Висновки від 11.08.2020

Висновок № 89

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

          В результаті проведеного аналізу скарги заявника та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва було зроблено наступні висновки. На виконанні у Виконавця перебуває виконавче провадження № 62474846 з примусового виконання виконавчого напису № 18742 від 04.06.2020 р., виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з заявника на користь АТ «ПУМБ» заборгованості у розмірі. Виконавче провадження відкрито 06.07.2020 р.
          Проаналізувавши письмове звернення заявника, пояснення виконавця та копій матеріалів виконавчого провадження варто зазначити наступне. До офісу виконавця від стягувача надійшла заява про примусове виконання рішення, до якої було додано довідку про відкритий рахунок. Приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Крім того, виконавцем було направлено запити до Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України задля здійснення перевірки майнового стану боржника та встановлення його джерел доходів. Так, згідно відповідей Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України, заявник отримує дохід в Філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Українська залізниця».
          У зв`язку з цим, керуючись ст. ст. 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження», виконавцем 10.07.2020 р. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернено стягнення на дохід боржника в Філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Українська залізниця».
          Щодо порушення правил територіальності виконавцем заявник посилається на те, що приватним виконавцем було порушено також положення ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: виконавче провадження було відкрито приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва відносно боржника, який проживає та зареєстрований за адресою: 36004, м. Полтава, вул. __, кв. __. Виконавче провадження у відповідності до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», відкрито за місцем знаходження майна боржника. Стягувачем було надано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) – рахунку № ___, відкритого в АТ «ПУМБ», який розташовано за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 4.
          Наказом Міністерства юстиції України від 09.12.2019 р. № 3940/5 були внесені зміни до Інструкції з організації примусового виконання рішень. Згідно вказаних змін у разі пре`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.
          Водночас заяву про примусове виконання рішення до виконавця стягувачем було подано після внесення відповідних змін до інструкції (заяву подано 03.07.2020 р.), а тому вказані положення інструкції були обов`язковими до виконання приватним виконавцем. Згідно до довідки АТ «ПУМБ» за вих. № 1_01 від 25.06.2020 р/ на рахунку, який належить заявнику залишок коштів становить мінус грн. Тобто фактично кошти на рахунку відсутні.
           Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу м. Києва було виявлено ознаки порушення ст.ст. 2, 6, 7 Кодексу професійної етики приватних виконавців.

Висновок № 90

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

          В результаті проведеного аналізу звернення заявника від 21.07.2020 р. щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва було зроблено наступні висновки.
          Як слідує із звернення, приватний виконавець продовжила примусове виконання виконавчого напису № 7867 виданого приватним нотаріусом Броварського районного округу Київської області (про стягнення з боржника на користь ТОВ «Фінансова компанія «Женева» заборгованості) після того як Дніпровський окружний адміністративний суд виніс рішення про визнання протиправними та скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 60735826; постанови приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди; постанови приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Також 20.07.2020 р. Самарським районним судом м. Дніпра винесено рішення, яким визнано виконавчий напис № 7847 від 16.11.2019 р. винесений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області таким, що не підлягає виконанню.
          Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
          П. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Ч. 2 даної статті визначає, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
          Боржник не надав жодних доказів звернення до приватного виконавця та повідомлення йому про наявність судових рішень, якими було скасовано постанови та визнано виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Приватний виконавець у своїх поясненнях зазначила, що про наявність рішення Дніпровського окружного адміністративного суду №160/12908/19 від 27.12.2019 р. їй стало відомо лише після надходження на її адресу скарги, яка розглядається.
          29.07.2020 р. виконавцем було роздруковано з Єдиного державного реєстру судових рішень України та винесено 4 постанови про скасування процесуального документу якими скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника основної винагороди та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендії та інші доходи боржника. Також 29.07.2020 р. приватним виконавцем було винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.
          Виконавець звертає увагу, що ні від боржника, ні від Дніпровського окружного адміністративного суду на адресу приватного виконавця копія рішення №160/12908/19 від 27.12.2019 р. не надходила. Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця не виявлено.

