Висновок Комітету з етики №336

щодо дотримання правил професійної етики приватним виконавцем виконавчого округу Київської області

На розгляд Комітету з етики АПВУ (далі – Комітет) надійшла скарга АБ «__» в особі представника за довіреністю ___ (далі – Скаржник) щодо дій (бездіяльності) приватного виконавця виконавчого округу Київської області (далі – Приватний виконавець) у межах численних виконавчих провадженнях, сукупна кількість яких становить більше 40 одиниць, з метою надання висновку в частині дотримання Приватним виконавцем Кодексу професійної етики приватних виконавців України.

І. Виклад обставин, зазначених у зверненні, які стали підставою для перевірки

На виконанні у Приватного виконавця знаходилися численні виконавчі провадження відкриті на підставі відповідних заяв Скаржника та доданих них виконавчих документів.

На момент прийняття виконавчих документів Приватний виконавець здійснював діяльність як приватний виконавець виконавчого округу Донецької області. На дату подання скарги Приватний виконавець здійснює діяльність в межах виконавчого округу Київської області.

За інформацією Скаржника, передані приватному виконавцю виконавчі документи стосувалися боржників, значна частина яких мала реєстрацію на території Донецької області, у тому числі на територіях, щодо яких існували об’єктивні труднощі у здійсненні листування засобами поштового зв’язку та взаємодії з боржниками. Усі документи виконавчого провадження, які перебували на супроводженні у приватного виконавця, Скаржник отримував безпосередньо в офісі приватного виконавця, без використання поштового зв’язку.

У зв’язку із зупиненням діяльності Приватного виконавця між ним та приватним виконавцем виконавчого округу Київської області (далі – Приватний виконавець 2) було укладено договір № 2 про заміщення приватного виконавця відповідно до ч. 5 ст. 42 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Відповідно до додатку № 1 до договору про заміщення Приватному виконавцю 2 було передано виконавчі документи, які перебували на виконанні у Приватного виконавця.

У подальшому Скаржник, враховуючи відсутність внутрішньої акредитації Приватного виконавця 2, звернувся до нього із заявою про повернення виконавчих документів.

Заявою Скаржника вих. № __ від 08.03.2024 було порушено питання щодо повернення виконавчих документів, прийнятих Приватним виконавцем 2 у межах договору № 2 про заміщення.

12.03.2024 Приватним виконавцем 2 були винесені постанови про повернення виконавчих документів стягувачу відповідно до переданого переліку.

Окрім виконавчого провадження 1, за виконавчим провадженням 2 Приватним виконавцем 3 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», водночас ВП № __ наразі перебуває на виконанні у Приватного виконавця 3

Виконавче № __ було завершено Приватним виконавцем.

Скаржник наголошує, що авансові внески, сплачені ним, за вимогою Приватного виконавця за відповідними виконавчими документами, повернуті не були.

Скаржник акцентує увагу, що приватним виконавцям 2 та 3 під час передачі виконавчих проваджень, відповідно до договору № 2 про заміщення, коштів та авансових внесків, сплачених Скаржником, грошові кошти від приватного виконавця на їхні рахунки не надходили.

Фактично, після здійснення передачі виконавчих проваджень питання щодо повернення невикористаних авансових внесків залишилося неврегульованим, при цьому питання щодо подальшого обліку, використання та повернення коштів, внесених Скаржником для забезпечення здійснення виконавчих дій, належним чином не вирішено.

У скарзі зазначається, що питання повернення авансових внесків за 40 виконавчими провадженнями залишається невирішеним, а загальна сума коштів, яка підлягає поверненню складає __ грн.

Станом на дату розгляду скарги на дії Приватного виконавця, грошові кошти повернуті Скаржнику не були.

ІІ. Пояснення приватного виконавця щодо обставин, зазначених у зверненні, які стали підставою для перевірки

Приватним виконавцем листом від 29.09.2026 № __ було надано пояснення, у яких зазначено наступне.

Положеннями ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або за місцемзнаходження майна боржника.

В силу дії положень ч. 4 ст. 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», приватний виконавець, за умови відсутності незакінчених виконавчих проваджень, має право змінити виконавчий округ. Зміна виконавчого округу відбувається шляхом повідомлення Міністерства юстиції України про новий виконавчий округ та внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

У разі зміни приватним виконавцем виконавчого округу відповідно до абзацу шостого підпункту 11 пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» виконавчі провадження, відкриті приватним виконавцем у виконавчому окрузі, у якому він здійснює діяльність, передаються визначеному стягувачем органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю.

