Захід провели 11 вересня 2026 року. Конференцію організували Рада приватних виконавців Одеської області та Асоціація приватних виконавців України. Офіційними партнерами заходу виступили громадська організація “Пріоритет виконання”, адвокатське об’єднання BeRBERIS і адвокатське об’єднання Lawatec.
Конференцію вітальним словом відкрила Юлія Серебрійська, приватний виконавець, Голова Ради приватних виконавців Одеської області.
На відкритті конференції Заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Андрій Гайченко дав спец-інтерв’ю Голові АПВУ Оксані Русецькій на тему ролі приватного виконавця у сфері примусового виконання рішень, а також наживо відповів на запитання учасників конференції.
«Я підтримую змішану систему примусового виконання рішень, що поступово еволюціонує до приватної, перш за все через специфіку нашого часу: поки триває війна ми виконуємо важливу соціальну функцію. Щодо розширення повноважень приватних виконавців: ми маємо робити це поступово. Підтримую зняття мораторіїв на виконання рішень вже сьогодні, окрім секторів енергетики і оборони. Головне, що сьогодні Міністерство разом з приватними виконавцями робить процес виконання прозорим і максимально переводить його в цифрове середовище для зручності громадян», – зазначив Заступник Міністра юстиції в інтерв’ю.
“Спільнота приватних виконавців продовжує зростати і розвиватися. Основне наше завдання – це виконання судових рішень. Це не про бізнес, а саме про виконання фунції держави. Приватні виконавці готові брати на себе більше повноважень, більше категорій рішень і готові бути ще більш корисними нашій державі“, – зазначила Голова АПВУ Оксана Русецька наприкінці інтервʼю.
Директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України Олександр Олійник у спеціальній доповіді «Формування державної політики у сфері примусового виконання рішень» навів основні стратегічні напрями подальших змін.
«Сьогодні реформування системи відбувається відповідно до євроінтеграційних зобов’язань України та Дорожньої карти з питань верховенства права. Один із найближчих кроків — реалізація Закону України № 4833-IX щодо вдосконалення порядку виконання рішень і цифровізації окремих етапів виконавчого провадження, який у цілому набирає чинності 23 жовтня 2026 року. Закон передбачає повний цикл автоматизованого звернення стягнення на кошти та електронні гроші боржника, розширення інформаційної взаємодії з небанківськими надавачами платіжних послуг та емітентами електронних грошей. Після повного погашення заборгованості у визначених законом випадках арешт із коштів зніматиметься автоматично, а відомості про боржника виключатимуться з Єдиного реєстру боржників без окремого рішення виконавця», – зазначив Олександр у доповіді.
Щодо подальшого розвитку інституту приватних виконавців, Олександр зазначив, що Міністерство юстиції планує системно переглянути механізм доступу до професії та поступово планує додавати категорії рішень, які можуть виконувати приватні виконавці, на основі оцінки ефективності всієї системи примусового виконання рішень. Серед інших пріоритетів Міністерства – запуск Єдиного державного реєстру виконавчих документів, підготовка механізмів поетапного перегляду мораторіїв на примусове виконання щодо державних підприємств та подальше наближення системи до стандартів Європейського Союзу.
Спеціальну доповідь щодо оцінки ефективності та якості системи примусового виконання на основі досвіду європейських країн презентував спеціальний гість конференції, адвокат при Верховному Суді Італії, виконавець при суді м.Трієст Массіміліано Блазоне.
«Україні необхідно впровадити ключові показники ефективності (КPI) у сфері примусового виконання рішень, що охоплюватимуть як кількісні показники, так і справедливість – це невіддільні виміри якості правосуддя. Це варто робити у співпраці з усіма зацікавленими сторонами: працівниками правоохоронних органів, адвокатами, суддями, науковцями. Заздалегідь треба врегулювати методологію збору даних, створити незалежний орган моніторингу зі статистичною експертизою для об’єктивної публічної звітності, розробити план забезпечення сталого розвитку. В цьому процесі допоможуть інтеграція структурованих опитувань фахівців та активніше залучення саме приватних виконавців. Жодна країна Європейського Союзу цілком не відовідає всім європейським стандартам оцінювання, тому в України є шанс стати справжнім лідером», – висловив свої рекомендації міжнародний експерт.
