Висновок Комітету з етики №319

щодо дотримання правил професійної етики

приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва

На розгляд Комітету з етики АПВУ надійшла скарга голови правління АТ «Страхова компанія «__» __від __ щодо дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва (далі – Приватний виконавець) у виконавчих провадженнях № __, __, __, __, __, __, __, __, __, __, __, __, __, __, (далі – Виконавче провадження) з метою надання правової та етичної оцінки діям приватного виконавця у зв’язку із відмовою повернути авансові внески.

І. Виклад обставин, зазначених у зверненні, які стали підставою для перевірки

АТ «Страхова компанія «__» (далі – Скаржник) перераховували кошти Приватному виконавцю для авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій відповідно до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження».

Частина виконавчих документів не подана на виконання, оскільки відпала потреба в їх пред’явленні, а по інших – отримано постанови про відмову у відкритті виконавчих проваджень через порушення принципу територіальності, оскільки боржник проживав поза межами міста Києва.

На думку Скаржника, сплачені кошти мають статус авансових внесків, які підлягають поверненню у разі неприйняття виконавчого документа до виконання відповідно до ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Механізм авансування витрат продовжує діяти, незважаючи на скасування з 2021 року вимоги про обов’язкове додавання квитанції до заяви.

Приватний виконавець відмовляється повертати авансові внески без надання правового обґрунтування чи пояснень, що є бездіяльністю, суперечить нормам законодавства, принципам професійної етики та порушує права стягувача.

Додатково зазначається, що сума неповернутих авансових внесків відповідно до виконавчих листів загалом становить __ грн, що також підтверджується копіями платіжних документів.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що при поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.

При цьому, Скаржник повідомляє, що авансові внески сплачуються окремо по кожному провадженню та не надавав право Приватному виконавцю на їх використання для інших виконавчих проваджень.

На підставі викладеного, Скаржник просить:

• надати правову та етичну оцінку діям приватного виконавця у зв’язку з відмовою повернути авансові внески;
• висловити офіційний висновок Ради приватних виконавців України щодо правомірності таких дій та їх відповідності принципам професійної діяльності та етиці приватного виконавця;
• вжити заходів реагування, передбачених законодавством та внутрішніми положеннями професійного самоврядування приватних виконавців, та сприяти поверненню коштів.

ІІ. Пояснення приватного виконавця щодо обставин, зазначених у зверненні, які стали підставою для перевірки

Приватний виконавець заперечує твердження про неповернення авансових внесків, оскільки авансові внески по виконавчим провадженням не сплачувалися.

Між приватним виконавцем та Скаржником 04.05.2020 укладено договір про додаткову винагороду приватного виконавця.

За умовами договору, Скаржник доручає виконавцю здійснити заходи з примусового виконання виконавчих документів за додаткову винагороду (п. 1.1). Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на рахунок для зарахування винагороди на підставі рахунків-фактур, які є актами виконаних робіт (п. 3.3). Кошти, що надійшли на рахунок для винагороди, поверненню не підлягають, і після сплати Скаржник не має претензій щодо обсягу послуг (п. 3.4). Витрати на авансування оплачуються окремо (п. 3.4).

На виконання договору, Скаржник сплатив додаткову винагороду на підставі виставлених рахунків-фактур у період з 04.05.20 по 22.03.21 на виконання виконавчих листів, загальною сумою ___ грн.

Виконавець зазначає, що авансові внески надходили б на спеціальний рахунок UA__ (рахунок_1), але відповідно до платіжних інструкцій наданих Скаржником у зверненні є додатковою винагородою за умовами укладеного між приватним виконавцем та стягувачем договору про додаткову винагороду приватного виконавця від 04.05.2020, які сплачені на рахунки для винагороди № UA__ (рахунок_2) та UA__ (рахунок_3).

Щодо попередніх скарг Скаржника, Департаментом ДВС Мін’юсту України у червні 2023 році проводилися перевірки, за результатами яких порушень у діях приватного виконавця не виявлено.

Додатково Приватним виконавцем зазначається, що авансові внески по вказаним у письмовому зверненні виконавчим документам на рахунок для сплати авансових внесків приватного виконавця не надходили.

ІІІ. Позиція Комітету з етики щодо обставин, зазначених у зверненні, які стали підставою для перевірки

Комітет з етики зазначає, що предметом дослідження за даною скаргою є встановлення наявності або відсутності в діях приватного виконавця ознак порушення правил професійної етики у зв’язку з неповерненням коштів, які Скаржник вважає авансовими внесками.

Комітет з етики, як орган АПВУ, діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений Кодексом професійної етики приватних виконавців України.

Відповідно до ст. 27 Кодексу професійної етики приватних виконавців України з метою всебічного та неупередженого розгляду скарг на дії приватного виконавця щодо порушення ним норм цього Кодексу члени Комітету з етики повинні дослідити усі факти, наведені скаржником і виконавцем. Дослідження фактів, що могли призвести до порушення норм цього Кодексу, повинно мати хронологічний характер і взаємний зв’язок.

Порушення норм Кодексу професійної етики приватних виконавців повинно мати прямий умисел з боку приватного виконавця.

Відтак, основною функцією Комітету є надання етичної оцінки діям виконавця виключно на встановлених обставинах, які не є спірними та не потребують судового доказування.

Комітет з етики, дослідивши зміст скарги Скаржника та додані до неї копії документів, а також зміст пояснень Приватного виконавця і додані до них копії документів, встановив наступне.

Між Скаржником та Приватним виконавцем наявний спір щодо правової природи сплачених коштів та наявності підстав для їх повернення. Скаржник стверджує, що кошти підлягають поверненню відповідно до ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Приватний виконавець заперечує це, посилаючись на умови укладеного договору про додаткову винагороду.

Комітетом встановлено, що аналогічні обставини, викладені в зверненні Скаржника, щодо дій Приватного виконавця, є предметом судового розгляду у справі № __ за позовом Скаржника, рішення у справі перебуває на стадії апеляційного розгляду.

Згідно з ст. 26 Кодексу професійної етики приватних виконавців України, передбачено, що звинувачення приватного виконавця в порушеннях норм етики цього Кодексу має бути доведено, але не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини приватного виконавця мають тлумачитись на його користь.

Оскільки станом на час розгляду скарги відсутні об’єктивні факти, які вказують на порушення з боку Приватного виконавця, а також враховуючи, що доводи, викладенні у скарзі, відносяться до компетенції суду, Комітет з етики не може вважати фактичні обставини порушення встановленими.

За таких умов, Комітетом з етики, всебічно та неупереджено дослідивши зміст скарги та додані до неї письмові документи, а також зміст пояснень Приватного виконавця, об’єктивно не встановлено фактів порушення Приватним виконавцем норм Кодексу професійної етики, оскільки спірні питання знаходяться на стадії судового розгляду, і рішення суду першої інстанції не набрало законної сили.

ІV. Висновки Комітету з етики АПВУ

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 26, 27 Кодексу професійної етики приватних виконавців, Комітет з етики АПВУ дійшов висновку про відсутність у діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ознак порушення норм Кодексу професійної етики приватних виконавців України.

Голова Комітету з етики АПВУ
Віталіна КІСЕЛЬОВА