Як зазначено у ч.1 та ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про виконавче провадження» реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов’язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Приватний виконавець зазначає що, у зв’язку зі зміною виконавчого округу з Донецької області на Київську область, яка мала місце задовго до скарги Скаржника, – у нього з об’єктивних причин був відсутній доступ до матеріалів виконавчих проваджень, які не перебувають у нього на виконанні, як у приватного виконавця виконавчого округу Київської області.

Окрім того, скарги Скаржника, на які надавалася відповідь: не містили конкретних номерів виконавчих проваджень та документів підтверджуючих сплату будь-яких авансових внесків, що унеможливлює перевірку інформації, викладеної в них.

ІІІ. Позиція Комітету з етики щодо обставин, зазначених у зверненні, які стали підставою для перевірки

Комітет зазначає, що предметом дослідження за цією скаргою є лише встановлення факту наявності або відсутності порушення норм Кодексу професійної етики приватних виконавців України (далі – Кодекс).

Комітет, як орган АПВУ, діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений Кодексом.

Комітет, дослідивши зміст скарги Скаржника та додані до неї копії документів, а також пояснення Приватного виконавця, встановив наступне.

Згідно з частиною третьою статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску.

Частина четверта статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та авансового внеску. Крім того, частина третя статті 43 цього Закону визначає порядок повернення авансового внеску після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу, якщо інше не передбачено законом.

Отже, законодавством визначено порядок повернення невикористаних сум авансового внеску та передбачено обов’язок виконавця на вимогу стягувача надати звіт про його використання. Виконання цих вимог передбачає належний облік коштів, документальне підтвердження їх використання та можливість установити наявність сум, що підлягають поверненню стягувачу.

У своїх поясненнях приватний виконавець посилається на зміну виконавчого округу з Донецької області на Київську область та стверджує, що у зв’язку із цим з об’єктивних причин не мав доступу до матеріалів виконавчих проваджень, які на момент розгляду скарги не перебували в нього на виконанні. Також Приватний виконавець зазначає, що звернення Банку не містили конкретних номерів виконавчих проваджень і документів, які підтверджували б сплату авансових внесків, у зв’язку з чим він не мав можливості перевірити викладену в них інформацію.

Комітет бере до уваги наведені пояснення, однак вважає, що сама по собі зміна виконавчого округу та відсутність доступу до матеріалів переданих виконавчих проваджень не є достатнім обґрунтуванням неврегульованості питання щодо обліку, використання та повернення авансових внесків, отриманих приватним виконавцем під час здійснення професійної діяльності. Такі обставини потребують оцінки з урахуванням порядку передачі виконавчих проваджень, документів щодо руху коштів та вжитих приватним виконавцем заходів для з’ясування їх фактичного використання.

Водночас твердження приватного виконавця про відсутність у зверненнях Банку конкретних номерів виконавчих проваджень і підтвердних документів самі по собі не спростовують доводів скарги щодо відсутності інформації про використання авансових внесків і неврегульованості питання їх повернення.

Зокрема, до скарги АБ «__» додано копії платіжних доручень, що підтверджують перерахування авансових внесків. Крім того, Банк зазначає про невирішене питання повернення коштів за 40 виконавчими провадженнями на загальну суму __ грн.

За результатами оцінки наявних матеріалів Комітет дійшов висновку, що пояснення Приватного виконавця не спростовують установлених обставин, які свідчать про порушення ним Кодексу. Дотримання етичних стандартів професії передбачає не лише виконання законодавчих вимог, а й відповідальне ставлення до коштів стягувачів, належну комунікацію з учасниками виконавчого провадження та вжиття необхідних заходів для врегулювання питань, що виникають у процесі здійснення професійної діяльності.

Комітет ураховує, що тривале неврегулювання питання повернення коштів Скаржнику, ненадання звітів про використання авансових внесків, відсутність документального підтвердження їх використання та невжиття належних заходів для добровільного врегулювання спірного питання свідчать про неналежне виконання приватним виконавцем професійних обов’язків та недостатнє врахування законних інтересів Скаржника.

Комітет вважає, що допущена Приватним виконавцем бездіяльність, підтверджена наданими доказами Скаржником, негативно вплинула на права та законні інтереси останнього, а також нівелює авторитет професії приватного виконавця та довіру до інституту примусового виконання судових рішень в Україні.

Таким чином, за результатами всебічної оцінки обставин справи Комітет дійшов висновку про наявність у діях (бездіяльності) Приватного виконавця порушення Кодексу професійної етики приватних виконавців України.

Висновки Комітету з етики АПВУ

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 3, 4, 18, 26, 27 Кодексу професійної етики приватних виконавців України, Комітет з етики АПВУ дійшов висновку про наявність у діях (бездіяльності) приватного виконавця виконавчого округу Київської області ознак порушення норм Кодексу професійної етики приватних виконавців України.

Голова Комітету з етики АПВУ Віталіна КІСЕЛЬОВА