Висновок № 91

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

          В результаті проведеного аналізу скарги заявника та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва було зроблено наступні висновки. На виконанні в приватного виконавця перебуває виконавчий напис № 5893, виданий 03.04.2020 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області про стягнення із заявника на користь ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» заборгованості.
          Заявник звернувся зі скаргою до Ради приватних виконавців України та Міністерства юстиції України щодо порушення, на його думку, приватним виконавцем при виконанні виконавчих документів вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме: під час здійснення виконавчих дій Приватний виконавець наклав арешт на рахунок заявника, який використовується для зарахування соціальної допомоги.
          Проаналізувавши письмове звернення Заявника з наданими ним додатками, пояснення приватного виконавця можна зазначити наступне. Щодо накладення арешту на рахунок заявника, на який зараховуються соціальні виплати, то слід зазначити, що заявником не надано підтверджуючих документів, щодо даного рахунку, що він має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
          Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 15 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до ст. 26 Закону України «Про теплопостачання», ст. 18 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. А тому, накладаючи арешт на вказаний рахунок виконавець вчиняє дії, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» з метою повного, ефективного та своєчасного виконання рішення суду.
          У випадку, якщо поточний рахунок відкритий для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат у заяві про відкриття поточного рахунку зазначено, що вказаний рахунок є рахунком виключно для зарахування таких коштів, або ж якщо використовується уже наявний відкритий рахунок, то така інформація визначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.
          У всіх інших випадках, за рахунком «Кошти на вимогу фізичних осіб» (призначення рахунку: облік вкладів (депозитів) на вимогу фізичних осіб, у тому числі поточні рахунки фізичних осіб та розрахунки за ними; надані кредити овердрафт) за дебетом та кредитом проводяться наступні операції. За дебетом: суми перерахувань, виплат за розпорядженням власників рахунків згідно з режимом роботи рахунків, суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України, надані кредити овердрафт. За кредитом: суми, що надходять у встановленому порядку на рахунки клієнтів згідно з режимом роботи рахунків, суми залишків кредитів овердрафт, що перераховані на рахунки простроченої заборгованості. Тобто, на рахунок 2620 можуть надходити будь-які кошти, а не лише заробітна плата чи пенсія, якщо інше не обумовлено в договорі між Банком та боржником.
          Ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, в тому числі, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Отже, накладення арешту на кошти боржника є правомірною дією виконавця і лише за настання певних обставин, передбачених ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець вправі знімати накладений арешт.
          На підставі наведених фактів скаржником та пояснень приватного виконавця, аналізу матеріалів виконавчого провадження та враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.