У першій сесії конференції заступник Директора Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Олександр Чорнобай, заступник генерального директора ДП “НАІС” Олексій Чепуренко, а також радник Палати судових виконавців та конкурсних управляючих Естонії Яан Лийнік у форматі панельної дискусії за модерації Голови Центру підготовки та підвищення кваліфікації приватних виконавців Валерія Притуляка обговорили цифровізацію виконавчого провадження як елемент ефективності виконання та забезпечення прав сторін виконавчого провадження.
«Мета щорічної конференції Made in Odesa – надати платформу для постійних дискусій, обміну досвідом і зауваженням, від чого розвиватиметься наша професія. У Міністерства юстиції України є чітке розуміння про напрями розвитку професії, а виконавче провадження повинне бути автоматизоване. Не зважаючи на те, що війна внесла свої корективи, Міністерство, спільнота приватних виконавців і депутатський корпус продовжують реформувати систему і ми бачимо результати», – зазначив Валерій Притуляк.
Олександр Чорнобай, заступник Директора Департаменту Державної виконавчої служби, навів останні законодавчі напрацювання, що вступають в силу.
«В Україні вже працюють зміни щодо захисту єдиного житла боржників-військовослужбовців за заявочним принципом. 23 жовтня 2026 року набудуть чинності норми, які передбачають автоматичне зняття арештів та виключення з Єдиного реєстру з боржників після погашення заборгованості за виконавчими провадженнями до 10 мінімальних заробітних плат. Всі арешти рахунків в банківських установах за такого випадку зніматимуться автоматично. Також запроваджується інститут поновлення виконавчого провадження без повторного відкриття нового. Все це спрощуватиме і пришвидшуватиме нашу роботу», – зазначив представник Міністерства юстиції.
«Нормативно-правова база напрацьована і саме під неї ми наразі формуємо відповідну матеріально-технічну базу. Я дякую спільноті приватних виконавців за активну участь в щотижневій робочій групі. Повністю потреба в людському факторі в Автоматизованій системі виконавчого провадження не відпадає, проте ми активно працюємо над тим, щоб якомога більше рутинних операцій та інших дій ставали автоматизованими. Доопрацьовується електронна взаємодія АСВП з іншими реєстрами. Тим не менш, все це – процесуальні дії, за які має нести відповідальність уповноважена особа», – зауважив Олексій Чепуренко, заступник генерального директора ДП “НАІС”.
Досвід цифровізації виконавчого провадження в Естонії навів Яан Лийнік, радник Палати судових виконавців та конкурсних управляючих.
«В нашій країні функціонує приватна система виконання рішень і працюють спеціальні IT-програми у системі виконавчого провадження: E-Täitur, TAPAIS2. За допомогою трекера даних можна дізнатися про обробку персональних даних особи в національних базах даних. Судовий виконавець має через систему X-Road доступ до численних реєстрів. Кожна особа, і фізична і юридична, в Естонії має власну національну електронну скриньку, що призначена для зв’язку з органами влади для надсилання державних повідомлень та важливої інформації. Доступ до скриньки можна отримати через державний портал та застосунок. В майбутньому уряд Естонії планує використовувати її в усіх державних системах самообслуговування. Це дозволить створити умови, за яких жодне повідомлення, обов’язок чи можливість не залишатимуться поза увагою, а кінцевий користувач завжди міг отримати доступ до них у зручному місці. Це має забезпечити, щоб жодне повідомлення, обов’язок чи можливість не залишилися поза увагою, а кінцевий користувач завжди міг отримати доступ до них у зручному місці», – пояснив представник Естонії.
