У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №14394 від 22.01.2026 — Проєкт Цивільного кодексу України (Кодексу права приватного), автором якого є Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Проєкт передбачає комплексне оновлення приватноправового регулювання та структурований за дев’ятьма книгами: книга перша «Загальна частина», книга друга «Право особисте», книга третя «Право речове», книга четверта «Право інтелектуальної власності», книга п’ята «Право зобов’язань», книга шоста «Право сімейне», книга сьома «Право спадкове», книга восьма «Право приватне міжнародне», книга дев’ята «Публічність прав цивільних».
Особливу увагу у контексті виконання судових рішень привертає стаття 880 проєкту Цивільного кодексу, якою пропонується запровадити інститут судової неустойки (астренту). Йдеться про спеціальний правовий механізм, спрямований на спонукання боржника до виконання рішення суду у справах про немайнові зобов’язання, коли на боржника покладено обов’язок вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Сутність астренту полягає у присудженні судом фіксованої грошової суми на користь кредитора за кожен день, тиждень або інший визначений період прострочення виконання зобов’язання, або у фіксованій одноразовій сумі за кожний факт порушення. Водночас астрент не застосовується до грошових зобов’язань.
Судова неустойка – це окремий інструмент впливу на боржника, який має на меті подолати спротив недобросовісної поведінки та створити для боржника економічну мотивацію до своєчасного виконання.
Важливо, що сплата астренту не звільняє боржника від обов’язку виконати рішення суду та не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків і застосування інших способів захисту, якщо іншого не встановлює закон.
Нарахування астренту триває з дня, визначеного у рішенні суду, і до дня фактичного виконання відповідного обов’язку або до зміни судом умов астренту, а його розмір визначається судом з урахуванням значення зобов’язання для кредитора, поведінки сторін, тривалості порушення та засад добросовісності й домірності.
За заявою заінтересованої сторони суд може змінити розмір астренту, зупинити його нарахування, або звільнити від сплати частково, якщо цього вимагають обставини справи, зокрема якщо затримка у виконанні зумовлена причинами поза контролем боржника або боржник добросовісно і без зволікань усунув порушення. Зміна астренту не впливає на вже нараховані суми, якщо іншого не встановлює суд з огляду на зловживання правом.
Запровадження астренту є вкрай актуальним насамперед для виконання рішень немайнового характеру. У таких категоріях справ традиційні штрафи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», часто не створюють для боржника достатнього стимулу до виконання, тоді як щоденний або періодичний астрент може мати значно вагоміший вплив.
Водночас окремі елементи цього інституту вже відомі національному законодавству. Так, у адміністративному судочинстві передбачено накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, за його невиконання або неподання звіту про його виконання, а у виконавчому провадженні виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 20%, 30% та 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 1, 2 або 3 роки. Проте запропонований у проєкті Цивільного кодексу астрент уперше формує цілісний і універсальний механізм економічного стимулювання виконання немайнових судових рішень у цивільному праві.
Асоціація приватних виконавців України підтримує запровадження інституту судової неустойки (астренту) як сучасного та ефективного механізму стимулювання виконання судових рішень немайнового характеру.
Запровадження астренту може стати важливим системним доповненням до існуючих інструментів виконання судових рішень, сприяти підвищенню їх реальної виконуваності та посиленню захисту прав кредиторів, створюючи при цьому додатковий мотиваційний тиск на боржника, який ухиляється від виконання рішення суду.