Висновок № 92

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

          На розгляд надійшло звернення від 16.07.2020 р. заявника стосовно порушення на її думку приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва вимог чинного законодавства України під час виконання виконавчих проваджень № 61723887, №62435219. В результаті проведеного аналізу даного звернення щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва було зроблено наступні висновки.
          Відповідно до отриманих пояснень приватного виконавця та копій матеріалів виконавчого провадження встановлено, що 06.04.2020 р. приватним виконавцем, керуючись ст. 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61723887 на підставі заяви ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» про примусове виконання виконавчого напису № 5076 від 30.03.2020 р., виданого приватним нотаріусом нотаріального округу Київської області про стягнення заборгованості. Також 26.06.2020 р. надійшла заява про примусове виконання виконавчого напису № 2565 від 20.06.2020 р., виданого приватним нотаріусом нотаріального округу Житомирського міського нотаріального округу про стягнення із заявника на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості. 30.06.2020 р. приватним виконавцем, керуючись ст. 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62435219.
Заявник зазначає, що приватний виконавець не надсилала постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника та жодним іншим чином не повідомила про відкриття виконавчого провадження (що в подальшому було спростовано наданими приватним виконавцем підтверджуючими документами). Також приватним виконавцем було накладено арешт на банківський рахунок, який використовується для зарахування пенсії дитини у зв`язку з втратою годувальника. 12.05.2020 р. приватним виконавцем було списано грошові кошти з рахунку UA__17 в АТ КБ «ПриватБанк».
          З пояснень приватного виконавця та доданих копій матеріалів виконавчого провадження вбачається, що постанову про відкриття виконавчого провадження № 61723887 було направлено боржнику на адресу проживання зазначену у виконавчому документі, а саме: м. Київ, вул. ___ та на адресу реєстрації боржника: м. Запоріжжя, вул. ___. 06.04.2020 р. приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження.
          12.05.2020 р. до приватного виконавця надійшла заява боржника, в якій вона просила зняти арешт з рахунків UA__65 та UA__17 в АТ КБ «ПриватБанк», у зв`язку з тим, що дані рахунки є соціальними (зі спеціальним режимом використання). В той же час до заяви була додана довідка з АТ КБ «ПриватБанк» від 23.04.2020 р., згідно якої вбачається, що боржник є фізичною особою - підприємцем (ФОП), та зазначено, що рахунок UA___ є соціальним (рахунок для соціальних виплат).
          У зв`язку з цим приватним виконавцем 12.05.2020 р. було винесено постанову про зняття арешту з коштів, якою знято арешт з рахунків UA__65 та UA__17 в АТ КБ «ПриватБанк» (хоча підтвердження соціального статусу рахунку було надано тільки відносно одного рахунку – UA__17). Тобто виконавець зробив висновок, що ОБИДВА рахунки мають соціальний статус. Проте, як видно з розпорядження № 61723887 грошові кошти у сумі ___ грн. були перераховані як основна винагорода приватного виконавця; ___ грн. – на користь ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» як погашення боргу; 69 грн. – перераховано за користування АСВП; ___ грн. – витрати виконавчого провадження.
          Дані кошти були перераховані саме 12.05.2020 р., не зважаючи на те, що приватний виконавець вже отримав заяву від боржника і довідку з банку, що рахунок UA__17 використовується як рахунок для соціальних виплат, а рахунок UA__65, з якого були списані грошові кошти та в подальшому розподілені, також був звільнений з під арешту (за постановою виконавця від 12.05.2020 р. з мотивуванням – «відповідно до довідки банківської установи АТ КБ «ПриватБанк» даний рахунок є зарплатним/пенсійним (із спеціальним режимом використання)».
          В той же час, членами Комітету з етики АПВУ розглядався ряд інших скарг на дії даного приватного виконавця, з яких встановлено, що в аналогічній ситуації, а саме виконавчі провадження № 61687802 та №61638287, виконавець відмовив боржнику у задоволенні його заяви про зняття арешту з рахунку у зв`язку з тим, що виконавцем було визначено для банку обов`язок повернути постанову, якщо рахунок має спеціальний режим використання. А у зв`язку з прийняттям АТ КБ «ПриватБанк» постанови пpo арешт коштів боржника, рахунок, на який накладено арешт, не вiдноситься до рахунків iз спецiльним режимом використання або iнших paхyнкiв, звернення стягненення на якi заборонено законом, про що була надана відповідна відповідь боржнику), виконавцем не було винесено постанову про зняття арешту з рахунку, на який зараховується заробітна плата.
          Отже, виконавець вказує, що: «У постанові про накладення арешту на кошти боржника зазначено «крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику». Тобто приватний виконавець визначив банківським установам, які виконують рішення виконавця, порядок виконання з урахуванням обмежень визначених законодавством. Таким чином, наведеними законодавчими положеннями обмежено право виконавця в частині накладення арешту на кошти боржника, звернення стягнення на які заборонено законом. Водночас, визначено обов`язок банку повернути постанову, якщо рахунок має спеціальний режим використання.
          У зв`язку з прийняттям АТ КБ «ПриватБанк» постанови пpo арешт коштів боржника рахунок, на який накладено арешт, не вiдноситься до рахунків iз спецiльним режимом використання або iнших paхyнкiв, звернення стягненення на якi заборонено законом». Тобто виконавець посилається на те, що у зв`язку із тим, що банком прийнято до виконання постанову виконавця про арешт коштів не вiдноситься до рахунків iз спецiльним режимом використання або iнших paхyнкiв, звернення стягненення на якi заборонено законом. Також виконавець посилається на п. 1 ч. 4 ст.59 Закону Украiни «IIpo виконавче провадження», згідно якого пiдставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштiв) боржника або його частини є отримання виконавцем документального пiдтвердження, що рахунок боржника має спецiальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
          Жодних документiв вiд АТ КБ «ПриватБанк» про соціальний статус рахунку на адресу приватного виконавця не надходило». В той же час згідно скарги заявника та пояснень виконавця вбачається, що в рамках вказаного провадження від АТ КБ «ПриватБанк» жодних документiв про соціальний статус рахунку не надходило, банк прийняв постанову виконавця про арешт коштів та заблокував рахунки боржника, але виконавець після отримання заяви боржника такі рахунки розблокував. Тобто в аналогічних ситуаціях виконавець вчиняє різні дії по відношенню до різних боржників за виконавчими провадженнями.
          Своїми діями (що підтверджується великою кількістю скарг до АПВУ на дії приватного виконавця, постів, коментарів та листів на сторінці АПВУ у Фейсбук, чисельних звернень зі скаргами до Міністерства юстиції України), приватний виконавець підриває авторитет до професії приватного виконавця, всієї спільноти приватних виконавців та кожного окремого виконавця, та зводить нанівець всі зусилля, спрямовані на виховання поваги та довіри до професії приватного виконавця.
          Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва було виявлено ознаки порушення ст. 2, 6, 7 Кодексу професійної етики приватних виконавців.