Друга сесія під модерацією адвоката, партнера АО AS Legal Діани Яковлевої була присвячена обговоренню кримінально-правових та етичних аспектів в діяльності приватних виконавців та суміжних приватно-правових професій. Своїм досвідом та пропозиціями вирішення зазначеної проблематики поділилися приватний виконавець, Голова Ради приватних виконавців виконавчого округу Черкаської області Дмитро Недоступ, арбітражний керуючий, адвокат, член Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, керуючий партнер AO Lawatec Денис Ткаченко, Директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Сергій Донков, адвокат, керуючий партнер юридичної компанії Riyako&Partners Євген Ріяко, приватний нотаріус, віцепрезидент Нотаріальної палати України Олена Кирилюк, а також комісар юстиції Франції, міжнародний експерт Ліонель Декотт.
«В нашій діяльності постійно постає питання: хто контролює тих, хто контролює? Ця проблема викристалізовується як запит від всіх приватно-правових спільнот: і приватних виконавців, і арбітражних керуючих, і нотаріусів, і адвокатів. На мій погляд, підвищується кількість відкритих кримінальних проваджень, що не може не впливати на наші спільноти, ми всі в постійному напруженні», – окреслила проблематику Діана Яковлева.
«Ми маємо враховувати тенденцію зростання кількості відповідних кримінальних проваджень, що, зокрема, спричинено зростанням кількості самих правоохоронних органів. Розгляд подібних справ багато в чому залежить від конкретного суду і судді, а практика є дуже неординарною», – зазначив Євген Ріяко, адвокат, керуючий партнер юридичної компанії Riyako&Partners.
«Приватно-правові професії потребують особливого захисту, оскільки вони є своєрідними точками концентрації конфіденційної інформації. Тому будь-яке втручання держави в їхню діяльність має бути особливо обґрунтованим. Саме по собі втручання держави в діяльність є взагалі незаконним – формально законна процедура може створити фактичний незаконний результат. Ми маємо зберігати баланс держави та професійної незалежності, адже процесуальний контроль не має використовуватися як інструмент тиску», – висловив у своїй доповіді Дмитро Недоступ, приватний виконавець, Голова Ради приватних виконавців виконавчого округу Черкаської області.
«Лише одиниці з тих випадків кримінальних проваджень проти приватно-правових професій, що попадають в засоби масової інформації, мають реальне правове підґрунтя. Це проблема нашого часу і швидкого розповсюдження інформації. В більшості випадків такі новини мають сумнівне походження і навіть немає особи, щодо дій якої можна звернутися про захист честі і гідності в подальшому в судовому порядку», – окреслила свою позицію Олена Кирилюк, приватний нотаріус, віцепрезидент Нотаріальної палати України.
«Я б запропонував розділити зазначені випадки на чотири рівні відповідальності: професійна помилка, порушення вимог законодавства, дисциплінарна відповідальність і тільки останній рівень – це кримінальне правопорушення. Дуже важливо зберігати і розуміти ось цю межу», – зазначив Денис Ткаченко, арбітражний керуючий, адвокат, член Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, керуючий партнер AO Lawatec.
«За першу половину 2026 року доручення перевірок арбітражних керуючих скоротилося приблизно на третину. При цьому, ми дуже багато уваги приділяємо розгляду скарг на критерії ознак порушення права скаржника і практично немає оскаржень рішень Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих. Тому ми продовжуємо працювати збалансовано. Інтегровані горизонтальні і професійні зв’язки, злагоджена комунікація – все це дозволяє зберігати цей баланс», – запевнив Сергій Донков, Директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України.
«У Франції комісар юстиції у випадку, якщо його викликали на Дисциплінарний суд, належним чином захищений і йому надається повноцінна можливість пояснити всі свої дії. Також заслуховується позиція самої Палати комісарів юстиції щодо певного інциденту, і зазвичай вона спрямована на захист колеги. У цьому Дисциплінарному суді виконавець має право також користуватися послугами професійного адвоката. Склад Дисциплінарного суду – один суддя і два комісара юстиції, що гарантує всебічний і неупереджений розгляд справи», – навів французький досвід Ліонель Декотт, комісар юстиції Франції, міжнародний експерт.
