява про повернення авансових внесків та/або надання звітів про використання авансових внесків від 21.08.2025 за вих. №39058-56 з Додатком №1 до цієї заяви (перелік виконавчих проваджень), № поштового відправлення __;
Зазначені вище заяви були отримані Приватним виконавцем 22.08.2025, що підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення поштового відправлення.
Однак, зазначені заяви були залишені без уваги та проігноровані Приватним виконавцем. Відповіді на них Скаржником не отримано.
У зв’язку із неотриманням відповіді на попередні заяви, на адресу Приватного виконавця Скаржником було ПОВТОРНО направлено:
Заява про повернення авансових внесків та/або надання звітів про використання авансових внесків від 29.01.2026 за вих. №4303-56.3 з Додатком №1 до цієї заяви (перелік виконавчих проваджень), № поштового відправлення __;
Заява про повернення авансових внесків та/або надання звітів про використання авансових внесків від 29.01.2026 за вих. №4304-56.3 з Додатком №1 до цієї заяви (перелік виконавчих проваджень), № поштового відправлення __.
Зазначені вище заяви були отримані Приватним виконавцем 05.02.2026, що підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення поштового відправлення.
Однак, також залишені без уваги та проігноровані приватним виконавцем. Відповіді на них Скаржником не отримано.
Залишення без розгляду та ненадання відповіді на заяви сторони виконавчого провадження прямо суперечить п.3 ч.2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон №1404-VIII), – виконавець зобов’язаний розглядати в установлені Законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
На думку Скаржника, у цьому контексті є всі підстави говорити про порушення права заявника на відповідь. Приватним виконавцем не забезпечено належної комунікації зі стороною виконавчих проваджень.
Приписами ст.18 Закону №1404-VIII, визначені права та обов’язки виконавців, закріплена обов’язковість вимог виконавців, 3окрема, виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.3 ст.37 Закону №1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.
Згідно з ч.3 ст.43 Закону №1404-VIII, після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу авансовий внесок повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до правової позиції сформованої Верховним Судом у постанові від 22.12.2021 року у справі №760/19348/20, перебування у стані безперервного тривалого невчинення особою певних дій (бездіяльності) є триваючим правопорушенням, у зв’язку із чим неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж усього часу її перебігу.
Враховуючи обставини не дотримання Приватним виконавцем вимог чинного законодавства під час вчинення виконавчих дій, що стосується своєчасного повернення невикористаних коштів авансових внесків та надання звітів про використання авансових внесків, ненадання відповіді на заяви (порушення права на відповідь та регламентованих законодавством правил комунікації) та ігнорування законних вимог щодо повернення невикористаних коштів авансових внесків та надання звітів про використання авансових внесків, є всі підстави стверджувати про свідому протиправну бездіяльність Приватного виконавця.
Підсумовуючи викладене, на думку Скаржника, Приватним виконавцем допущено порушення норм чинного законодавства, зокрема ст.ст. 18, ч.3 ст.37, ч.3 ст.43 Закону №1404-VIII, положень Інструкції з організації примусового виконання рішень, що регламентують поведінку приватного виконавця в частині вчинення дій щодо повернення невикористаних коштів авансових внесків та надання звітів, а також наявні всі ознаки порушення норм (статей 3, 4, 10, 18) Кодексу професійної етики приватних виконавців України.
Враховуючи вищевикладене, Скаржник просить провести перевірку діяльності Приватного виконавця щодо ненадання відповіді на заяви Скаржника про повернення невикористаних коштів авансових внесків та/або надання звітів про використання авансових внесків, провести перевірку діяльності (протиправної бездіяльності) Приватного виконавця щодо неповернення невикористаних коштів авансових внесків та ненадання звітів про використання авансових внесків, в межах виконавчих проваджень, перелік яких наведено у додатках до скарги Скаржника, надати правову та етичну оцінку діям та/або бездіяльності Приватного виконавця щодо ненадання відповіді на заяви та відмовою повернути невикористані кошти авансових внесків та/або ненадання звітів в межах виконавчих проваджень, перелік яких наведено у додатках до скарги Скаржника, і вжити заходів реагування, передбачених законодавством та внутрішніми положеннями/актами професійного самоврядування приватних виконавців, у межах наданих повноважень та сприяти у відновлені порушеного права скаржника, спричиненого протиправними діями/бездіяльністю Приватного виконавця, щодо ненадання відповіді на заяви та неповернення ним невикористаних коштів авансових внесків та/або не надання звітів про використання авансових внесків, в межах виконавчих проваджень, перелік яких наведено у додатках до скарги Скаржника.
ІІ. Пояснення приватного виконавця щодо обставин, зазначених у зверненні, які стали підставою для перевірки
Приватним виконавцем листами від 17.07.2026 та від 20.07.2026 було надано пояснення, у яких зазначено наступне.
Звертаючись зі скаргою на дії та рішення Приватного виконавця до Асоціації приватних виконавців України, Скаржник зазначає, що у період з 2018 р. по 2019 р. у Приватного виконавця на примусовому виконанні перебували виконавчі провадження про стягнення заборгованості на користь АТ «__», провадження в яких було завершено.