Висновок № 93

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

          В результаті проведеного аналізу скарги заявника від 05.06.2020 р. та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва було зроблено наступні висновки. На виконанні в приватного виконавця перебуває виконавче провадження по виконанню виконавчого напису № 9690, виданого 17.04.2020 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області про стягнення із заявника на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості.
          Заявник звернувся зі скаргою до Ради приватних виконавців України та Міністерства юстиції України щодо порушення, на його думку, приватним виконавцем при виконанні виконавчих документів вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме: прийнято виконавчих документів та відкриття виконавчих проваджень не за місцем проживання заявника, чим порушено вимоги ст. 24, 25 Закону України «Про виконавче провадження» та під час здійснення виконавчих дій Приватний виконавець наклав арешт на рахунок заявника, на який зараховуються заробітна плата.
          Проаналізувавши письмове звернення Заявника з наданими ним додатками, пояснення приватного виконавця можна зазначити наступне. Як вбачається з пояснень приватного виконавця та наданих копій матеріалів виконавчих проваджень в заявах про відкриття виконавчого провадження, Стягувач просив відкрити виконавчі провадження по місцю проживання боржника в м. Києві. У даних виконавчих документах зазначено дві адреси заявника, а саме: адресу реєстрації в Хмельницькій область та адресу проживання в м. Києві.
          Щодо накладення арешту на рахунок заявника, на який зараховується заробітна плата та пенсія, то слід зазначити, що заявником не надано підтверджуючих документів, щодо рахунку на який накладено арешт, що він має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
          Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що Боржник у виконавчому провадження має право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом, це передбачено ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
          На підставі наведених фактів скаржником та пояснень приватного виконавця, аналізу матеріалів виконавчого провадження та враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.

Висновок № 94

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

          В результаті проведеного аналізу скарги заявника та доданих до неї матеріалів щодо порушень вимог чинного законодавства України з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва було зроблено наступні висновки. На виконанні у виконавця перебуває виконавче провадження № 56938682 з примусового виконання виконавчого напису № 5485 від 25.06.2018 р., виданого приватним нотаріусом КМНО про стягнення з боржника, яким заявник на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості. Виконавче провадження відкрито 09.08.2018 р.
          Проаналізувавши письмове звернення заявника, пояснення виконавця та копій матеріалів виконавчого провадження зазначити наступне. До офісу виконавця від стягувача надійшла заява про примусове виконання рішення, в якій повідомлено – у випадку встановлення доходу боржника, яким є заявник, звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки його майнового стану.
          Приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Крім того, виконавцем було направлено запити до Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України задля встановлення доходу боржника. Так, згідно відповідей Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України, Заявник отримує дохід в Тролейбусному ремонтно-експлуатаційному Депо № 3 та Кременчуцькому об`єднаному Управлінні пенсійного фонду України Полтавської області.
          У зв`язку з цим, керуючись ст. 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження», виконавцем було винесено постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернено стягнення на дохід боржника в Тролейбусному ремонтно-експлуатаційному Депо № 3 та Кременчуцькому об`єднаному Управлінні пенсійного фонду України Полтавської області. За час відкритого виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 5485 від 25.06.2018 р., виданого приватним нотаріусом КМНО Харою Н.С. з заявника стягнуто ___ грн. Залишок заборгованості становить ___ грн.
          Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця виявлено не було.