Завершальну третю сесію конференції, присвячену взаємодії приватних виконавців з банківським сектором та стягувачами, модерував приватний виконавець, Голова Ради приватних виконавців Полтавської області, член Дисциплінарної комісії приватних виконавців Володимир Скрипник. Проблеми заставного майна, арешту коштів на рахунках, роботи з рахунками зі спеціальним режимом використання і комунікації зі стягувачами обговорили Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас, начальник управління претензійно-позовної роботи АТ «Банк Кредит Дніпро» Василь Гей, керівник департаменту стягнення забезпечених кредитів головного офісу АТ КБ «ПриватБанк» Дмитро Бочаров, а також адвокат Ярослав Деяк.
«Для кожного приватного виконавця стягувач – це особа, яка дає можливість не тільки реалізувати свій потенціал як виконавця, але і отримати фінансове заохочення. Тому, на мою думку, правильна організація роботи зі стягувачами в контексті взаємодії, поваги та комунікації, налагодження алгоритмів роботи – це дуже важливий аспект», – окреслив актуальність теми сесії Володимир Cкрипник.
Експерти обговорили проблеми заставного майна, арешту коштів на рахунках, роботи з рахунками зі спеціальним режимом використання, продажу арештованого майна і комунікації зі стягувачами.
«Мені приємно, що Асоціація українських банків і Асоціація приватних виконавців України нещодавно узаконили відносини, підписавши відповідний Меморандум. Ми цілком підтримуємо реформу виконавчого провадження, адже в нас з’явилася можливість працювати не тільки з ДВС, але і з приватними виконавцями. Як асоціація, ми добре розуміємо важливість і потребу якісного виконання виконавчих документів. За моїми даними і за інформацією спілкування з колегами, ми бачимо великий ріст ефективності, коли з’явилася така не монополія, а конкуренція», – окреслив взаємодію Андрій Дубас.
«В нашому банку відбулася реорганізація: зміна треку від територіальності до продуктивності. Відтепер у вас в провадженні можуть бути різні особи. Реакція на ці зміни була неоднозначною. Ми, як системний стягувач, неодмінно націлені працювати саме з приватними виконавцями. Водночас, ми очікуємо відповідну ефективність і результат від цієї взаємодії», – висловив свої побажання керівник департаменту стягнення забезпечених кредитів головного офісу АТ КБ «ПриватБанк» Дмитро Бочаров.
«Наш банк має певні пропозиції для можливої мінімізації зловживань з боку боржників. В окремих випадках вони стосуються можливості отримати дозвіл суду замість згоди заставодержателя. Додатковими гарантіями заставодержателя у провадженні, в якому заставодержатель не є стягувачем, може бути право на врахування при перевищенні вартості майбутніх платежів, тобто плата за кредит до завершення строку кредитування, право залишити непродане майно за собою, або право щодо контролю оцінки предмета застави або витрат», – окреслив пропозиції начальник управління претензійно-позовної роботи АТ «Банк Кредит Дніпро» Василь Гей.
«Останні законодавчі зміни до Закону України «Про виконавче провадження» передбачають, що під час примусової реалізації майна боржника орган державної виконавчої служби, приватний виконавець не є продавцем такого майна, а виступає замовником електронного аукціону або аукціону за фіксованою ціною. Відповідно, вказана зміна до закону створює певну правову невизначеність щодо визначення продавця та його обов’язків за договором купівлі-продажу арештованого майна, укладеним за результатами електронного аукціону», – зазначив Ярослав Деяк, адвокат, радник генерального директора ДП “СЕТАМ” з юридичних питань.
Конференція Made in Odesa вже дев’ятий рік поспіль стала одним із ключових професійних заходів у сфері примусового виконання судових рішень в Україні та традиційним майданчиком для відкритого діалогу між професійною спільнотою, органами державної влади, судовою системою, міжнародними партнерами, бізнесом і науковою спільнотою.
Учасниками конференції стали понад 300 представників юридичних професій та суміжних сфер, зокрема приватні виконавці з усіх регіонів України, представники Міністерства юстиції України, Верховної Ради України, судової влади, адвокатури, нотаріату, банківського сектору, бізнесу, міжнародних організацій, а також українські та іноземні експерти.
Повний відеозапис конференції: https://youtu.be/iG0xlhnOHsY
Некомерційна професійна організація «Асоціація приватних виконавців України» @ 2026