Водночас, Скаржник, діючи як правонаступник АТ «__», зазначає, що звертався до Приватного виконавця із заявами про повернення авансових внесків за вих. №39081-56 та 39058-56 від 21.08.2025 та за вих. №4303-56.3 та 4304-56.3 від 29.01.2026 та не одержав відповіді на вказані заяви; з даного приводу варто зауважити наступне.
На вищевказані запити Скаржника Приватним виконавцем було направлено засобами поштового зв’язку відповіді на адресу Скаржника (докази до пояснень додаються).
Разом із цим, одержання поштової кореспонденції Скаржником лежить поза межами контролю та відповідальності Приватного виконавця.
Окрім того, варто зауважити, що внаслідок ведення бойових дій на території міста Ірпінь, Київської області у 2022 році було повністю знищено офіс Приватного виконавця включно з паперовими матеріалами виконавчих проваджень (докази до пояснень додаються).
Проте, сторони та учасники виконавчих проваджень, які володіють постановами про відкриття виконавчого провадження з ідентифікаторами доступу до матеріалів у системі АСВП, – можуть ознайомитися з матеріалами відповідних проваджень в електронному вигляді, включно зі Скаржником.
Також Приватний виконавець звернув увагу, що Скаржник не звертався до суду та не оскаржував жодних його дій та рішень.
Додатково Приватний виконавець зазначив, що згідно положень ч.1 ст.40 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі – Закон №1403-VIII), дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Як зазначено у ч.1 ст.38 Закону №1403-VIII, підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
У відповідності до п.2 ч.2 ст.38 Закону №1403-VIII, дисциплінарним проступком приватного виконавця є порушення правил професійної етики приватного виконавця.
Водночас, порушене Скаржником питання стосується обставин понад шестирічної давності, які в силу строків розгляду та притягнення до дисциплінарної відповідальності не можуть бути предметом дисциплінарної справи.
Повторно Приватний виконавець наголосив, що свого часу, всі запитувані сторонами виконавчих проваджень матеріали та звіти надавалися своєчасно та в повному обсязі, підтвердженням цього є відсутність судових спорів з даних питань.
В силу положень ч.5 ст.74 Закону №1404-VIII, рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Вищевказані положення Закону №1404-VIII не змінювалися з 2018 року та жодних перешкод для звернення до суду не вказано скаржником та не існувало у разі будь-якого порушення прав чи інтересів відповідної сторони діями виконавця в межах виконавчого провадження з урахуванням ще й такого тривалого проміжку часу.
В ході медіації запитувана Скаржником інформація повідомлялася та надавалася з урахуванням поточних можливостей, адже офіс Приватного виконавця, як вже зазначалося раніше та надавалися підтверджуючі на це документи, на жаль, було знищено у 2022 році в ході ведення бойових дій разом із паперовими примірниками матеріалів завершених виконавчих проваджень.
Разом із цим, до самої скарги Скаржника не долучено жодного первинного підтверджуючого наявність авансування документа, який би дозволяв об’єктивно дослідити та встановити ті чи інші обставини.
При цьому, жодна зі сторін виконавчого провадження не позбавлена можливості звернутися до суду для встановлення відповідних обставин у судовому порядку в межах цивільного судочинства.
Щодо запитів Скаржника, то, як було зазначено та документально підтверджено раніше, – відповіді направлялися на його адресу у встановленому законом порядку, у свою чергу одержання вказаних відповідей з відділення поштового зв’язку лежить за межами об’єктивного контролю Приватного виконавця та є виключною прерогативою адресата.
З урахуванням вищевикладеного, Приватний виконавець вважає скаргу Скаржника необґрунтованою та безпідставною.
ІІІ. Позиція Комітету з етики щодо обставин, зазначених у зверненні, які стали підставою для перевірки
Комітет зазначає, що предметом дослідження за даною скаргою є лише встановлення наявності або відсутності порушення норм Кодексу професійної етики приватних виконавців України (далі – Кодекс).
Комітет, як орган АПВУ, діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений Кодексом.
Комітет, дослідивши зміст скарги Скаржника та додані до неї копії документів, а також пояснення Приватного виконавця та додані до них копії документів, встановив наступне.
Порушення норм Кодексу мають бути доведені. Якщо сторона стверджує про факт порушення – це не є підставою вважати його встановленим та доведеним, оскільки всі обставини підлягають доказуванню.
Інші обставини, викладені у скарзі, не досліджувались, з огляду на те, що вони не належать до питань дотримання норм професійної етики приватних виконавців, урегульованих Кодексом.
ІV. Висновки Комітету з етики АПВУ
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 18, 26, 27 Кодексу професійної етики приватних виконавців України, Комітет з етики АПВУ дійшов висновку про відсутність у діях (бездіяльності) приватного виконавця виконавчого округу Київської області ознак порушення норм Кодексу професійної етики приватних виконавців України.
Голова Комітету з етики АПВУ Віталіна КІСЕЛЬОВА
Некомерційна професійна організація «Асоціація приватних виконавців України» @ 2026