Висновок № 95

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області

          В результаті проведеного аналізу письмової скарги представника боржника від 01.07.2020 р. та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області було зроблено наступні висновки. У провадженні приватного виконавця на виконанні знаходиться виконавче провадження № 60651193 з примусового виконання виконавчого листа № 336/7156/14-ц, виданого 23.02.2015 р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з боржника на користь ТОВ «Кредитні Ініціативи» заборгованості.
          Суть скарги полягає у порушенні приватним вимог чинного законодавства, а саме: передачі квартири (предмета іпотеки) боржника на реалізацію через електронні торги ДП «СЕТАМ» з прописаною в ній малолітньою дитиною без наданої згоди органу опіки й піклування та з порушенням Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
          Згідно підп. 1 п. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого, як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону: не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4З Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв.м для квартири та 250 кв.м для житлового будинку.
          Необхідно звернути увагу на те, що реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні визначається постановою КМУ від 2 березня 2016 р. № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органам реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», відповідно до якого: реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
          Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України. Особи, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов`язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити відповідному органу реєстрації про своє місце перебування.
          З копій матеріалів виконавчого провадження виявлено наступне: приватним виконавцем при вчиненні виконавчих дій примусового характеру встановлено, що сам боржник у спірній квартирі не прописана та не проживає, що підтверджується довідкою реєструючого органу щодо прописаних осіб та інформацією, використаною приватним виконавцем для встановлення місця проживання боржника.
          З цієї ж довідки Департаменту реєстраційних послуг про прописаних осіб у квартирі за адресою: м. Запоріжжя, вул. ___ встановлено, що прописаною малолітньою дитиною є онук боржниці (друга ступінь споріднення), прописаний після укладення іпотечного Договору.
          Згідно наявної судової практики, за скаргами на дії виконавців, а саме: Постановою № 320/793/19 від 15.05.2019 р. Шостого Апеляційного Адміністративного суду зроблено висновок, що «реєстрація місця проживання дитини в житловому приміщенні боржника, яка є об`єктом іпотеки, є способом перешкоджання звернення стягнення на таке майно, що свідчить про зловживання боржником своїми процесуальними правами та створення штучних перешкод для виконання судового рішення у повному обсязі».
          Відповідно до вимог ч. 8 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій. Відповідно до вимог ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
          Необхідно зазначити, що заявник, вважаючи, що дії приватного виконавця є неправомірними, не скористалася своїм правом на оскарження дій приватного виконавця до суду. Враховуючи викладене вище, Комітетом з етики встановлено, що доводи скаржника є недостатньо обґрунтованими, на підставі чого можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ознак порушення Кодексу професійної етики приватного виконавця немає.

Висновок № 96

щодо скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

          В результаті проведеного аналізу скарги адвоката, що є представником боржника від 08.06.2020 р. та доданих до неї матеріалів щодо порушень норм Кодексу професійної етики приватних виконавців з боку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва було зроблено наступні висновки. На виконанні в приватного виконавця перебуває виконавче провадження по виконанню виконавчого напису № 6158, виданого 04.04.2020 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області про стягнення із боржника на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості.
          Скаржник звернувся зі скаргою до Міністерства юстиції України та до Асоціації приватних виконавців України щодо порушення, на його думку, приватним виконавцем при виконанні виконавчих документів вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме: умисному невиконанні ухвали Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська по справі №201/3642/20 виданої 23.04.2020 р. про забезпечення позову та зупинення стягнення по виконавчому провадженню № 61778453.
          Проаналізувавши письмове звернення заявника з наданими ним додатками, пояснення приватного виконавця можна зазначити наступне. Як вбачається зі скарги заявника та доданих до неї копій матеріалів, приватний виконавець 05.05.2020 р. отримала копію ухвали про забезпечення позову та зупинення стягнення по виконавчому провадженню № 61778453. В поясненнях приватного виконавця вказано, що вона не отримувала даної ухвали для виконання. Однак з копії рекомендованого повідомлення про вручення відправлення, виплату поштового переказу вбачається, що приватний виконавець отримувала відповідні документи за адресою: вул. __, м. Київ.
          Згідно ст. 157 Цивільно процесуального кодексу України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
          На підставі наведених фактів скаржником та пояснень приватного виконавця, аналізу матеріалів виконавчого провадження та враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва виявлено ознаки порушення ст. 2, 7 Кодексу професійної етики приватного виконавця.