Висновок № 32
щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва
В результаті проведеного аналізу звернення боржника щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу м. Києва було зроблено наступні висновки:
Як слідує із звернення, приватний виконавець наклав арешт на рахунок боржника, на який надходять пенсійні виплати та соціальні виплати. Відносно вказаної групи норм, які на думку скаржника були порушені приватним виконавцем, можна зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Частина 4 даної статті передбачає, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення.
Приватний виконавець наклав арешт на рахунки боржника відповідно до вимог закону. Щодо зняття арешту з даного рахунку, то відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у ч. 6 ст. 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
Приватному виконавцю не було надано документально підтвердження, що на рахунок боржника надходять кошти, звернення стягнення на які заборонено законом. Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.